$ 39.59 € 42.26 zł 9.8
+10° Київ +7° Варшава +19° Вашингтон
Кандидати у прем'єр-міністри від Зеленського: хто вони

Кандидати у прем'єр-міністри від Зеленського: хто вони

07 Серпня 2019 15:29

Після того, як пропрезидентська партія «Слуга народу» взяла моно-більшість на парламентських виборах, головною політичною інтригою залишається ім'я майбутнього прем'єр-міністра України. Президент Володимир Зеленський наполягав, щоб глава уряду не мав політичного минулого, був професіоналом в економіці та авторитетом для західних партнерів.

7 серпня новообраний народний депутат і майбутній лідер фракції «Слуги народу» Давид Арахамія назвав ключових претендентів на пост глави Кабміну.

До шорт-листу потрапили чотири кандидатури: глава правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв, виконавчий директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко, заступник очільника Офісу президента з економічних питань Олексій Гончарук та заступник виконавчого директора по роботі з МВФ Владислав Рашкован. Розповідаємо, чим відомі ці люди.

Економіст Юрій Вітренко




Юрій Вітренко обіймає посаду виконавчого директора «Нафтогаз України». У 2014 році прийшов на посаду директора з розвитку бізнесу компанії, далі пішов на підвищення.

У період з 2002-2003 рр і 2005-2010 рр також працював у «Нафтогазі», відповідав за залучення міжнародних кредитів та реструктуризацію корпоративних зобов'язань НАК. Був радником глави правління.



За освітою – економіст, кар'єру починав в «Укрінбанку», займався управлінням зовнішньоекономічною діяльністю. Син Наталії Вітренко, в минулому лідера Прогресивної Соціалістичної партії України та колишнього заступника міністра економіки в уряді Миколи Азарова Юрія Вітренка.

Працював консультантом з питань фінансового менеджменту в київській філії міжнародної консалтингової фірми PricewaterhouseCoopers, відповідав за фінансові стратегії клієнтів компанії.

У 2010 році разом з партнером Андрієм Коболєвим, якого також називають серед претендентів на керівництво Кабміном, створив інвестиційну компанію AYA Capital.

У пресі зустрічається інформація про конфлікт між Вітренком і Коболєвим з осені 2018 року. Конфлікт нібито професійний – щодо корпоративної трансформації «Нафтогазу». Через різницю у поглядах Вітренко, який спочатку займався цим питанням в НАК, був відсторонений самим Коболєвим.

Олігарх Ігор Коломойський 6 серпня назвав Вітренка серед фаворитів гонки за прем'єрський пост.

Юрист Олексій Гончарук




Ім'я Олексія Гончарука звучить поряд із Вітренком в останніх оцінках Коломойського. Гончарук прийшов до влади з командою Володимира Зеленського. Знайшов спільну мову із главою ОП Андрієм Богданом. Відповідає за блок економічних питань та супроводжує президента у ділових поїздках та на зустрічах з бізнесом.



На відміну від інших претендентів, працював в українському уряді. Був радником міністра екології Ігоря Шевченка, який оскандалився через зв'язки з опальним олігархом і підозрюваним у корупції Олександром Онищенком. Також працював радником першого віце-прем'єра Степана Кубіва.

За освітою – юрист, магістр державного управління і доктор філософії у сфері права.

З 2015 року очолював неурядову структуру Офіс ефективного регулювання BRDO, фінансовану Євросоюзом. Спеціалізація Офісу – дерегуляція у відносинах бізнесу і держави. У напрямку спрощення держрегуляції консультує президента Зеленського.

Управлінець Андрій Коболєв




Про кандидатуру глави правління «Нафтогазу» Андрія Коболєва на пост прем'єра йдеться з самого початку. Знову таки, олігарх Ігор Коломойський згадував його у своїх перевагах.

Фігура відома, впливова і публічна. Керує «Нафтогазом» з 2014 року. До цього чотири роки займався інвестиційним бізнесом з партнером Юрієм Вітренко (AYA Capital), де Коболєв відповідав за корпоративну реструктуризацію компаній-клієнтів та їх кредитних боргів.

З 2002-2010 рр працював на різних посадах в структурах «Нафтогазу». Був консультантом з питань корпоративних перетворень в українському офісі PricewaterhouseCoopers.



За правління Коболєва «Нафтогаз» пройшов комплексну реорганізацію, що перетворило одне з найбільших підприємств-боржників України у прибуткову компанію. Також НАК відмовилась від закупівель російського газу і виграла спір проти газового монополіста «Газпром» в Стокгольмському арбітражі. Що принесло росіянам мільярдні збитки.

Викликом для Коболєва, як і всього уряду, є підписання нового контракту на транзит блакитного палива з РФ до Європи через українську газотранспортну систему.

Дія поточного контракту закінчується в грудні 2019 року. Україна наполягає на укладенні нової угоди на вигідних для себе умовах – прокачуванні близько 60 млрд кубометрів на рік. Росія саботує переговори і має намір відмовитися від використання нашої ГТС. Найближче обговорення умов майбутнього контракту за участю Європейської Комісії має відбутися у вересні.

Ім'я Коболєва заплямоване політикою через конфлікти з чинним прем'єром Володимиром Гройсманом та премією за 2018 рік у розмірі 286 мільйонів грн, що стало надбанням гласності.

Фінансист Владислав Рашкован




Владислав Рашкован є заступником виконавчого директора з питань співробітництва з Міжнародним Валютним Фондом від України. До націоналізації «Приватбанку» був заступником Валерії Гонтаревої, глави українського центробанку.

Працював фінансовим директором і був у правлінні UniCredit Bank. Керував банківським комітетом Американської торгової палати і був членом Ради директорів Київської школи економіки.

Крім професійного бекграунду, серед сильних сторін Рашкован називають його міжнародну репутацію.

У пресі зустрічається інформація, що Владислав Рашкован був готовий очолити Кабмін, але просив «занадто багато» незалежності від Офісу президента: самостійно призначати членів уряду і формувати політику. Цю позицію в ОП нібито не підтримали.

***


Днем раніше новообраний народний депутат від «Слуги народу» Олександр Дубинський висловився про те, що ідеальним прем'єром, який «пройшов систему Кабміну», міг би бути очільник ОП Андрій Богдан.

Хто б не прийшов на посаду нового прем'єр-міністра, перед цим чиновником постануть над-складні виклики. Утримання України на плаву під тиском обслуговування зовнішнього боргу, новий контракт з «Газпромом» ціною 3% ВВП країни, подальші реформи у сфері енергетики, дерегуляції, діджиталізації, податкової служби та митниці, співпраця з МВФ, соціальні витрати бюджету і дефіцит Пенсійного фонду – це тільки короткий список порядку денного уряду.

Існують ще й внутрішні виклики, на кшталт впливу груп інтересів або тиску з боку оточення президента. Наскільки самостійним і рівновіддаленим буде майбутній прем'єр-міністр – питання відкрите. На кому зупинить свій вибір Володимир Зеленський і наскільки кандидат повинен відповідати лояльності, дізнаємося незабаром.