Не хотів влазити в мовний срач, але одна є історія на цю тему. І вона мені настільки подобається, що я не можу про неї не розповісти.
Складно найти видатного австрійця, який зробив би більше для Австрії ніж зробив Клеменс фон Меттерніх.
Про нього я згадав, оскільки він хоч і був австрійцем, але частіше спілкувався на французькій мові, ніж на своїй рідній - німецькій.
А тепер собі уявіть коли і як він став міністром.
Це якраз був період Наполеоновских війн. Австрійці зазнали декілька принизливих поразок від французів. І ці поразки фактично привели до роспуску Священної Римської імперії, якою на той час керувала австрійська династія Габсбурґів. Фактично імперія розпалась в 1806, після нищівної поразки австрійців в битві під Аустерліцем. По умовам Пресбургского мирного договору, Наполеон розділив імперію на частини. А також забрав італійські і німецькі території. Взагалі, Наполеон хотів ослабити австрійців і зробити з них васальних союзників.
Саме Наполеон наполіг на тому, щоб Меттерніх став австрійським послом в Парижі. Адже Наполеону подобалось, що той вільно володіє французькою і має дуже консервативні погляди на політику. З часом вони навіть стали друзями і Наполеон почав йому довіряти.
Паралельно з тим Наполеон поставив ультиматум, що якщо імператор Франц 2 не складе свої повноваження, то французи почнуть нову війну. Імператора змусили відректися від престолу. Хоча ще до розпаду імперії, але розуміючи її неминучу участь, в 1804 Франц 2 об’явив себе імператором Австрійскоі імперії, тому залишки колишньої імперії відійшли до нової держави.
В 1809 Австрійська імперія захотіла реваншу і знову об’явила війну Франції. І знову зазнала принизливої поразки, після якої Наполеон анексував частину Австрійскоі імперіі. Також після війни були повністю розформовані австрійскі війска. А друг Наполеона - Клеменс фон Меттерніх став міністром закордонних справ.
Користуючись довірою Наполеона, Меттерніх зміг його переконати, що австрійска армія це не ворог, а союзник. І під час російскоі кампанії Наполеон дозволив знову австрійцям створити свою армію.
Після поразки в Россії Наполеон дуже розраховував на підтримку австрійців. І для нього було дуже неочікувано, коли австрійці приєднались до антинаполеонівської коаліції. І коли вони знову зустрілись, то Меттерніх холодним тоном запропонував Наполеону відмовитись від всіх завоювань.
Після поразки Наполеона, Меттерніх став одним з головних ідеологів формування нових взаємовідносин між державами. І хоча Австрія була слабкою державою, а поряд з нею знаходились дуже могутні потенційні супротивники, але завдяки своєму дипломатичному таланту, Меттерніх зміг зменшити загрози і захистити від нападу і неминучого розгрому.
Одразу скажу, що мій пост стосується лише мови і не треба тут шукати інших аналогій. Цю історію я розповів, щоб пояснити в який час і яку мову використовувала людина. І незважаючи на мову, Меттерніх завжди був патріотом Австрії, і як дуже розумна людина він адекватно оцінював поточну ситуація, а потім приймав рішення яке найкраще відповідало інтересам Австрії.
Знаєте, я хоч і вільно спілкуюсь украінскою мовою, але я не розумію. Хіба мова зробить нас розумнішими? Може корупції менше стане? Чи може серед україномовних громадян не буде зрадників? Як мова може допомогти економічному розвитку і завадити масовій еміграції українців? Я сам з Західної України, яка є одної з найбільш україномовних частин краіни. Але чомусь незважаючи на вільне володіння мовою і її повсякденне використання, люди массово тікають саме з цієї частини України в пошуках кращого життя. Особисто я вважаю, що патріотизм не виражається в мові спілкування чи в таких символах, як вишиванка. Він виражається лише в діях. І не буде в країні толку, поки символізм буде заміняти реальні дії спрямовані на розвиток держави.
Матеріал опубліковано мовою оригіналу. Джерело: Facebook.
