$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+9° Київ +11° Варшава +6° Вашингтон

Ключовий драйвер росту ВВП: споживчий попит та економічне відновлення

Діденко Сергій 03 Лютого 2021 17:33
Ключовий драйвер росту ВВП: споживчий попит та економічне відновлення

Реальні доходи українців продовжують зростати унаслідок розширення соціальної підтримки населення, а також підвищення заробітних плат, зокрема й мінімальної. Карантинні обмеження, які ускладнили перетин кордонів обмежили міжнародний туризм, що посприяло нарощуванню витрат безпосередньо в Україні. Крім того, зберігаються високі обсяги переказів коштів з-за кордону. Поруч з тим, високі показники роздрібної торгівлі свідчить, що пандемія несуттєво стримує стрімке зростання споживчого попиту. Відповідні тенденції споживчого попиту відображені в повідомленні пресслужби Нацбанку щодо підсумків дискусії членів Комітету з монетарної політики НБУ щодо рівня облікової ставки 20 січня 2021 року.

У другому півріччі 2020 року економіка відновлювалася швидше, ніж очікувалося, завдяки споживанню. Попри погіршення епідемічної ситуації та запровадження карантину вихідного дня в листопаді, оцінку реального ВВП у IV кварталі та за результатами 2020 року загалом поліпшено (відповідно до -1.5% р/р та -4.4% р/р). Про це йдеться у щоквартальному Інфляційному звіті НБУ за січень 2021 року.

Основним драйвером росту ВВП залишатиметься приватне споживання, яке зростатиме завдяки подальшому збільшенню доходів населення, йдеться в повідомленні НБУ.

Основні аспекти економічного відновлення

Економічне відновлення почалося від травня 2020 року разом із пом’якшенням карантинних обмежень: падіння ВВП помітно сповільнилося (до -3.5% р/р у третьому кварталі та, згідно з оцінкою Нацбанку до -1.5% р/р у четвертому кварталі).

Темпи відновлення перевищували прогнози Нацбанку у жовтні 2020 року завдячуючи неочікувано стрімкому зростанню приватного споживання на тлі збільшення доходів домогосподарств.

Додатним також залишався й внесок чистого експорту на тлі стійкості експорту та різкого звуження імпорту. Натомість інвестиційний попит залишався млявим.



Рисунок 1 -  Внески категорій кінцевого використання в річну зміну реального ВВП

Джерело: НБУ.

Проте зростання захворюваності та відповідні карантинні заходи стримували відновлення економіки. Це пов’язано передусім із невизначеністю щодо подальшого епідемічного розвитку та можливості нових карантинних обмежень. Так, вплив запровадження карантину «вихідного дня» в листопаді на річний ВВП, за оцінками Нацбанку, становив близько -0.2 в. п. Крім того, наприкінці четвертого кварталу були оголошені плани уряду щодо запровадження надалі жорсткіших умов карантину (з 08 до 24 січня 2021 року, вплив якого на ВВП першого кварталу поточного року також оцінено в -0.2 в. п. річного ВВП).

Невизначеність позначається на ділових очікуваннях і споживчих настроях. Утім, вплив цих обмежень менший, ніж під час жорсткого локдауну навесні як через меншу жорсткість обмежень, так і завдяки певній адаптації населення та бізнесу до кризових умов.

Відновлення споживчого попиту

У третьому кварталі 2020 року відновилося споживання товарів та послуг, які потрапили під жорсткі карантинні обмеження. Насамперед помітно сповільнилося падіння споживання різноманітних послуг (транспорт, освіта, відпочинок, спорт і культура, ресторани та готелі, інше).



Рисунок 2 - Кінцеві споживчі витрати домогосподарств за цілями, % р/р

Джерело: НБУ.

Варто зазначити, збереження окремих обмежень (на кількість відвідувачів у закладах, час їхньої роботи, на закордонні подорожі) залишалося стримуючим фактором, як і самообмеження в споживанні з епідемічних міркувань. Водночас збільшення захворюваності зумовило зростання споживання у сфері охорони здоров’я.



Рисунок 3 - Окремі індикатори споживчого попиту домогосподарств

Джерело: НБУ.

У четвертому кварталі 2020 року тривало зростання споживання домогосподарств. Свідченням цього є високі темпи зростання роздрібної торгівлі, стрімке нарощування купівлі автомобілів (як нових, так і з пробігом), побутової техніки та електроніки (рис. 3).

Зростання приватного споживання підтримувалося подальшим підвищенням зарплат, а також програмами соціальної підтримки населення та бізнесу.

Окрім зазначених факторів, споживча поведінка також змінювалася внаслідок обмеження закордонних подорожей, що змусило переорієнтувалася на внутрішній ринок значну частину споживачів. Водночас розширення можливостей працювати та навчатися віддалено зумовлювало збільшення споживання товарів домашнього вжитку та ІТ-сектору, проте стримувало нарощування споживання одягу та взуття.



Рисунок 4 - Внески ВДВ окремих видів діяльності в річну зміну реального ВВП, в. п.

Джерело: НБУ.

Нарощування споживання, своєю чергою, підтримувало відповідні сектори: торгівлю і транспорт, тимчасове розміщення та організацію харчування (готелі, ресторани), мистецтво, спорт і розваги, операції з нерухомим майном, ІТ-галузь.

В підсумку варто зазначити, зміна в поведінці споживачів відповідала й міжнародному досвіду – споживання окремих товарів (передусім одягу та взуття) та послуг (подорожі, відпочинок, розваги) скоротилося через побоювання захворіти, бажання більше заощадити, усвідомлення, що «від деяких товарів/послуг можна відмовитися».

Нагадаємо, додатковим проінфляційним фактором у 2021 році стане значне підвищення мінімальної заробітної плати (на 20% у січні та ще на 8.3% – у грудні), що прискорюватиме інфляцію як через канал попиту (зростання доходів населення), так і через канал пропозиції (внаслідок вищої собівартості виробництва). Це позначиться насамперед на цінах у сфері послуг, де оплата праці становить значну частку в собівартості.