В умовах коронакризи, влада посилила заходи на мінімізацію наслідків кризи в сфері охорони здоров’я, уділивши максимальну увагу медичній інфраструктурі України, питанням охорони здоров'я, сектору протидії епідемій тощо.
Проте, крім охорони здоров'я та безпеки, вкрай важливі – соціальний напрям (соціальне забезпечення).
Основні показники соціального розвитку
Пандемія COVID-2019 та заходи, спрямовані на запобігання її поширенню, виявили глибокі проблеми державного управління, систем соціального забезпечення, що призводило до посилення рівня бідності.
Наша країна не стала винятком. Економіка України мала та відкрита, а системи соціального забезпечення, охорони здоров’я і освіти наразі в процесі реформування. Проте, якщо оцінювати ключові показники соціального розвитку України, суттєвих змін не побачимо (табл. 1).
Таблиця 1 - Основні показники соціального розвитку України
Джерело: ДССУ, ДКСУ, розрахунки НБУ.
Варто зазначити, у серпні державний бюджет виконано з профіцитом. Доходи зросли завдяки пожвавленню економічної активності, підвищенню номінальних зарплат та поліпшенню адміністрування окремих податків. Водночас зростання видатків держбюджету сповільнилося за більшістю напрямів, утім, темпи зростання витрат на охорону здоров’я, соціальний захист та дорожнє господарство залишалися значними.
Проте, у підсумку січня-вересня 2020 року державний бюджет було виконано із дефіцитом у розмірі 80,6 млрд грн, у тому числі загальний фонд – з дефіцитом у сумі 93,2 млрд грн, при розписі загального фонду звітного періоду у сумі 177,5 млрд гривень, повідомляє пресслужба Мінфіну.
Ринок праці та зарплати
Попит на робочу силу в серпні поточного року попри продовження відновлення залишався нижчим, у порівнянні з докарантинним періодом (рис. 1).
Рисунок 1 - Попит на робочу силу: кількість вакансій, тис.
Джерело: НБУ.
Зацікавленість у пошуку роботи та динаміка кількості резюме послабилася у порівнянні з липнем, ймовірно, через сезонне працевлаштування.
Відновлення економічної діяльності сприяло прискоренню зростання зарплати (до 8.6% р/р у номінальному та 6.0% р/р у реальному вимірі) та подальшому сповільненню скорочення кількості працівників.
Рисунок 2 - Заробітна плата за видами діяльності, % р/р
Джерело: ДССУ, НБУ.
Зарплати зростали в усіх секторах, окрім готелів та ресторанів (під впливом адаптивного карантину) (рис. 2). Високими темпами зростали зарплати в охороні здоров'я, зокрема через доплати у зв'язку із COVID-19.
Нагадаємо, середня номінальна зарплата штатного працівника підприємств, установ та організацій у липні поточного року становила 11 804 грн, що у 2,5 раза перевищує рівня мінімальної заробітної плати (4723 грн). Відтак у порівнянні із червнем 2020 року розмір середньої номінальної зарплати в Україні збільшився на 2,0%, а за останні 12 місяців (відносно липня 2019 року) – на 7,6%.
За даними порталу work.ua., середня заробітна плата по вакансіях становить 12 629 грн, а середня зарплата по резюме – 13 821 грн
Розмір субсидій
Як свідчать дані таблиці (табл. 1), у серпні вичерпався ефект надолуження виплат за субсидіями, відтермінованими на період карантину, що призвело до їх зменшення у порівнянні з липнем.
Рисунок 3 - Кількість домогосподарств (ДГ), які отримують субсидії на оплату послуг ЖКГ, та сума бюджетних видатків
Джерело: ДССУ, НБУ.
Варто зазначити, кількість субсидіянтів не змінилася через автоматичне подовження дії субсидій.
Нагадаємо, українці зменшили розмір заборгованості за житлово-комунальні послуги на 10,3 мільярда гривень з початку запровадження карантинних обмежень в країні, сплативши за цей період 69,7 млрд. гривень.
