Керівник гуманітарної місії «Чорний Тюльпан» з пошуку та повернення тіл загиблих на Донбасі Ярослав Жилкін розповів про особливості роботи місії, які лягли в основу фільму «Атлантида» (номінанта на «Оскар» від України), російських військових на сході та халатну роботу судмедекспертів з ідентифікації тіл.
Волонтер у інтерв’ю НВ також зазначив, що пошуковці неодноразово зіштовхувались із небезпекою, сильним нервовим напруженням, а також погрозами і залякуваннями від терористів. Попри це члени команди зобов’язані зберігати нейтральність щодо бойовиків, адже головне – виконати завдання і повернутись додому. Усе інтерв’ю за хвилину.
Добровольці часто покидали місію через нервове напруження. «Доводилося стикатися і з малокерованою озброєною групою людей. Бувало, що наших волонтерів намагалися поставити до стінки, «у виховних цілях» тикали автоматами в живіт». Новачкам влаштовували перевірку, адже не кожен міг витягати тіла, які довго лежали у землі. «Новачка просили, щоб він спустився в яму, де лежать тіла, і допомагав їх діставати. Ця моторошна картина супроводжувалася жахливим запахом, якщо з роботою справлявся, він залишався».
Жилкін вимагав в учасників місії нейтральних висловлювань щодо терористів, адже головне - безпечно потрапити на окуповану територію, виконати завдання та повернутись додому. «Команду підбирали дуже ретельно. Ніяких суперечок, ніякої символіки, яка могла б викликати агресію. Нашим завданням було залишатися поза конфліктом», щодо терористів вживали слова «комбатант», «та сторона».
Перші виїзди «Чорного тюльпана» проводились до Савур-Могили, волонтери працювали з 7 ранку допізна, тому організатори запустили вахтовий метод і почали набирати добровольців. Місія не працює на Донбасі з 2016, наразі пошуком та поверненням тіл займається проект ЗСУ Евакуація-200. Жилкін не виключає, що у майбутньому проект відновить роботу. Супроводом пошуковців в ОРДЛО займалась проросійська організація «Цитадель», з ними узгоджувались маршрути та перетинались внутрішні блокпости. На місці волонтери опитували командирів терористів та місцеве населення. Доводилось і прочісувати заміновані території без позначок. «Нам вдалося уникнути всіх цих неприємностей, хоча ходили ми по краю»
За час роботи на Донбасі місія «Чорний тюльпан» повернула додому близько 800 тіл та їх фрагментів, однак невідомо, скільки з них удалось ідентифікувати. Ідентифікацією займались експерти Нацполіції. Зазвичай розпізнавальних елементів на тілах було мало, і навіть знайдений паспорт міг не належати загиблому. На сьогодні ідентифікувати не вийшло 100 тіл, ще 100 не знайшли. Судмедексперти у 2014-2015 халатно виконували свою роботу з ідентифікації останків. Коли їм привозили фрагменти тіл людей, загиблих від вибуху, «навмання брали ДНК з якогось одного місця, визначали, хто це, і потім всю цю гору ховали як одну людину».
На Донбасі місія знаходила тіла загиблих громадян РФ. Один – волонтер, а інший – російський офіцер. В обох випадках родичі запрошували у місії передачу тіла. «І з живими росіянами там я теж спілкувався», одного з найманців упізнали, бо той не розбирався в українських номерних автознаках.
Жилкін не вірить у військове вирішення війни на Донбасі. «Якщо бойові дії припиняться, на тому боці будуть жити зі своєю правдою, а ми — зі своєю», до того ж «скільки б не виставили техніки і людей на нашому боці, стільки ж з’являється і на іншому».
Відновлення зруйнованого Донбасу не буде складним та не займе багато часу. «Ми відвідували Іловайськ в 2014-му - все було розбите. А в 2016-му все полагодили». Складніше змінити свідомість і настрої людей. «За ці роки виросло покоління дітей, які вже пішли в школу у невизнаних «ДНР» і «ЛНР», Тому слід битись на за територію, а людей.
Волонтери «Чорного тюльпана» долучились до зйомок військової драми «Атлантида» Васяновича. В основу картини лягла робота місії. За словами кастинг-директорки Тетяни Симон, автори фільму узгоджували з пошуковцями правдивість сцен, об’їжджали локації, а увесь реквізит у фільмі – оригінальний (від костюмів до приладдя). Головну роль виконала парамедик та ветеран Людмила Білека, яка теж спілкувалась із членами місії: «деякі речі було дуже важко слухати, психіка відмовлялась сприймати несправедливість і жорстокість, з якою їм доводилось стикатися». Війна на Донбасі «давно пішла з перших шпальт газет»,а подібні фільми допомагають про неї нагадати міжнародному співтовариству, вважає керівник місії Жилкін.
