Авіакатастрофа українського літака Boeing 737 загострить політичне і військове протистояння США з Іраном – відмова Тегерану видавати «чорні скриньки» лише посилює такий сценарій подій.
Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів політолог, голова Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко.
Однак аналітик сумнівається, що іранські військові умисно могли збити літак, адже на його борту перебували як громадяни Ірану, так і громадяни Канади, які є іранцями за походженням.
Водночас експерт розкритикував версію Тегерана про те, що літак розбився через загоряння двигуна.
«Озвучена іранською владою версія про те, що літак впав через загоряння двигуна, не витримує критики, адже це штатна ситуація і пілотів до неї готують. Двигуни на сучасних авіалайнерах розташовані у жаростійкій гондолі. Навіть якщо один з двох двигунів лайнера загоряється, є досить високі шанси посадити літак. У даному випадку, відбулося щось таке, що повністю зруйнувало аеродинаміку літака і пілоти втратили керування. Це міг бути як зовнішній вибух, так і несправність літака, якому лише три роки і який є новою моделлю Boeing 737-800 New Generation. Цілком імовірно, що в лайнері був якийсь дефект, про який ми ще не знаємо»
політологКрім того, Ігор Чаленко не покладає цілковиту провину на українську сторону, яка вчасно не заборонила польоти власним літакам над зоною бойових дій.
«Рекомендації не виконувати чи скасувати рейси в повітряному просторі Ірану, надали лише частина авіакомпаній, навіть не керівництво іноземних держав. Враховуючи умови, що склалися станом на ранок 8 січня, ситуація виглядала 50/50. Я б не казав, що у цій трагедій винна українська сторона чи авіакомпанія «МАУ». Хоча звичайно, в даному випадку, краще було б перестрахуватися і надати рекомендацію нашим авіакомпаніям не літати в іранському та іракському повітряних просторах, а також над іншими країнами Аравійського півострова»
Аналізуючи ситуацію з політичної точки зору, аналітик переконаний, що катастрофа стане інструментом протистояння США з Іраном.
«Ми вже бачимо вияв цієї боротьби сьогодні: з одного боку, Тегеран відмовився передати компанії Boeing «чорні скриньки» літака, а з іншого – США вимагають створити міжнародну комісію з розслідування катастрофи. Я думаю, що ця тема буде порушуватися і в подальшому, і американці будуть давити на те, що Іран не зміг забезпечити безпеку для цивільних польотів у власному повітряному просторі. Також на нас чекає офіційна заява Дональда Трампа, який ще не виголосив свою розгорнуту позицію після атаки Ірану на військові бази США в Іраку. Тож за нинішньої ситуації, український літак може зіграти роль Сasus belli («привід для війни» – ред.) і спровокувати ескалацію протистояння на Близькому Сході»
Нагадаємо, у ніч на 8 січня після вильоту з аеропорту Тегерану зазнав катастрофи літак Boeing 737-800 NG української авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України», що прямував до Києва. На борту перебували 180 пасажирів з семи країн світу, усі вони загинули.
Літак було збудовано у 2016-му році, востаннє він пройшов технічне обслуговування 6 січня 2020 року.
За однією з версій, повітряне судно помилково могли збити сили ППО Ірану. Однак уряд країни заперечив цю версію і заявив, що в літака загорівся двигун. В авіакомпанії «МАУ» підкреслили, що літак був справний і заперечують помилку екіпажу.
Компанія Boeing зазначила про готовність надати допомогу, а Україна й Іран домовилися про спільне розслідування трагедії. Водночас уряд ісламської країни відмовився передавати компанії Boeing «чорні скриньки» загиблого лайнера.
Додамо, що катастрофа літака «МАУ» сталася на фоні початку бойових дій між США та Іраном на території Іраку. 3 січня американські військові завдали авіаудару по колоні автомобілів біля аеропорту Багдада, у якій перебував командувач іранського спецпідрозділу «Кудс», генерал-майор Корпусу вартових ісламської революції Кассем Сулеймані та командувач руху іракських шиїтів Абу Махді аль-Мухандіс. Вашингтон звинуватив їх у нещодавній атаці на посольство США в Багдаді.
У відповідь верховний лідер Ірану Аятолла Хаменеї пообіцяв помститися за вбивство іранського військового. Тегеран розглядає 13 варіантів відповіді США за ліквідацію Сулеймані.
Водночас парламент Іраку ухвалив резолюцію про виведення іноземних військ з території країни через убивство Сулеймані, а меджліс Ірану під час відкритого засідання вирішив внести Пентагон до іранського «списку терористичних організацій». У Державному департаменті США зазначили, що розчаровані рішенням Багдаду й очікують пояснень.
Тим часом, війська Ірану завдали другу хвилю ракетних ударів по американських військових об’єктах. Пентагон перебазовує стратегічні бомбардувальники Б-52 на острівну авіабазу в Індійському океані, звідки вони можуть, за потреби, атакувати Іран.
