Для досягнення мети, закріпленої в Паризькій угоді 2015 року, необхідно протягом наступних десяти років скоротити світовий обсяг викидів парникових газів на 25-50% для обмеження глобального потепління на рівні до 1,5-2 °C. Про це повідомляє Міжнародний валютний фонд висвітлюючи ключові аспекти економіки майбутнього.
Ми вирішили висвітлити результати дослідження МВФ, адже йдеться про основні тренди та інвестиційні рішення, які, безумовно, обумовлюватимуть вплив на Україну.
США мають намір зробити свій вклад. Їх кліматичний план передбачає перетворення США в вуглецево-нейтральну країну до 2050 року, а цільові показники по викидах на 20-30 рік повинні бути оголошені найближчим часом.
План передбачає підвищення стандартів енергоефективності, субсидування екологічно чистих технологій та виділення державного фінансування в розмірі 2 трлн доларів США протягом десяти років на інфраструктуру чистої енергетики та найважливіші технології, наприклад, зелений водень.
Цей проєкт має стати відмінним початком. У новому дослідженні МВФ висвітлюються конкретні бюджетні заходи, які допоможуть обмежити викиди та розширити підтримку заходів політики по боротьбі зі зміною клімату.
Як зображено на діаграмі (рис. 1), очікуваний у 2020 році рівень викидів у світі приблизно на 7% є нижчим, ніж у 2019 році. Але за відсутності надійних заходів політики щодо їх зниження, рівень викидів, напевно, знову почне підвищуватися у 2021 році в міру відновлення економіки.
Рисунок 1 - Прогноз рівня викидів залежно від ступеня відновлення глобальної економіки, млрд. тон
Джерело: Parry (2021).
Сьогодні існує практика запровадження зборів за викиди вуглецю. Загальнодержавна програма тарифікації викидів вуглекислого газу (CO2), наприклад, вуглецевий податок, може істотно скоротити економічні витрати досягнення цільових показників викидів. Податок підвищить ціну вуглецевмісних видів палива та електроенергії, таким чином забезпечивши стимули до зниження енергоспоживання та переходу на чистіші види палива в усіх секторах. Такий податок також допоможе активізувати інвестиції в екологічно чисті технології. Система встановлення тарифів за викиди вуглецю також мобілізує бюджетні доходи, знижує смертність від локального забруднення повітря, а також легко піддається регулюванню. Органи державного управління можуть, наприклад, включити збори за викиди вуглецю до складу федеральних податків на бензин та дизельне паливо, а також поширити їх на вугілля, природний газ та інші нафтопродукти.
Така політика буде вкрай ефективною в частині скорочення викидів. Наприклад, підвищення вуглецевого податку до 50 доларів США за тонну до 2030 року дозволить скоротити викиди CO2 в США на 22%. Крім того, цей захід сприятиме збільшенню бюджетних доходів приблизно на 0,7% ВВП на рік.
У всьому світі набирає обертів встановлення тарифів за викиди вуглецю. Нещодавно системи торгівлі квотами на викиди з'явилися в Німеччині, Китаї та Кореї, а в Канаді плата за викиди вуглецю зросте до 2030 року до 135 доларів США. У США зберігається сильний опір системі встановлення тарифів за викиди вуглецю (з 2018 року дев'ять законопроєктів щодо вуглецевого податку не отримали схвалення в Конгресі), але існують стратегії по розширенню її підтримки.
Основним слабким місцем є можливий вплив на ціни на енергоносії - вуглецевий податок в розмірі 50 доларів США збільшить майбутню вартість бензину, електроенергії та природного газу на 15, 40 і 100% відповідно.
Варто зазначити, підсумкове навантаження на населення спершу матиме регресивний характер - для людей, що входять в нижній квінтіль за доходами, воно становитиме 1,6% споживання, а для тих, хто входить в верхній квінтіль – лише 0,9%.
Однак такий стан збережеться тільки до того часу, поки доходи від вуглецевого податку не будуть спрямовані на компенсацію його впливу найбільш постраждалим від цього заходу верствам населення: на компенсацію особам, доходи яких припадають на нижні 40%, буде потрібно тільки 25% отриманих доходів. Частина, що залишилася, може бути спрямована на інші продуктивні інвестиції, наприклад, на витрати на екологічно чисту інфраструктуру або скорочення обтяжливих податків на зайнятість.
Підтримка конкурентоспроможності
Кліматичний план також передбачає прикордонний коригувальний вуглецевий механізм. В рамках цього механізму окремі вуглецевмісні товари, імпортовані з країн, в яких не стягується плата за викиди вуглецю, еквівалентна встановленій в США, будуть обкладатися додатковим збором, щоб компенсувати різницю. І навпаки, за вироблені в США товари, що експортуються в таку країну, можна отримати відшкодування вуглецевого збору, пов'язаного з вуглецевим слідом.
Європейський союз вже реалізує цей механізм, а інші країни розглядають можливість його впровадження. Якби США впровадили систему встановлення тарифів за викиди вуглецю, передбачений прикордонний коригувальний вуглецевий механізм міг би підтримати конкурентоспроможність американських виробників сталі, алюмінію та інших енергоємних товарів, принаймні до того часу, поки країни не узгодять питання встановлення тарифів за викиди вуглецю.
Перехід на чисті джерела енергії в рамках стратегії по скороченню викидів забезпечить безліч можливостей в таких секторах, як технології та відновлювальні джерела енергії, але матиме негативний вплив на деякі існуючі галузі - необхідно буде вжити заходів для надання підтримки вразливим працівникам та регіонах у відповідних секторах.
Зміцнення стимулів на галузевому рівні
Якщо система встановлення тарифів за викиди вуглецю буде обмежена в силу політичних або інших чинників, її необхідно буде доповнити іншими інструментами. Багатообіцяючим підходом є поєднання зборів і компенсацій, при якому товари або види діяльності з високим рівнем викидів CO2 обкладаються митом, а товари або види діяльності з низьким рівнем викидів CO2 забезпечують відрахування.
Наприклад, в рамках поєднання зборів та компенсацій нові транспортні засоби будуть обкладатися податком, еквівалентним нарахуванню за викиди вуглецю, з різницею між обсягом викидів від цього транспортного засобу на милю і середнім значенням по парку транспортних засобів, а також середнього пробігу транспортного засобу за термін експлуатації. Поєднання зборів і компенсацій при розрахунковій ціні у 200 доларів США за тонну CO2 забезпечить субсидію на електричні транспортні засоби в розмірі 5 тис. доларів США і надбавку в 1,2 тис. доларів США за транспортний засіб з витратою палива 30 миль на галон. У міру того, як з часом скоротиться середній рівень викидів, субсидії на екологічно чисті транспортні засоби будуть знижуватися (а податки на автомобілі з великим об'ємом викидів - підвищуватися).
Комбінація зборів і компенсацій може виявитися більш прийнятним рішенням, ніж система встановлення тарифів за викиди вуглецю, оскільки дозволить уникнути сильного підвищення цін на енергоносії (з огляду на, що доходи від вуглецевого податку не впливають на зростання цін на енергоносії). Водночас цей захід не викликатиме надмірної реакції з боку попиту на встановлення тарифів за викиди вуглецю, наприклад, на відміну від підвищення паливних податків, поєднання зборів і компенсацій не стимулює населення скоротити користування автомобілями. Однак, механізм поєднання зборів і компенсацій, як правило, більш гнучкий і економічно вигідний, ніж нормативне регулювання, а також (на відміну від субсидій на екологічно чисті технології) дозволяє уникнути бюджетних витрат, зазначають в МВФ.
Міжнародна координація має ключове значення
План США спрямований на підвищення прагнення країн з великим об'ємом викидів знизити їх рівень. Міжнародна координація може допомогти внаслідок надання гарантій від побоювань щодо впливу на конкурентоспроможність і відмови країн від їх зобов'язань по скороченню викидів.
Рисунок 2 – Розподіл в розрізі країн, %
Джерело: МВФ, Parry (2021).
Перспективним механізмом, що доповнює зобов'язання країн, прийняті в рамках Паризької угоди, буде прийнятий на міжнародному рівні мінімальний розмір плати за викиди вуглецю, в рамках якого країни з великим обсягом викидів погодяться встановити мінімальну плату за свої викиди вуглецю. Мінімальний розмір плати може також передбачати більш суворі вимоги до країн з розвиненою економікою, підтримку країн з нижчими доходами або поєднання цих заходів. Він також може гнучким у застосовуванні з урахуванням альтернативних підходів, що надають аналогічний вплив на рівень викидів в країнах, в яких утруднена тарифікація.
Будучи другою країною у світі за рівнем викидів, США повинні будуть вжити рішучих заходів, щоб сприяти необхідному скорочення викидів у світі протягом наступних десяти років. Керівництво США не повинно втратити цю можливість застосувати нові методи, які можуть сприяти просуванню кліматичного порядку в усіх аспектах, зазначають в МВФ.
