$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+8° Київ +9° Варшава +8° Вашингтон
Коли закінчиться коронакриза: фактори цін й перспектива зростання інфляції в Україні

Коли закінчиться коронакриза: фактори цін й перспектива зростання інфляції в Україні

31 Липня 2020 20:21

За підсумками 2020 року падіння економіки становитиме 6%, а інфляція прискориться до 4,7%. Про це йдеться у повідомленні пресслужби НБУ. Проте у наступні роки очікується економічне зростання близько 4%, а інфляція буде близькою до середньострокової цілі НБУ - 5%, зазначають аналітики в Нацбанку.

Раніше, Кабмін на засіданні 29 липня затвердив прогноз економічного і соціального розвитку України на 2021-2023 роки. У прогнозі, складеному Мінекономіки, за базовим сценарієм прогнозується зростання ВВП на рівні 4,6% у 2021 році, на 4,3% у 2022 році, на 4,7% у 2023 році.

Інфляція, згідно з прогнозом Мінекономіки,  очікується значно більшою, ніж цільовий діапазон НБУ в 4-6%: 7,3% у 2021 році, на 6,2% у 2020 році та 5,3% у 2020 році.

Ми вирішили оцінити інфляційні фактори, які можуть вплинути на інфляційні цілі НБУ, або забезпечити їх дотримання, як того очікує Нацбанк.

Інфляція у II кварталі 2020 року

Наприкінці II кварталу 2020 року споживча інфляція дещо прискорилася (до 2.4% р/р у червні), але й надалі перебувала за нижньою межею цільового діапазону та була суттєво нижчою у порівнянні з прогнозом, опублікованого  НБУ  за квітень 2020 року.

Динаміка інфляційних очікувань різних груп респондентів була змішаною. На початку кварталу очікування окремих груп респондентів погіршилися під впливом тимчасового послаблення гривні в березні та погіршення економічних настроїв, однак у травні-червні переважно поліпшувалися.



Рисунок 1 – Очікування інфляції на наступні 12 місяців, %

Джерело: НБУ, GfK Ukraine, Info Sapiens.

Очікування домогосподарств залишилися на рівні попереднього кварталу, хоча у квітні й травні показники були суттєво нижчими.

Погіршення інфляційних очікувань домогосподарств у червні може пояснюватися як зміною методу опитування (дистанційне опитування), так і подорожчанням сирих харчових продуктів.

Слабкий попит та фундаментальний інфляційний тиск

Слабкий попит стримував зростання фундаментального інфляційного тиску. Базова інфляція залишалася практично незмінною – близько 3.0% р/р, що також є меншим за прогноз Нацбанку.



Рисунок 2 - ІСЦ (станом на кінець періоду, % р/р) та інфляційні цілі

Джерело: ДССУ, розрахунки НБУ.

Особливістю цього періоду була недоступність для реєстрації цін на окремі товари та послуги у видах діяльності, які тимчасово припинили діяльність під час карантину. Крім того, темпи зростання вартості більшості послуг сповільнювалися через послаблення споживчого попиту.

Нагадаємо, падіння української економіки в першому кварталі 2020 року передусім відбулося через негативний вплив карантинних обмежень на сектори послуг, стрімке падіння інвестицій, поглиблення падіння споживання державного сектору на тлі ускладнення фіскальної ситуації, сповільнення зростання приватного споживання та експорту на тлі послаблення зовнішнього попиту.



Рисунок 3 - Оцінка респондентів щодо впливу факторів, які зумовили їх очікування щодо зміни цін на товари та послуги, %

Джерело: НБУ.

Цей чинник разом з обмеженою пропозицією та залишковими ефектами від торішнього зміцнення гривні зумовили подальше здешевлення одягу і взуття та поглиблення падіння цін на електроніку. Про зростання ролі попиту у формуванні цін на товари та послуги свідчать і результати опитувань щодо ділових очікувань підприємств (рис. 3).

Зокрема, у другому кварталі  року майже половина опитаних підприємств не очікували підвищення цін на свою продукцію (у порівнянні з 44.6% в І кварталі та 37.4% торік), а оцінка впливу фактору попиту істотно збільшилася.

Дезінфляційний вплив цін на енергоносії

У відповідь на низькі світові ціни на природний газ та нафту знижувалися ціни й у їх вітчизняному добуванні. Додатковим чинником було формування значних запасів енергетичних ресурсів через теплу погоду взимку та послаблення економічної активності.

Ці фактори спричинили поглиблення падіння вартості природного газу для населення і для промисловості. Дешевший газ також сприяв зниженню вартості опалення та гарячої води.

Падіння цін на паливо поглибилося, відображаючи суттєве зниження світових цін на нафту. Здешевлення енергоносіїв позначилося й на суміжних ланках виробничого процесу, зокрема, у виробництві коксу та нафтопродуктів, хімічній промисловості.  Однак падіння цін в останній сповільнилося, що може бути пов’язано зі збільшенням зовнішнього попиту.

Вплив пропозиції на ціни сирих продуктів

Фактори пропозиції посилилися, що обумовило повернення до зростання ціни на сирі продукти. Прискорилося зростання цін на фрукти, зокрема яблука та полуницю, внаслідок вичерпання запасів минулого року та під впливом менш сприятливих за торішні погодних умов.

Через спеку та вичерпання ефекту бази порівняння скоротилися темпи падіння цін на овочі, хоча більшість з них залишалася значно дешевшими, ніж торік, завдяки достатній пропозиції.

Через гірші показники тваринництва підвищилися ціни на яйця та вищими темпами дорожчало молоко. Запровадження карантину з середини березня спровокувало ажіотажний попит на окремі харчові продукти (переважно довготривалого зберігання), вплив якого, однак, швидко вичерпався. Це разом із послабленням проблем з логістикою та погіршенням фінансового стану споживачів призвело до сповільнення зростання цін (на часник, хліб та борошняні вироби), а на окремі товари – до зниження цін (на лимони та м’ясо), повідомляє Нацбанк.

Збільшення виробничих витрат стримувало сповільнення інфляції

За результатами опитувань щодо ділових очікувань у II кварталі 2020 року витрати на сировину та матеріали залишалися найбільш вагомими чинниками зростання цін. Як наслідок, усе ще високими темпами зростали тарифи на послуги пошти й зв’язку для підприємств і вартість телекомунікаційних послуг для населення.

Крім того, зросли витрати на дезінфекцію. Збільшення виробничих витрат, а також подальше відображення підвищення акцизів зумовили збереження високих темпів зростання цін на тютюнові вироби.

Крім того, підтримувало зростання цін, наприклад, на послуги холодного водопостачання та водовідведення, прискорення зростання цін у виробництві електроенергії. Це пояснюється передусім зменшенням частки виробництва атомної електроенергії (до 52.4% у II кварталі з 56.6% в І кварталі) на користь дорожчої електроенергії з теплових станцій та з ВДЕ.

НБУ очікує сповільнення зростання дефлятора ВВП у II кварталі 2020 року

Темпи зростання дефлятора знизяться через слабкий інфляційний тиск на споживчому ринку та в більшості секторів економіки. Зокрема, відображаючи світові тенденції цін на енергоресурси, у тому числі через зниження собівартості продукції, а також несприятливу цінову ситуацію для товарів, які реалізуються за межі України, збереглися падіння промислових цін (на 4.1% р/р у II кварталі 2020 року).



Рисунок 4 - Інші виміри інфляції, у середньому за квартал, % р/р

Джерело: НБУ.

Сповільнилося зростання цін у будівництві під впливом скорочення інвестиційного попиту. Натомість стримувало сповільнення дефлятора відновлення зростання цін на продукцію сільського господарства та відповідно прискорення зростання цін у харчовій промисловості, зокрема на молочну продукцію і товари олійно-жирової промисловості.

В підсумку варто зазначити, споживча інфляція у річному вимірі прискорилася наприкінці другого кварталу 2020 року (до 2.4% у червні). Утім, вона все ще перебувала за нижньою межею цільового діапазону 5% ± 1 в. п. Базова інфляція коливалася на рівні близько 3.0% р/р. Ключовим чинником прискорення інфляції наприкінці кварталу стало подорожчання окремих сирих харчових продуктів через несприятливі погодні умови. Також погіршилися й інфляційні очікування бізнесу та населення.

Водночас інфляцію гальмували слабкий внутрішній попит, сприятлива ситуація на валютному ринку та відносно низькі ціни на енергоресурси. Отже, зміна ключових факторів, які мали фундаментальний вплив на інфляцію, а головним чином йдеться про валютний ринок, може привести до зміни цін, які будуть збігатися з урядовим прогнозом за межами інфляційної цілі НБУ.