У сьогоднішній глобальній економічній системі конкурентну перевагу отримує той, хто проявить здатність залучити найдешевший капітал. Існуюча практика випуску місцевими органами влади муніципальних облігацій дозволяє створювати недорогі джерела інвестицій для фінансування інфраструктурних проєктів. Випускати облігації нескладно, коштують вони, у порівнянні з кредитними грішми, недорого й мають низку переваг.
В системі економічних відносин реалізації інвестиційного проєкту, провідна роль належить банкам, які здійснюють інвестиційне кредитування. В умовах коронакризи, оцінка таких цінних паперів здійснюватиметься з урахуванням властивого їм кредитного ризику, який відповідає жорстким обмеженням, встановленим Бюджетним кодексом України, повідомляє пресслужба НБУ. Саме тому Національний банк переглянув та затвердив підхід щодо визначення справедливої вартості муніципальних облігацій, які можуть бути включені до пулу застав за кредитами рефінансування.
За даними інформагентства Cbonds, світовий обіг муніципальних облігацій становить близько $2 трлн й набув поширення у 43 країнах, йдеться на порталі «Децентралізація».
У більшості країн муніципальні облігації можуть випускати не лише міста, але й території: провінції, департаменти, області тощо. Муніципальні облігації випускаються як місцеві або як єврооблігації, номіновані в іноземній валюті для розміщення на міжнародних фінансових ринках.
Найбільшого поширення практика муніципальних запозичень через емісію облігацій набула в КНР, ЄС, Південній Кореї та Канаді. Середній обсяг випуску – $300 млн. Облігації випускаються зазвичай з терміном погашення - 3, 5 та 7 років.
В Україні не раз успішно випускали та розміщували муніципальні облігації. Основні витрати емітента облігацій дещо перевищують 10 тис. грн, які сплачуються для призначення коду ISIN (міжнародного ідентифікаційного номера цінних паперів), обслуговування випуску паперів, комісія за послуги з інформаційно-технічної підтримки тощо.
Таблиця 1 - Порівняння умов одержання кредиту і випуску облігацій місцевих позик
Джерело: DESPRO.
Варто зазначити, з огляду на наявний приклад, обслуговування облігацій місцевих позик є дешевшим, ніж обслуговування кредитів. Якщо кредити у гривні в середньому можна отримати під 21%, натомість облігації можна випустити під 17%. Кредити надають максимум на три роки, а облігації можна погашати протягом п’яти років. Банк стягує одноразову комісію при наданні позики – 0,5% від суми, а у випадку з випуском облігацій такий платіж відсутній. Під кредит банк вимагатиме забезпечення виконання зобов’язання (заставу), а при випуску облігацій жодної застави не потрібно. І найголовніше: банки можуть активно долучатися до фінансування інфраструктурних проєктів, отримавши рефінансування в НБУ забезпечивши кредит муніципальними облігаціями.
Включення муніципальних облігацій до забезпечення заставою виданих кредитів рефінансування направлене на розширення інструментарію банків з регулювання власної ліквідності, а також сприятиме розвитку регіональних інфраструктурних проєктів та ринку цінних паперів загалом.
Ризики муніципальних облігацій
Існуюча практика муніципальних запозичень в Україні показала слабкі місця наявної системи, однак, за умови належної законодавчої та регуляторної бази й опираючись на досвід інших країн, розвиток ринку муніципальних запозичень продовжує подавати надії як надійне джерело фінансових ресурсів для забезпечення потреб місцевих громад у якісній інфраструктурі.
На місцеві запозичення значним чином впливає структура міжбюджетних відносин та фінансових ринків. Учасники ринку можуть спокійно сприймати нестабільність фіскальної політики місцевих органів влади, якщо історія підтверджує їхні очікування, що центральний уряд неявно гарантує сплату боргів місцевих рад.
Сам по собі фіскальний дефіцит не становить проблеми, якщо запозичення використовуються для фінансування капітальних інвестицій та економічного зростання. Однак місцеві органи влади в деяких країнах позичали кошти для фінансування операційних дефіцитів, що обумовлювало проблеми в забезпеченні боргових зобов’язань. Характеристика («профіль») боргу також може мати властиві одночасні ризики, які посилюються внаслідок макроекономічних чи фінансових шоків. Макроекономічна криза, зокрема коронакриза послаблює фіскальну позицію місцевих урядів і сприяє поширенню боргової кризи.
Ризики рефінансування та модель оцінки застави
З метою пом’якшення впливу коронакризи на економіку та банківську систему Нацбанк розширив строки рефінансування банків та перелік прийнятної застави, до якого увійшли зокрема й муніципальні облігації. Ці цінні папери також було дозволено використовувати для здійснення банками операцій РЕПО з Національним банком.
В НБУ зазначають, що включення муніципальних цінних паперів (облігацій) у заставний пул чи прийняття у якості предмета РЕПО буде ухвалюватися окремим рішенням Правління НБУ після здійснення аналізу активів.
Для більш достеменного обрахунку справедливої вартості цінних паперів Нацбанк також удосконалив підхід до врахування ринкових змін у кривих безкупонної дохідності ОВДП.
З ключових змін, зокрема, був зменшений період вибірки даних з 45 до 15 робочих днів. Також до вибірки НБУ передбачив договори, укладені на первинному ринку, якщо розміщення державних облігацій відбулося між двома та більше учасниками.
В підсумку варто зазначити, відповідні зміни до порядку оцінки Національним банком справедливої вартості цінних паперів затверджені рішенням Правління Національного банку України від 21 серпня 2020 року № 539-рш «Про схвалення змін до деяких розпорядчих актів Національного банку України». Відповідні норми набули чинності відучора — з 1 вересня 2020 року.
