$ 39.78 € 42.31 zł 9.8
+9° Київ +4° Варшава +7° Вашингтон

Ключова ставка НБУ без змін: наслідки для економіки

Діденко Сергій 15 Березня 2019 17:06
Ключова ставка НБУ без змін: наслідки для економіки

На черговому засіданні  Правління Національного банку України прийняло рішення залишити облікову ставку на рівні 18,0% річних, про що раніше повідомлялося.

Але новина має більш глибинний зміст, який розкривається лише внаслідок детального аналізу.

Як наголошує відомство, жорсткі монетарні умови залишаються важливою передумовою для подальшого поступового сповільнення інфляції до цілі 5% у 2020 році. Зміні тренду на сповільнення інфляції насамперед сприяла жорсткість монетарної політики Національного банку, яка виражалася в шестиразовому піднятті НБУ облікової ставки до нинішніх 18.0% річних, що вплинуло на підвищення ринкових процентних ставок у гривні і, відповідно, посилило стимули для заощаджень.

Відповідні тенденції не залишають сумніву, що прийшов час Національному банку пригадати тезу, що за базовим сценарієм жорсткість монетарної політики буде поступово зменшуватись на тлі послаблення інфляційного тиску.

Оцінка передумов інфляційних тенденцій

Фактичний показник інфляції в лютому практично відповідає траєкторії прогнозу Національного банку. Нагадаємо, за підсумками 2018 року було зафіксовано найнижчий рівень  інфляції за останні п’ять років. У 2018 році споживча інфляція сповільнилася до 9.8% (з 13.7% у 2017 році).

За результатами аналізу інфляції, можемо констатувати збереження тренду сповільнення споживчої інфляції у лютому. За офіційною інформацією НБУ, у лютому 2019 року споживча інфляція в річному вимірі сповільнилася до 8,8% з 9,2% у січні.  Як засвідчують дані, опубліковані Державною службою статистики України, у місячному вимірі ціни зросли лише на 0,5%, а з початку року на 1,5%.

Важливо зазначити, що споживча інфляція в Україні демонструє тренд на подальше зниження. Базовий індекс споживчих цін, тобто, інфляція, позбавлена шоків адміністративного регулювання, у лютому знизилась з 8,7% до 7,7% річних. На тлі зниження інфляції Національний банком було переглянуто прогноз по інфляції на другий і третій квартал 2019 року у бік зменшення. Згідно із січневим прогнозом інфляція знизиться до 6,3% у 2019 році та повернеться до цільового діапазону 5% +/- 1 в.п. на початку наступного року.

Та варто памятати, що жорстка монетарна політика Національного банку сприяла уповільненню інфляції, зокрема, вона стала однією з причин зміцнення курсу гривні. У свою чергу, зміцнення курсу позначилося на цінах імпортованих товарів і товарів зі значною імпортною складовою. Крім того, послідовність НБУ у сфері монетарної політики, спрямованої на зниження інфляції, разом із ситуацією на валютному ринку сприяли поступовому покращенню інфляційних очікувань, що обумовило до підвищення ставок у реальному вимірі, відтак привабливість банківських депозитів. Комплекс відповідних факторів  має позитивний вплив на зниження інфляції.

Інвестиційний клімат, як передумова відтворення

У 2018 році питома вага банківських кредитів як джерела капітальних інвестицій в підсумку складає  6,7% . Кредитування підприємств за минулий рік зросло лише на 3,8%. Відношення виданих банками кредитів підприємствам до ВВП знаходиться на рівні близько 30%, що істотно відрізняється від більшості країн схожих за масштабом економіки. Відтак, висока базова ставка не сприяє  активізації кредитування реального сектору економіки.

Оцінка впливу на економічне відтворення

Економіка України демонструє наявність гальмівних ефектів. Згідно статистичних даних Держстату, у  січні поточного року спостерігалося падіння промислового виробництва на 3,3% . Якщо порівнювати з минулорічними показниками, то варто зауважити, що у січні 2018 року було зафіксовано зростання промислового виробництва на 4,3%. У переробній промисловості  зафіксовано падіння на 5,5%, порівнюючи з минулорічними показниками. В добувній промисловості також зафіксовано падіння на  1,6%.

Враховуючи досвід багатьох країн, які постали перед проблемою промислового падіння, варто зазначити, що розширення кредитної експансії вітчизняних банків на часі.

Цікавим є вивчення досвіду Китаю, та тих кроків, які спрямовані на стимулювання розвитку внутрішнього виробництва та бізнесу.  На тлі економічних тенденцій, зокрема, промислового падіння, ставка 10-річних держоблігацій Китаю опустилася до мінімального за останні два роки рівня. Це ознака очікування учасниками ринку подальших заходів монетарної влади щодо ослаблення грошово-кредитної політики з метою боротьби з уповільненням економічного зростання.

Монетарна влада КНР добре усвідомлюючи ситуацію економіки країни, приховано понижає вартість міжбанківських запозичень, не понижаючи при цьому офіційні процентні ставки: останнім кроком в цьому аспекті було рекордне для одного дня вливання ліквідності на ринок.

Нагадаємо, Народний банк Китаю надав фінансовій системі 560 мільярдів юанів ($ 83 мільярди) в чистому вираженні, що стало наймасштабнішою операцією на відкритому ринку. Хоча цей крок був спрямований переважно на усунення сезонного фактору дефіциту фондування, він також свідчить про зміщення акцентів, та наявні пріоритети Народного банку Китаю – розширити кредитну експансію шляхом надання банкам більш дешевого фінансування, щоб компанії мали можливість  кредитуватися  за нижчими ставками. В цілому до кінця 2020 року уряд КНР планує влити в економіку близько 9-10 трлн юанів, або 1,4 трлн доларів.

Стратегія працює за рахунок заміщення більш дорогих джерел банківського фондування, таких як програми середньострокового кредитування, більш дешевої короткострокової ліквідності або вивільнення додаткових резервів для більш широкого кола банків.

Останнім часом центробанк КНР здійснив низку кроків у цьому напрямку, і стратегія виявилася ефективною. Вартість міжбанківських запозичень за операціями 7-денного РЕПО була нижче ставки 7-денного зворотного РЕПО Народного банку Китаю протягом більшої частини січня, підвищившись лише цього тижня на тлі виведення коштів компаніями для виплат податкових зобов’язань.

Народний банк Китаю все більше використовує управління ліквідністю замість зниження основних процентних ставок для зниження вартості міжбанківського фондування та прибутковості облігацій і забезпечення банкам більш високої рентабельності, щоб вони могли пропонувати клієнтам менш вартісні кредити.

В цьому контексті зазначимо, що  ставки за державними цінними паперами та депозитними сертифікатами НБУ прямо пропорційна залежать від облікової ставки. Високий рівень ставок за цінними паперами орієнтує банки на вкладення в прибуткові та неризикові цінні папери, а ніж кредитувати реальний ринок.

Глобальний фактор на зниження

Глобальні фактори, які обумовили невизначеність, а це уповільнення зростання економіки Китаю і Європі, прогнози рецесії США, торговельні переговори США з КНР тривалістю п’ять тижнів та їх наслідки, – транслюють суперечливі сигнали щодо подальших перспектив.

Федеральна резервна система дала чіткий сигнал, що як мінімум тимчасово завершує підвищення ключової ставки і буде гнучкою в питанні скорочення своїх вкладень в облігації, що є різким розворотом в порівнянні з минулими заявами, коли регулятор був рішучим в проведенні жорсткої монетарної політики. Призупинення підвищення ставки ФРС припиняє провокувати відплив капіталу із країн, що розвиваються, що обумовлювало  реакцію підвищення  внутрішніх ключових ставок.  Це  збільшує  вартість  фінансового ресурсу  в  відповідних країнах,  що  згодом  може  призвести  до падіння  інвестицій.  Поки  що  темпи  зростання  економік, що  розвиваються,  досить  високі,  тож  цей  фактор  не був критичний,  і як бачимо, назрівають тенденції на зменшення ризиків.  Наразі важко  прогнозувати,  який  із  цих  каналів  створюватиме найбільші ризики для світової економіки та для України, однак,  згідно  із  прогнозами  ФРС,  ключову  ставку підвищуватимуть  надалі,  тож  зазначені  тенденції зберігатимуться.

На тлі рішень ФРС, Європейський центробанк пригальмував процеси скорочення балансу. І як вище зазначали, проводить політику кількісного пом’якшення  Народний банк Китаю.

Відтак, глобальні тенденції мають відмінність від поточних дій провідних Центробанків та НБУ, який  зберігає грошово-кредитну політику відносно жорсткою.

Національний банк України наголошує, що заплановані, на найближчі місяці підвищення соціальних виплат і монетизація субсидій для оплати житлово-комунальних послуг може тиснути на ціни. Хоча ефекти цих окремих факторів є незначними, сукупно їх вплив може бути відчутним, якщо відіб’ється на інфляційних очікуваннях в умовах посилення невизначеності в рік подвійних виборів.

В підсумку зазначимо, залишаючи облікову ставку без змін, Правління Національного банку наголошує на можливості для її зниження в близькій перспективі. Строки переходу до циклу зниження облікової ставки будуть залежати від того, наскільки стійким буде послаблення інфляційних ризиків та покращення інфляційних очікувань. Подальша динаміка облікової ставки буде базуватися на оновленому макроекономічному прогнозі Національного банку, який планується оприлюднити у квітні.