З початком нового року Україною прокотилася хвиля народних протестів проти діючих тарифів. Підвищення вартості послуги транспортування природного газу, скасування пільгової ціни на перші 100 кВт електроенергії, зростання цін на тепло і сам газ у зв'язку зі збільшенням попиту в опалювальний сезон, подорожчання водопостачання і тд.
Особливо гостро українці відреагували на тарифи, пов'язані із забезпеченням газом. Реакцією на численні протести в різних регіонах країни стала урядова постанова про введення граничної ціни на енергоресурс і перегляд тарифів на його доставку.
Головною причиною такого становища експерти вважають недостатню поінформованість населення. Люди не розібралися в тому, що ж таке відкритий ринок і які переваги він несе.
Як змінити постачальника газу – розповідаємо покроково. Адже рішення Кабміну про граничну ціну діє тільки до кінця опалювального сезону і питання про перехід до більш лояльних тарифів встане перед кожним домогосподарством вже дуже скоро.
Як змінити постачальника газу
Ключовою перевагою відкритого ринку газу для населення є право обслуговуватися у будь-якій ліцензованій компанії. І вибирати постачальника залежно від його цінової політики, тобто на підставі вигідних для себе тарифів. Це стосується всіх домогосподарств, хто користується послугами газопостачання, незалежно від того, де проживає сім'я, у приватному секторі або багатоквартирному будинку.
Зі списком ліцензованих компаній можна ознайомитися на сайті регулятора НКРЕКП в розділі «Публічна інформація», перейшовши за посиланням «Природний газ». Щоб порівняти ціни всіх постачальників і вибрати для себе найбільш прийнятний варіант, можна скористатися сервісом «Газотека».
Цей сервіс передбачає вибір компанії за критеріями ціни, тарифних пакетів – місячний/фіксований або за формою оплати за газ (передоплата, післяплата і тд). Також на сервісі є опція подачі заявки на підключення до постачальника. Там же можна відстежити, чи працює конкретна приватна компанія в потрібному вам регіоні України.
Саме підключення можна зробити як онлайн, використовуючи сайти компаній, або звернувшись до їх офісів обслуговування населення з пакетом документів.
- Якщо заявка електронна, потрібно внести персональну інформацію та прикріпити копії паспорта, індивідуального податкового номера, дані та адресу об'єкта газопостачання (квартири, будинку і тд), включаючи ЕІС-код (персональний газовий номер, який можна знайти в особистому кабінеті на сайті поточного постачальника або на рахунках, які приходять за газ).
- Підписується електронна заявка за допомогою електронного цифрового підпису. Пройти онлайн підключення до нового постачальника можна також на сайтах партнерських компаній. Наприклад, використовуючи сервіс Privat24 або відділення Ощадбанку (для тих, хто бажає підключитися до ГК «Нафтогаз України»).
- Аналогічно подаються документи в офіси компаній. Потрібні оригінали і копії паспорта, ІПН, дані про об'єкт газопостачання та ЕІС-код, а також заповнена заявка на підключення.
Залежно від терміну розгляду заявки (5-14 днів) споживач отримує договір на обслуговування, який необхідно підписати і вислати назад. Далі рахунки на газ приходять від нового постачальника.
Перейти до іншої обслуговуючої компанії можливо навіть при наявності заборгованості за газ. Або скористатися послугою ГК «Нафтогаз України» в якості Постачальника останньої надії. Ця послуга означає підключення до державного оператора, якщо інші компанії не захочуть працювати з боржником.
Скільки можна заощадити при зміні постачальника
Економія на оплаті газу при переході до нового постачальника може скласти близько 30% і вище, залежно від обсягів споживання і тарифів компаній. Наприклад, той же «Нафтогаз», який покриває усі регіони України, пропонує місячний тариф 7,22 грн/кубометр, включаючи ПДВ.
Якщо поточний облгазсбут продає газ по 9,82 грн/кубометр, то різниця становить 2,6 грн. На 100 кубах ця різниця зростає до 260 грн, а на 200 – 520 грн на місяць. Чим вище норма місячного споживання домогосподарством, тим істотніша економія. За три-чотири місяці опалювального сезону така економія може скласти близько декількох тисяч гривень. Для переважної більшості населення це значні суми.
Ті споживачі, хто встиг укласти нові контракти з постачальниками по осінніх розцінках, заощадили за рахунками ще більше.
Той же «Нафтогаз» продавав річний тариф восени на рівні 4,73 грн, 5,24 грн і 6,45 грн за кубометр, згідно з умовами договорів. Тобто, в розпал зими, зі споживанням в кілька сотень кубів на місяць люди отримують платіжки за цінами, які значно нижчі за ринкові.
А що з рішенням Кабміну про фіксовану ціну 6,99/кубометр газу?
Вартість газу для українських користувачів після відкриття ринку формується на підставі формули експортного паритету і прив'язується до вартості на європейських хабах за попередній період. Логічно, що з різким збільшенням попиту взимку газ дорожчає.
В умовах ринку кожен постачальник послуг виставляє ту ціну, яку вважає обґрунтованою. Що і побачили у своїх платіжках більшість населення, у порівнянні з літом, цифри зросли в 2-3 рази.
Реагуючи на масові протести населення проти високих тарифів, уряд повертається до пільгового державного тарифоутворення на газ із фіксацією суми 6,99 грн/кубометр, що діятиме до кінця опалювального сезону:
Також уряд вніс природний газ до списку соціально значущих товарів для українців. Крім цього, окремою постановою було прийнято рішення обмежити вартість послуг транспортування – не вище 1,79 грн/кубометр.
Ці заходи – вимушені, як пояснюють у владі, і спрямовані вони на підтримку населення в умовах пандемії та обмежених заробітків. Дія постанови про ціну 6,99 за кубометр газу – тимчасова, і швидше за все з квітня 2021 буде скасованою. Що означає, що питання про вартість газу, нехай і в менших обсягах споживання, для більшості населення знову встане на порядку денному. Тому вибір постачальника в умовах ринку, що зароджується, буде актуальним.
І якщо на самому початку споживачі не розібралися з можливостями зміни обслуговуючої компанії, або уряд недостатньо чітко поінформував населення про таку опцію, то в даний час вже створено досить умов для того, щоб вибрати лояльного постачальника та економити свої ресурси, не чекаючи чергового втручання держави.
