Кешлес-економіка в Україні: деталі розвитку та безпека безготівкових сервісів

Кешлес-економіка в Україні: деталі розвитку та безпека безготівкових сервісів

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Досвід розвинутих економік свідчить про переваги безготівкових розрахунків, які забезпечують сприятливі умови для акумуляції коштів населення у банківську систему держави, розширення інвестиційної бази економіки, мінімізації «тіньового грошового обороту» та багато інших позитивних змін.

На сучасному етапі спостерігаються світові тенденції стрімкого розвитку  безготівкових платіжних інструментів та розрахунків на їх основі. В Україні також спостерігається наростальний попит на інноваційні платіжні сервіси, що додає популярності безконтактним розрахункам за допомогою смартфонів та інших NFC-пристроїв.

Так, станом на 01.04.2019 року кількість токенізованих платіжних карток в Україні становить 1,1 млн шт., або 3% від загальної кількості активних платіжних карток, що обумовлено піднесенням ринку та розвитком платіжної інфраструктури (рис. 1).

Рисунок 1 – Ринок платіжних карток станом на 01.05.2019 року

В сучасних умовах розвитку платіжної інфраструктури цілком комфортним способом розрахунків є сплата мобільним телефоном. Сплата мобільним телефоном  та іншими пристроями – це простий, швидкий, зручний та захищений спосіб оплати за товари/послуги. Сервіси токенізації дозволяють використовувати реквізити платіжних карток (зокрема, виключно з магнітною смугою) для безконтактних розрахунків за NFС-технологією.

Позитивний тренд розвитку безготівкових розрахунків

Загалом підсумки І кварталу 2019 року показують позитивний тренд розвитку безготівкових розрахунків в Україні. Так, наразі 8 із 10 операцій за допомогою платіжних карток, які проводять українці є безготівковими.

У підсумку І кварталу 2019 року частка безготівкових розрахунків за обсягом операцій з платіжними картками сягнула 50% (рисунок 2). Це на 5 відсоткових пунктів більше, порівнюючи з підсумками 2018 року (45%).

Рисунок 2 – Обсяг операцій за використанням пластикових карток

Як зазначає НБУ, загалом в І кварталі щорічно спостерігалося падіння обсягів карткових операцій, що зумовлено сезонними коливаннями.

У поточному періоді таке збільшення частки безготівкових операцій пояснюється внаслідок дії таких чинників:

  • скорочення обсягу операцій з отримання готівки (на 10% за обсягами та на 5% за кількістю), якщо порівняти з IV кварталом 2018 року;
  • стабільним позитивним трендом по безготівкових операціях (збільшення на 0,2%), якщо порівняти з IV кварталом 2018 року.

Обсяг безготівкових розрахунків з використанням платіжних карток зріс, порівнюючи з І кварталом минулого року на 45%, і становив 395,5 млрд грн; а кількість безготівкових операцій – майже на 35% і становила 906 млн операцій (див. рис. 2 та рис. 3).

Рисунок 3 – Кількість операцій зі зростанням платіжних карток

Обсяг безготівкових операцій розподілився таким чином (рисунок 4):

  • операції переказу коштів з картки на картку (Р2Р перекази) становили 39% або 153 млрд грн, їх середній чек – 1 576 грн;
  • операції з оплати товарів/послуг у мережі Інтернет становили 17% або 69 млрд грн, середній чек – 472 грн;
  • операції переказу коштів з картки на банківський рахунок у мережі Інтернет (наприклад, поповнення депозитів, погашення кредитів, тощо) становили 13% або майже 52 млрд грн, середній чек – 264 грн;
  • розрахунки з використанням платіжних терміналів становили 29% або 113 млрд грн (з них 22% – це безконтактні розрахунки, здійснені картками та 4% – платежі за допомогою NFC гаджетів), середній чек – 250 грн;
  • безготівкові операції у банкоматах та ПТКС становили лише 2% або 8 млрд грн, середній чек – 593 грн.

Рисунок 4 – Розподіл безготівкових операцій з використанням платіжних карток

За перші три місяці 2019 року загальна кількість платіжних карток в Україні зросла на 4% до 61,8 млн шт. (з них 60% – це активні платіжні картки). Водночас кількість безконтактних активних платіжних карток за цей період зросла на 15% до 4,5 млн шт. Уже кожна восьма активна платіжна картка в Україні є безконтактною.

Рисунок 5 – Безготівкові розрахунки з використанням терміналів

Левову кількість безготівкових платежів в Україні було здійснено із використанням платіжних терміналів – майже 50% від загальної кількості (рисунок 5).

Платіжна інфраструктура в Україні

Підвищення попиту українців на безготівкові операції та популяризація інноваційних платіжних сервісів стимулює подальше розширення платіжної інфраструктури.

Рисунок 6 – Платіжна інфраструктура станом на 01.05.2019 року

З початку 2019 року мережа торговельних платіжних терміналів зросла на 4% до 289,6 тис. шт., з яких 0,6 тис. шт. – це мобільні платіжні термінали (mPOS). Водночас 81% торговельних POS-терміналів в Україні забезпечували можливість здійснення безконтактної оплати (станом на 01.04.2019).

Загальний показник співвідношення кількості платіжних терміналів до чисельності постійного населення України з початку року зріс на 3% та досяг 7,3 тис. шт. на 1 млн населення.

У регіональному розрізі, як і раніше, спостерігається нерівномірний розподіл термінальної мережі. Найменша кількість платіжних терміналів відносно кількості населення прослідковується у Закарпатській (4 тис. шт. на 1 млн населення), Донецькій (3,1 тис. шт. на 1 млн населення) та Луганській (1,9 тис. шт. на 1 млн населення) областях. Домінують за цим показником м. Київ (19,1 тис. шт. на 1 млн населення), Київська (10,5 тис. шт. на 1 млн населення), Дніпропетровська (9,9 тис. шт. на 1 млн населення) та Одеська (8,2 тис. шт. на 1 млн населення) області.

Безпека платіжних сервісів

Безумовно, перевагою переходу до безготівкової форми розрахунків є її зручність та швидкість. Та наразі простежується тенденція до зростання втрат банків, які здійснюють такий вид діяльності, через шахрайство з пластиковими платіжними картками. Тому банки вимушені звертати значну увагу на забезпечення безпеки цих операцій.

За даними Нацбанку, упродовж минулого року українські банки зафіксували сума збитків від незаконних дій з платіжними картками, яка становила 0,0092% від загального обсягу всіх операцій з платіжними картками (у 2017 році – 0,0077%, у 2016 році – 0,011%).

Отже, на один мільйон гривень видаткових операцій з використанням платіжних карток у 2018 році 92 гривні припадало на незаконні операції.

Середній розмір однієї незаконної операції – близько 2 500 гривень (у 2017 році – 2 100 гривень).

Загалом кількість незаконних дій з платіжними картками, за якими банки зазнали збитків, за минулий рік підвищилась до 105,5 тисяч випадків (у 2017 році – 77,6 тис. випадків). Традиційно найбільша кількість шахрайських операцій відбувається у великих містах (з населенням понад один мільйон осіб).

Прослідковується певне зниження активності карткових шахраїв в технологічному аспекті. Та поруч з тим, виникають інші загрози, які обумовив розвиток платежів онлайн.

На тлі загального зниження крадіжок з карток у 2018 році,  в Україні істотно зростає кількість шахрайських операцій з картковими рахунками здійснених через Інтернет, зазначають фахівці.

Згідно зі статистичними даних Національного банку України, найбільша кількість незаконних дій з платіжними картками у 2018 році відбувалась у мережі Інтернет – 55,1 тис. випадків (52,2% від загальної кількості) – і в порівнянні з 2017 роком зросла в 1,4 раза.

Пояснюють перенесення фокусу уваги шахраїв з технологічних методів шахрайства, що перестали бути для них доступними для реалізації злочинних намірів, на психологічні методи так званого соціальної інженерії — комплексу методів управління діями людини з використанням особливостей людської психіки. Шахраї в 2018 році найчастіше використовували цей метод під час здійснення незаконних дій з платіжними картками або їх реквізитами. Йдеться про введення в оману пересічних громадян будь-якими способами, для того щоб вони розголосили власні персональні дані, реквізити платіжних карток, коди/паролі чи здійснили переказ коштів під психологічним впливом на користь шахраїв.

До методів соціальної інженерії умовно відносять і спеціальні комп’ютерні віруси — банківські троянці. Це програми-шпигуни, що крадуть дані банківських карт і додатків, які працюють із цими картами. Практично вони відкривають прямий доступ шахраям до чужих рахунків.

Найпростіший, але ефективний метод соціальної інженерії у мережі — створення фальшивих інтернет-магазинів. Потенційну жертву приваблюють великими знижками на дорогий товар і пропонують здійснити передоплату, під час здійснення якої крадуть дані карти. Широко використовують і фальшиві сайти, призначені для переведення грошей з карти на карту, поповнення рахунку мобільних телефонів тощо.

Як і раніше, популярний серед  шахраїв фішинг (від англійського fishing — риболовля). Він містить у собі величезний перелік методів, спрямованих на отримання шахраями конфіденційних даних клієнтів, зокрема інформації про їхні карткові рахунки.

НБУ наголошує, що в багатьох випадках злочинці намагаються видати себе за співробітників банку (або Національного банку чи служби безпеки банку) та активно починають випитувати особисту інформацію й інші дані.

У жодному випадку не слід розголошувати реквізити платіжних карток (термін її дії, код CVС2/CVV2, ПІН-код до картки) та персональні дані, а також логін/пароль для входу у веб-банкінг, одноразові паролі для проведення додаткової автентифікації тощо.

З метою запобігання та протидії шахрайству Національний банк рекомендує не відповідати на підозрілі телефонні дзвінки, звертатись до банку-емітенту платіжної картки та перевіряти стан своїх рахунків. Крім того, варто застосовувати ліміти на проведення операцій з використанням платіжних карток, насамперед – в мережі Інтернет, та користуватись послугами sms-інформування про здійснені операції.

В підсумку зазначимо, що у боротьбі з картковими шахраями тимчасова перевага нині на боці банків та їхніх клієнтів. Головною зброєю боротьби з картковими шахраями банкіри вважають ліквідацію безграмотності користувачів банківських карт і мобільних додатків.

 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: