«Коктейль Молотова» по-київськи: церковний МАФ, вогонь, активісти та суд

«Коктейль Молотова» по-київськи: церковний МАФ, вогонь, активісти та суд

UA.NEWS
Автор
UA.NEWS
UA.NEWS
Поділитись:

Українська православна церква Московського патріархату знову опинилася в центрі уваги через скандал. Цього разу їхні представники не заявляли, що Крим завжди був російським, але про своє існуванні нагадали.

27 січня двом архітекторам, яких підозрюють у спробі «підпалу» Десятинного монастиря УПЦ Московського патріархату, Шевченківський райсуд Києва обрав запобіжний захід у вигляді арешту на 2 місяці з альтернативою застави в 2,2 млн гривень. Без допомоги активістів, друзів та громади Олексію Шемотюку і Олександру Горбаню навряд чи вдасться вийти з СІЗО. Апеляція буде подана в четвер.

«Коктейль Молотова», до складу якого входять патріархат підпорядкований країні-агресору, самозахоплення територій церковними організаціями і сумнівні рішення українських суддів, загорівся по повній, освітивши низку гострих проблем.

Підпал, якого не було

У сучасному мистецтві, подобається воно чи ні, є такий напрямок, як акціонизм. Найяскравішим його представником в СНД можна назвати росіянина Петра Павленського. Один з його відомих перформансів – «Загроза», в ході якого він підпалив двері першого під’їзду будівлі органів держбезпеки на Луб’янці. Художник був затриманий протягом 30 секунд за дрібне хуліганство, відбувся штрафом. Навіть у тоталітарній країні, якою є РФ, розцінюють подібне, як «хуліганку» і не відправляють до в’язниці.

 

Якщо подивитися на наслідки акції архітекторів, стає очевидним, що ніхто не збирався спалювати будівлю. Більше того, динаміка розвитку подій говорить про зворотнє. Цитата активіста наведена в оригінальному вигляді:

«Двое митців, архитекторов, один с большим боевьім опьітом, поджигают дверь незаконной или узаконенной, но режущей глаз и нарушающей культурное наследие постройки церковного назначения с громким названием «монастьірь». Дожидаются полиции, не сопротивляются при аресте. Давайте подумаем. Если бьі вьі хотели сжечь здание, вьі бьі правда полили дверь и кусок бетонной стеньі снаружи и стояли рядом? Как вьі думаете, если бьі стояла задача нанести ущерб, два архитектора правда пождигали бьі бетонную стену снаружи? Логика подсказьівает, да и слова митців при задержании ето подтверждают, что ето акционизм. Привлечь внимание, вьізвать обсуждение, стать героями фейсбука»

Що стосується політичної мотивації, для проведення подібної акції вона теж є. Оскільки скандалів навколо церкви з центром у Москві вистачає.

«Ми розуміємо, що УПЦ МП – це проросійська структура, яка вживає віру людей, як можливість для московської пропаганди. Ми бачили за останній місяць, як УПЦ МП відмовилася відспівувати дворічну дитину. Як їхні тітушки били ветеранів АТО, які приносили ляльки. Як їхні священики говорили на камери, ні на секунду не соромлячись у виразах, що Крим завжди був російським. Як вони кидалися на журналістів. Ми бачили занадто багато за цей місяць. Ми розуміємо, хто вони і що вони»

Розуміють, до речі, ситуацію, що в її нинішньому стані, російська церква є зброєю, навіть у США. У доповіді «Асиметрична атака Путіна на демократію в Росії та Європі: наслідки для національної безпеки США» Бена Кардіна є окрема глава, присвячена перетворення церкви на зброю. Так, сенатор наводить уривок листа патріарха Кирила главі МЗС РФ Сергію Лаврову, з якого прямо випливає, що МП є інструментом окупантів.

«Під час вашої служби в якості міністра закордонних справ співпрацю між російським зовнішньополітичним відомством і Московським патріархату значно розширилося. Спільним зусиллями ми зуміли внести свій внесок у збір і консолідація «русского міра»

Так, цей той самий «русскій мір», який анексував Крим і окупував Донбас.

Храм, якого не було

Ще у відносно далеких 2000-х представники УПЦ Московського патріархату попросили у адміністрації Національного музею історії України дозвіл на встановлення намету-скинії для проведення святкової служби. А потім просто не прибрали її – все в стилі стихійних базарів, які в підсумку або легалізувалися, або так і залишалися в початковому вигляді, нагадуючи про суворі будні 90-х.

У 2005-му на місці намету з’явилося тимчасове дерев’яне спорудження, яке пізніше перетворилося в бетонне. Тобто, це вже «капітальне будівництво», зведене всупереч вимогам закону. Називається воно «Десятинний храм Різдва Пресвятої Богородиці», яке неодноразово намагалися «легалізувати». Але і КМДА, і Генпрокуратура до 2007 року дозволу не давали.

У 2006-му Головне управління з питань внутрішньої політики КМДА в листі, адресованому настоятелю релігійної громади УПЦ МП храму Різдва Пресвятої Богородиці архімандрита Гедеона (Харону), повідомило наступне:

«Розміщення навіть тимчасових культових споруд будь-якої релігійної організації на земельній ділянці біля залишків фундаменту Десятинної церкви є неможливим».

У 2007 році Генпрокуратура постановила демонтувати незаконне спорудження:

«Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва вказаного об’єкта у Головному управлінні земельних ресурсів не зареєстровано. Дозвіл на виконання будівельних робіт Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю не видавався”. За фактом встановлення споруди було “порушено провадження про адміністративне правопорушення за статтею 152 КУпАП та внесено припис з вимогою демонтажу споруди».

Демонтажу не відбулося. Більш того, вже за часів Януковича рішенням Шевченківського суду будову, всупереч закону, було легалізовано. На цьому справа не зупинилася. У 2011-му представник президента-втікача у парламенті Юрій Мірошниченко зареєстрував законопроект про відродження Десятинної церкви.

«Відродити унікальний Символ православ’я – церкву Богородиці (Десятинної), збудувавши новий Храм на стилобатній частині головної споруди Національного православного комплексу»

При цьому важливо розуміти, що не збереглося жодних відомостей про те, як Десятинна церква виглядала. Більш того, подібне будівництво суперечило б і рішенням ряду міжнародних організацій. У 2011 завдяки суспільному тиску будівництво вдалося запобігти. Але Московський патріархат разом зі своїм лобі серед політиків та бізнесу надію не втрачав.

Ще одну проблему констатує Христина Морозова, яка детально вивчила питання:

«Своїх планів УПЦ Московського патріархату не полишила, ще 2013 року в інтерв’ю “Комсомольській Правді” (смішно, чи не так?) архімандрит Гедеон (Харон) доводив, що позиція московської церкви незмінна 20 років – на території Десятинної Церкви має бути збудовано новий храм. І неважливо, що це пряме порушення норм Міжнародної хартії з консервації й реставрації пам’яток та визначних місць (Венеція, 1964 р.), Хартії з охорони та використання археологічної спадщини (Лозанна, 1990 р.), Європейської конвенції з охорони археологічної спадщини (Валетта, 1992 р.), Конвенції ЮНЕСКО про захист світової культурної та природної спадщини, що підписані та ратифіковані Україною. Проти забудови виступив тодішній головний архітектор Києва Сергій Целовальник.  Сергія Целовальника архімандрит Гедеон (Харон) закликав покаятися»

З усього перерахованого стає ясно, що споруда – такий же «легітимний» монастир, як і Янукович – президент.

До речі, будовою УПЦ МП не володіє, згідно документів, про що власне пишуть активісти:

МАФом біля Десятинної церкви згідно документів володіє не УПЦ МП, а просто громадська організація “РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ ДЕСЯТИННИЙ ХРАМ РІЗДВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ У ШЕВЧЕНКІВСЬКОМУ РАЙОНІ М.КИЄВА” (ідентифікаційний код 26388131).

 

Рішення суду, якого б краще не було

Ситуація вже викликала резонанс. Попереду апеляція на рішення про вибір запобіжного заходу. Попередній вердикт судді здивував всіх: прокуратура і поліція клопотали про домашній арешт. Народний депутат Ігор Луценко, який активно висвітлює тему, написав наступне:

«Для мене це дуже дивна поведінка судді Левицької. Бо прокуратура і міліція налаштовані не надто агресивно, просили лише домашній арешт. Тим не менш, суддя впаяла фактично тримання під вартою – бо такі суми для застави, без допомоги сторонніх, у підозрюваних навряд чи найдуться»


Навіть представники УПЦ МП на своєму сайті опублікували текст, в якому заявили про незгоду з таким жорстким рішенням.

«Попре дикість і жорстокість скоєного цими людьми злочину, ми молимося за них і просимо суд пом’якшити міру покарання. Сьогодні нашому адвокату на суді відмовили в слові, щоб донести нашу позицію про пом’якшення вироку. Ми будемо дотримуватися цієї позиції в апеляції»

Спокушатися не варто – реакція суспільства на таку динаміку розвитку подій може бути доволі жорсткою і навіть силовою. Тому бажання перестрахуватися з великою часткою ймовірності і є мотиватором наведеного повідомлення.

Зараз активісти збирають гроші та інформацію, щоб надати допомогу архітекторам, які влаштували акцію з використанням вогню.

Резюме

Проблема з незаконними спорудами в Києві і не тільки вже давно стала бичем міст України. Поки що петиції і тиск громадськості на місцеву владу бажаного ефекту не дали. З огляду на рівень напруги, нескінченно ця ситуація тривати не може.

До слова, петиція з вимогою знести незаконне спорудження під вивіскою «Десятинний храм Різдва Пресвятої Богородиці» з’явилася на сайті КМДА ще до цього конфлікту. На даний момент залишилося близько півтори тисячі підписів, які цілком можуть досягти необхідної кількості за 9 днів.

Зараз активісти пішли далі – йде збір даних про інші подібні незаконні споруди Києва, які є на території столиці України.

 

 

Володимир Крекотін

Автор: UA.NEWS
Теги:
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!