Катастрофа MH17: Гаазький суд розповів, хто і як доправив «Бук» на Донбас

Катастрофа MH17: Гаазький суд розповів, хто і як доправив «Бук» на Донбас

UA.NEWS
Автор
UA.NEWS
UA.NEWS
Поділитись:

У Нідерландах розпочинається черговий блок слухань у судовому процесі в справі про катастрофу рейсу МН17 – очікується, що Гаазький окружний суд заслухає результати роботи слідчого судді, претензії потерпілих сторін, слово також буде надано родичам загиблих.

Згідно з попереднім плануванням, засідання відбудуться 1, 2, 8, 9, 15, 16 і 17 листопада, повідомляє Інтерфакс-Україна.

З 15 листопада прокурори пояснюватимуть суду, чи вважають вони достатніми докази для того, щоб обвинувачені у справі були визнані винними, так само як і оголосять, яке саме покарання вважають доречним.

У справі фігурують чотири обвинувачені – троє громадян Росії й один українець – Ігор Гіркін (Стрєлков), Сергєй Дубинський, Олег Пулатов та Леонід Харченко. Вони обвинувачуються у вбивстві 298 пасажирів літака та аварії авіалайнера.

Суд проходить за відсутності всіх чотирьох. Разом із тим інтереси одного з них – Пулатова, представляють адвокати нідерландської фірми.

У рамках попереднього блоку слухань, що відбувся у вересні, до суду звернулися родичі загиблих. Очікується, що суд зможе оголосити своє рішення наступного року.

Судовий процес розпочався 9 березня 2020 року у судовому комплексі Схіпхол поблизу Амстердама.

Як «Бук-М1» завозили до Сніжного

У рамках слухання справи про катастрофу Boeing рейсу MH17 в понеділок, 1 листопада, суд представив нові матеріали додаткового розслідування слідчого судді.

Як повідомляє УНН, суддя розповів про опитування свідка С21 з позивним «Лєший», який воював на боці бойовиків в 2014 році.

Свідок раніше розповів слідству, що конвоював «Бук» на Красний Луч і Дебальцеве, а також спілкувався з двома підозрюваними у справі – Гіркіним і Дубінським.

«С21 в період з травня по серпень 2021 року був опитаний голландським слідчим суддею. Під час цього інтерв’ю йому було поставлено понад 600 питань за запитом захисту. Свідок розповів слідчому судді, зокрема, про те, що він знав Пулатова в 2014 році як Олега Гюрзу. Він часто бачив Гюрзу, але не в той день, коли С21 був у Сніжному. У свідка склалося враження, що Харченко перебував під командуванням Гюрзи»
Суддя Гаазького окружного суду

За його словами, свідок повідомив, що вранці 17 липня 2014 року йому довелося супроводжувати колону з важкою військовою технікою з Донецька.

«Увечері того ж дня він дійсно зустрів його (Харченка) у Фуршеті, куди йому було наказано їхати після того, як Харченко наказав йому супроводити «Бук». Він сказав – йди в Фуршет, і ти його побачиш. Від блокпоста на виїзді зі Сніжного свідок разом з товаришами поїхав до Фуршету. По дорозі вони не побачили «Бука», але побачили на дорозі сліди гусениць і зрозуміли, що «Бук» їхав у бік Фуршету»
Суддя Гаазького окружного суду

Пізніше біля Фуршету свідок таки побачив «Бук», накритий сіткою. Харченко наказав йому конвоювати Бук на Красний Луч, що він і робив аж до Дебальцевого.

Також додаткове опитування зробили щодо ще низки свідків, зокрема того, що бачив «Бук», що зупиняється в Сніжному недалеко від кафе «Угольок».

Ще один свідок перервав допит з побоювань за своє життя. У 2014 році він також воював на боці бойовиків, і «за власною ініціативою в якийсь момент зв’язався з українським СБУ, аби розповісти про те, що він сам бачив щодо розвитку подій-катастрофи MH17», повідомив суддя.

«Прослушка» Пулатова

За словами судді, підозрюваний Олег Пулатов підтвердив, що телефонний номер, з якого велися опубліковані раніше переговори, належить йому, проте не пам’ятає, чи брав участь у цих переговорах.

Суд, у свою чергу, доручив дослідити 14 перехоплених аудіозаписів.

«Тому суд постановив провести експертизу голосу на 14 обраних перехопленнях. Оскільки Пулатов не міг підтвердити, що брав участь в будь-якій із доступних розмов, не було відповідної контрольної розмови, з якою можна було б порівняти голос у 14 обраних розмовах. Ось чому експертів не просили перевірити, чи дійсно голос в 14 розмовах був голосом Пулатова. Але їх просили перевірити, чи належав голос на записах одній і тій же людині»
Суддя Гаазького окружного суду

За його словами, експерти проаналізували розмови двома різними способами – був проведений аудіоакустичний аналіз навченими дослідниками голосу і автоматичний аналіз за допомогою програмного забезпечення.

Дві з 14 розмов були занадто короткими для аналізу. Це розмови 17 липня 2014 року о 12:42 та 17 липня о 12:51.

«Результат аналізів інших 12 розмов в цілому привів дослідників до висновку, що більш імовірно, що записи були від одного і того ж мовця, ніж те що вони виходять від двох або більше. А «більш ймовірно» означає, що ймовірність спостереження результатів дослідження в 10-100 разів вище, якщо припустити, що це один говорить»
Суддя Гаазького окружного суду

Також за його словами, суд призначив експертизу на предмет імовірного виявлення слідів редагування у записах перехоплених розмов.

Для цього слідчий суддя найняв експертів Литовського центру судової експертизи у Вільнюсі.

Експерти, які проводять дослідження, вказали, що під час аналізу виявили, що «хід розмов логічний і що самі розмови, а також контекст в якому вони були зроблені, не був спотворений».

«Експерти приходять до висновку, що в досліджених аудіозаписах, слідів редагування не виявлено»
Суддя Гаазького окружного суду

Водночас, він зазначив, що зі слів експертів, проаналізовані ними звукозаписи не є оригінальними, однак це не свідчить про редагування.

Експерти також не змогли відповісти на питання захисту, чи мало місце «клонування голосу», тому що у них немає відповідних методик.

Наступне засідання суду відбудеться у вівторок, 2 листопада. Суд повинен буде оголосити рішення за деякими сьогоднішніми клопотаннями.

Нагадаємо, 17 липня 2014 року над територією Донецької області ракетою «земля-повітря» із зенітно-ракетної установки «Бук-М1» було збито пасажирський літак Boeing-777, що виконував рейс Амстердам – Куала-Лумпур. У катастрофі загинули 298 пасажирів, серед них 80 дітей.

У 2017 році міжнародна група журналістів-розслідувачів Bellingcat опублікувала повний звіт щодо трагедії МН17. Документ містив дані про «російський слід» зенітного ракетного комплексу «Бук» 332 – встановлено, що установка, з якої збили літак, входить до складу 53 зенітно-ракетної бригади Збройних сил РФ.

Влітку 2018 року Палата представників нідерландського парламенту одноголосно підтримала рішення Нідерландів та Австралії визнати Росію відповідальною за катастрофу. Опісля Росія вийшла з консультаційної групи щодо розслідування катастрофи.

15 квітня 2021 року Окружний суд Гааги відновив попередні слухання у справі про збиття МН17 «Малайзійських авіаліній».

7 червня суд у Гаазі провів слухання по суті справи про катастрофу МН17. Троє ключових підозрюваних у знищенні авіалайнера не з’явилися на засідання, хоча були поінформовані про нього.

8 червня вперше були оприлюднені показання свідків, що слідство вважає пуском ракети зенітно-ракетного комплексу «Бук» у напрямку літака, що перебував у небі в той момент.

9 червня у час судового засідання були оприлюднені записи перехоплених розмов підозрюваних. На них терористи обговорюють розміщення російської зенітно-ракетної установки «Бук».

Крім того, спільна слідча група, яка розслідувала катастрофу MH17, відхилила показання двох свідків. Вони стверджували, що ракета нібито була запущена з боку Амвросіївки, яка у липні 2014 року ще була під контролем України. Також суд відхилив інші надані РФ докази про начебто причетність України до знищення лайнера.

Тим часом влада Росії намагається залякати адвокатів, що представляють інтереси родичів загиблих в авіакатастрофі MH17. Нідерландські правоохоронці запропонували їм захист.

Автор: UA.NEWS
загрузка...
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!