Характерною особливістю коронакризи є її екзогенний характер для всього світу, не пов’язаний ні з перегрівом економіки окремої країни чи регіону, ні з прорахунками в їхній макроекономічній політиці. Першопричиною кризи стало запровадження карантинних обмежень у відповідь на поширення пандемії COVID-19.
Як зазначають в МВФ, поточній кризі притаманна низка нових, невивчених властивостей. Вірус, який наразі залишається маловивченим та передбачуваним, призвів до надзвичайної медичної ситуації глобального масштабу. А для стримування його поширення потрібна була рішуча політична відповідь, яка призвела до штучно спровокованої економічної катастрофи.
Результати додаткових запитань, включених НБУ до регулярного щоквартального опитування підприємств, свідчать про істотне падіння обсягів виробництва й продажів, послаблення попиту та збільшення додаткових витрат. Водночас частка підприємств, які звільнили працівників, була порівняно незначною – переважна більшість підприємств зазначила перехід до дистанційних форм зайнятості й переведення працівників у режим простою. А це може обумовити й більш довгострокові наслідки – структурні зміни в економіці через поширення діджиталізації та зміну споживчої поведінки.
Ми вирішили висвітлити особливості впливу поточної кризи на бізнес в Україні через призму досліджень Нацбанку, а також висвітлити прогнози щодо подальших змін.
Вплив карантину на продажі
Як зазначили біля 70% опитаних підприємств, повна заборона на діяльність окремих секторів, скорочення зовнішнього та внутрішнього попиту, проблеми із транспортуванням продукції та працівників насамперед призвели до стрімкого зменшення обсягів реалізації та доходів. Найбільшого негативного впливу зазнали ті види діяльності, карантинні заборони для яких були найбільш масштабними – роздрібна торгівля, транспорт, сектори послуг (рис. 1).
Рисунок 1 - Вплив карантину на продажі, % відповідей
Джерело: НБУ.
Також порівняно вищими були втрати малих підприємств, які переважно й зосереджені в секторі послуг. Це зумовило значне погіршення поточного стану підприємств та Індексу ділових очікувань, який вперше з 2015 року опустився нижче рівня 100% (90.8% у II кварталі внаслідок погіршення всіх очікувань – щодо інвестицій, зайнятості та продажів).
Погіршення оцінок та очікувань підприємств було в цілому зіставним з попередніми кризами зазначають в НБУ. Проте, на відміну від попередніх криз, ключовим фактором, що стримуватиме нарощування виробництва, підприємства назвали слабкий попит, тоді як вплив курсових коливань, цінового тиску та обмеженого доступу до кредитів значно послабився (рис. 2).
Рисунок 2 - Оцінки впливу окремих факторів, що стримують нарощення виробництва, % відповідей
Джерело: НБУ.
Найбільші побоювання стосувалися впливу карантину на зайнятість – за умов скорочення доходів вартість утримання персоналу могла стати для підприємств зависокою. Але насправді підприємства виявилися не налаштованими на звільнення (75–85% протягом карантину не планували змінювати чисельність персоналу). Частково це може пояснюватися неформальною зайнятістю. Іншим чинником могло стати сподівання на швидке відновлення роботи після завершення карантину.
Також стримувала звільнення персоналу зміна підходів підприємств до організації роботи. Там, де це було можливо, були запроваджені дистанційні форми зайнятості (більше ніж 40% підприємств про це зазначили).
Рисунок 3 - Вплив карантину на персонал, % відповідей
Джерело: НБУ.
І як і завжди у період криз, деякі підприємства відправляли весь чи частину персоналу в режим простою або скорочували тривалість робочого часу. Водночас більш поширеною дистанційна зайнятість була на великих підприємствах, а режим простою – на малих та в будівництві, транспорті й переробній промисловості. Натомість майже половина сільськогосподарських підприємств не змінювали або навіть збільшили кількість персоналу на тлі активної посівної кампанії, яка припала саме на час фази найбільш жорсткого карантину.
Однак, за оцінками НБУ, приріст безробіття буде значним саме за підсумками II кварталу як через слабку економічну активність, так і через тиск з боку трудових мігрантів, які внаслідок карантинних обмежень на перетин кордонів могли шукати роботу в Україні.
Крім обмеженого попиту та логістичних перепон, коронакриза зумовила додаткові витрати підприємств на санітарний захист (рис. 3).
Рисунок 4 - Вплив карантину на інші показники діяльності, % відповідей
Джерело: НБУ.
Певною підтримкою бізнесу були урядові заходи – за повідомленнями підприємств, вони користувалися пільгами з податку на землю та комерційну нерухомість, зі сплати за оренду комунальної власності, а для утримання персоналу – виплатами 2/3 окладу за режим вимушеного простою та компенсацій з часткового безробіття. Утім, про отримання підтримки повідомили лише 13% респондентів. Оскільки більшою мірою дизайн допомоги був розроблений з метою підтримки малих підприємств та ФОП, це також могло бути чинником більш позитивних очікувань щодо зайнятості на малих підприємствах.
Власні кошти або підтримка пов’язаних підприємств будуть основним джерелом відновлення діяльності після карантину. Лише 10% підприємств планують скористатися банківським кредитом, а близько 6% зазначили, що не зможуть відновитися без державної підтримки.
У міру пом’якшення карантинних обмежень очікування підприємств поступово поліпшувалися, що підтверджує припущення НБУ щодо того, що відновлення економіки України, як й інших країн, розпочнеться разом із завершенням карантину.
Рисунок 5 - Зміна ІДО та оцінок поточного стану, в.п.
Джерело: НБУ.
Утім, як зазначають в НБУ, нині немає чітких оцінок щодо темпів подолання хвороби та/або розробки дієвих вакцин.
Відтак світові доведеться адаптуватися до нових реалій, які вже позначаються і далі позначатимуться також на підходах до ведення бізнесу. Згідно з низкою досліджень (VOX, IMF, FP) підходи до глобалізації та виробничих зв’язків через транспортні обмеження також зміняться, а також вимоги до інфраструктури та поширення інтернет-сервісів – через перехід до дистанційних форм роботи, й споживча поведінка – внаслідок й надалі дотримання соціального дистанціювання тощо.
