Кон’юнктура на світових товарних ринках для українських експортерів продовжує погіршуватися через подальше звуження світової торгівлі. Попри це, пропозиція на ринку залишалася значною, що на тлі послаблення попиту, насамперед з боку Китаю, тиснуло на ціни в бік зниження.
Згідно з даними Держстату, баланс зовнішньої торгівлі товарами за 9 місяців показує негативне сальдо, яке складає - 7 098,7 млн. дол.
Зовнішня торгівля України товарами за 9 місяців 2019 року
За 9 місяців 2019 року українських товарів було експортовано на суму 37092,6 млн. дол. США, йдеться в повідомленні Державної служби статистики України (ДССУ).
Рисунок 1 - Темпи зростання (зниження) експорту товарів (у % до відповідного періоду попереднього року, зростальним підсумком)
Джерело: ДССУ.
Аналізуючи підсумки зовнішньоекономічної діяльності за дев’ять місяців поточного року та порівнюючи з аналогічним періодом 2018, варто відзначити зростання — на 7,4% (показник складає 107,4%).
Рисунок 2 - Темпи зростання (зниження) імпорту товарів (у % до відповідного періоду попереднього року, зростальним підсумком)
Джерело: ДССУ.
Водночас, за підсумками даного періоду, на таку ж величину – 7,5%, спостерігається й зростання імпорту. Імпорт за 9 місяців 2019 року складає – 4 4191,3 млн. дол., або 107,5%.
Відтак, впродовж всього періоду негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу зберігається, й складає – 7 098,7 млн. дол. (за 9 місяців 2018 року також негативне – 6 548,8 млн. дол.).
Зовнішньоекономічна діяльність сприяє розвитку перспективних напрямів експортного потенціалу. Відтак шляхом зовнішньоекономічної діяльності Україна розв’язує проблему енергозабезпечення, новітніх машин та устаткування, технологій, та деяких товарів народного споживання.
Згідно з даними ДССУ, зовнішньоторговельні операції за 9 місяців 2019 року проводились із партнерами зі 221 країни світу (таблиця 1).
Таблиця 1 - Географічна структура зовнішньої торгівлі товарами
Джерело: ДССУ.
Варто зазначити, експорт товарів має здебільшого сировинний характер. Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 1,89 (за 9 місяців 2018 року – 1,86).
Зовнішня торгівля України послугами за 9 місяців 2019 року
Експорт послуг України за 9 місяців 2019 року становив 8 951,7 млн. дол. США, повідомляє Держстат.
Порівнюючи з торішніми показниками аналогічного періоду, варто зазначити, що експорт потуг у 2019 році зріс майже на 5%, або 104,8% у порівнянні з 9 місяцями 2018 року (рисунок 3).
Рисунок 3 - Темпи зростання (зниження) експорту послуг (у % до відповідного періоду попереднього року, зростальним підсумком)
Джерело: ДССУ.
Імпорт послуг Україна також збільшила у 2019 році — на 3%. Відтак, імпорт послуг складає – 4 724,1 млн.дол., або 103,0%.
Рисунок 4 - Темпи зростання (зниження) імпорту послуг (у % до відповідного періоду попереднього року, зростальним підсумком)
Джерело: ДССУ.
Слід наголосити, що позитивне сальдо балансу послуг збереглось. Сальдо послуг складає - 4227,6 млн. дол. (за 9 місяців 2018 року також позитивне – 3 951,1 млн. дол.).
Таблиця 2 - Структура зовнішньої торгівлі послугами за 9 місяців 2019 року
Джерело: ДССУ.
Варто зазначити, що такий напрямок послуг, як послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги має зростання 11,5%, послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю – 31,2%, послуги зі страхування – 46,9%.
Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 1,89 (за 9 місяців 2018 року – 1,86).
Зовнішньоторговельні операції проводились із партнерами із 230 країн світу.
Нагадаємо, ключовими драйверами зростання залишаються агровиробництво, сектор торгівлі, будівництво та сфера послуг, зокрема фінансовий сектор.
Платіжний баланс за 9 місяців 2019 року
У вересні дефіцит поточного рахунку очікувано розширився у порівнянні з серпнем (до 1.1 млрд дол.) через планові виплати відсотків за реструктуризованими ОЗДП.
Дефіцит, однак, був нижчим у порівнянні з вереснем 2019 року через менше від’ємне сальдо торгівлі товарами (1,4 млрд дол.).
Цьому сприяло прискорення зростання експорту товарів (до 11.9% р/р) та суттєве сповільнення зростання імпорту (до 2% р/р).
Слід зазначити, поліпшення показників експорту було забезпечене високим врожаєм зернових та олійних культур, а також постачання продукції машинобудування. Це переважило зниження експорту металургійної продукції та сповільнення зростання експорту залізної руди.
Скорочення енергетичного імпорту залишалося однією з основних причин сповільнення зростання імпорту в цілому.
Запровадження спеціального мита на трубопровідні постачання дизельного пального з РФ призвели до зниження обсягів його закупівель у річному вимірі. Вагомим залишався й внесок подальшого падіння цін на енергетичні ресурси. Крім того, сповільнилося зростання імпорту продукції машинобудування, зокрема через нарощування закупівель електричного устаткування для альтернативної енергетики минулого року в очікуванні законодавчих змін.
За фінансовим рахунком приплив капіталу збільшився (до 1.2 млрд дол.), забезпечений насамперед приватним сектором. Так реальний сектор залучав інвестиційний та борговий капітал, у тому числі шляхом розміщення єврооблігацій окремими українськими компаніями.
У вересні ситуація на фінансових ринках покращилася з огляду на: певний прогрес у торговельних переговорах між США та Китаєм, погодження ЄС відтермінування Brexit, поліпшення ділових очікувань Німеччини та очікуване чергове зниження процентної ставки ФРС.
Інвестиції нерезидентів у гривневі ОВДП у вересні збільшилися у порівнянні з серпнем, однак через планове погашення урядом ОЗДП за державним сектором сформувався незначний відплив капіталу.
В підсумку зазначимо, що для збалансування попиту та пропозиції на валютному ринку, Україна продовжує істотно залежати від безперебійного надходження виручки експортерів та активізації інвесторів. Для поліпшення інвестиційного клімату та реактивації інвестиційного попиту, необхідний приплив прямих іноземних інвестицій і зростання корпоративного кредитування.
Внаслідок виплати за кредитами МВФ міжнародні резерви зменшилися у порівнянні з серпнем, однак загалом з початку року вони зросли до 21,4 млрд дол. станом на кінець вересня, або 3,4 місяця майбутнього імпорту.
