$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+9° Київ +9° Варшава +10° Вашингтон
Кожну сім'ю зобов’яжуть декларувати: анонсовано податкові нововведення та амністію капіталів

Кожну сім'ю зобов’яжуть декларувати: анонсовано податкові нововведення та амністію капіталів

21 Серпня 2019 15:20

Члени команди нового президента України Володимира Зеленського продовжують говорити про перетворення у сфері економіки, які мають намір реалізувати в Україні.

Днями, як і раніше, набула широкого громадського резонансу тема про загальне декларування. Відтак, новообрана влада в Україні ініціює запровадження для кожної сім’ї декларування доходів та витрат, посилення контролю за сплатою податків та, що вже увійшло в традицію декларацій кожної влади «на старті», амністії капіталів.

За несплату податків пообіцяли не карати, а також зменшити їх ставки. Експерти прогнозують суспільне збурення та протести.

Звісно, на тлі нової законодавчої ініціативи з'явилося багато питань, побоювань, заперечень. Однак більшість економістів – незалежно від того, чи є вони симпатиками курсу нового або старого президента, – визнають: загальне декларування корисно і навіть необхідно для України.

Мета законодавчої ініціативи

Метою такої законодавчої ініціативи є пошук правових підстав примусити українців звітувати про свої доходи та витрати. В комплексі заходів передбачається амністія капіталів в обмін на зниження податків.

Кінцевою метою є  забезпечення додаткових джерел наповнення держбюджету та подолання тіньової економіки, змусивши «сірі тіньові капітали» працювати на економіку країни.

Експерти застерігають — ідея не нова, а відтак варто взяти до уваги досвід ініціатив попередніх керманичів. Адже, за такими кроками прослідують миттєві збурення та протести підприємців, які звикли вже десятки років занижувати свої доходи, уникаючи сплати податків.

Деталі законопроєкту

Законопроєкт передбачає декілька етапів реалізації ініціативи: з 2020 року декларування тіньових доходів та витрат стане обов'язковим для бізнесу, а починаючи з 2022 року – для всіх пересічних громадян.

В законопроєкті є певні нюанси, зокрема посімейне декларування доходів. Якщо в сім'ї є пільговики, непрацездатні, діти – податків буде менше, адже оподатковуваний дохід ділитиметься на всіх членів сім’ї. Також при продажу нерухомого майна податок нарахують не з усієї вирученої вартості, а лише з різниці між  сумою купівлі та продажу. Передбачено також компенсацію податків з сум, витрачених на  путівки для відпочинку в Україні.

Влада наголошує, відповідальність за приховані капітали підприємці не понесуть, але бізнес буде зобов’язаний сплатити з суми, що перевищує задекларовані раніше доходи - 5% податків. Також бізнес буде змушений декларувати капітали, що були виведені за кордон в негрошових формах (акції, нерухомість). З капіталів виведених в негрошових формах бізнес зобов’яжуть сплатити 9% податку.

Варто зазначити, закордоном доходи заховати не вийде, оскільки водночас буде реалізовано низку положень плану BEPS (Base erosion and profit shifting) – протидії розмивання бази оподаткування, який  передбачає 15 дій для усунення прогалин у міжнародному податковому регулюванні та розбіжностей в національному податковому законодавстві різних країн. Усунення відповідних прогалин дозволить зменшити «приховування» корпоративного прибутку та його штучного переміщення у низькоподаткові юрисдикції, де компанії не здійснюють економічної діяльності.

«Загальне декларування – це не перший крок, а один з послідовних кроків, які ми пропонуємо реалізувати слідом за податковою амністією капіталів», – написав Данило Гетманцев у Facebook.

Як заходи, які повинні передувати введенню «нульового» і загального декларування — це автоматичний обмін податковою інформацією, імплементація в законодавство України плану BEPS, трансферне ціноутворення, реальні зміни на митниці, відповідальність за незаконне збагачення тощо, написав Гетманцев.

Нагадаємо,  Україна ратифікувала на початку 2019 року MLI-конвенцію, спрямовану на забезпечення важливих напрямків практичної реалізації валютної лібералізації та протидії виведенню капіталів. План BEPS є світовим трендом, і опір відповідному процесу ускладнить діяльність українського бізнесу закордоном. Прикладом можливих наслідків є вплив на бізнес американського закону про податкову звітність щодо закордонних рахунків (FATCA - foreign account tax compliance act). Сполучені Штати ухвалили свій закон ще у 2010 році, підписавши його з усіма країнами й сьогодні обмінюються цією інформацією в односторонньому порядку.

Особливості декларування доходів, якщо зарплати в конвертах

Зі слів Данила Гетманцева, загальне декларування – це механізм, який спрямований, в тому числі, і на боротьбу з таким явищем, як «зарплати в конвертах». Але відповідальність за зарплати в конвертах несе роботодавець. Відтак введення покарання для працівників не передбачається. Посилювати покарання для роботодавців, на думку Данила Гетманцева, теж потрібно не адміністративними методами, а через стимули бізнесу вивести зарплати з тіні.

«У нас розроблена низка заходів, які на це спрямовані. У тому числі й податкова амністія активів. Ми з цього починатимемо» - зазначає Данило Гетманцев.

Експертна оцінка ініціативи

Економісти наголошують, що наразі всі капітали, за походженням яких не порушено кримінальні провадження, вважаються легальними, відтак йдеться лише про гроші, зароблені після набуття чинності нового закону.

Щодо податкової амністії, то її намагалися впровадити 2015 року, — коментує економіст Олександр Охріменко, — і якщо її введуть з 2020-го, то передусім постраждають підприємці-спрощенці, адже їм доведеться щорічно подавати декларацію про всі доходи та витрати, пише «Сьогодні».

«Наразі підприємці-спрощенці в більшості показують в деклараціях копійчані доходи та не звітують про витрати. Тому можуть бути протести», – упевнений  Олександр Охріменко.

В підсумку зазначимо, проєкт Закону про BEPS, як частина поточної ініціативи, спрямований на втілення в Україні восьми найбільш критичних для нашої країни кроків спрямованих на боротьбу з уникненням від оподаткування. І перша зміна, що очікується найближчого часу — це розкриття фізичними особами-резидентами України своєї участі в іноземних компаніях, які вони контролюють (Controlled foreign Companies (CFC/КІК).

Відтак, правила розкриття фізичними особами-резидентами України своєї участі в іноземних компаніях, які вони контролюють (Controlled foreign Companies (CFC/КІК) почнуть діяти в Україні вже з 2020-2021 року, якщо законопроєкт буде прийнятий новообраною Верховною Радою найближчим часом.