Коломойський подав сотні нових позовів у справі «Приватбанку»
Структури Ігоря Коломойського протягом грудня-початок січня подали 285 позовів у справі «Приватбанку». З них 220 трансформаційні позови і 45 позовів міноритаріїв до Господарського суду Києва, а також 20 позовів проти менеджменту «Приватбанку».
Відповідну інформацію юристи «Приватбанку» підтвердили виданню НВ Бізнес.
Також у Госпсуд Києва подали позови міноритарні акціонери «Приватбанку», які оскаржують процедуру bail-in - конвертацію їх депозитів у нові акції банку, випущені у грудні 2016 року при націоналізації. Серед позивачів батько міністра Кабміну і екс-голова правління Олександр Дубілет (його частка становила 2,7249% акцій до націоналізації). Крім Дубілета в суд звернулися інші міноритарії: екс-перший заступник голови правління Тимур Новиков (1,3625%), колишній перший заступник голови правління Олег Горохівський (0,3236%), екс-перший заступник голови правління Володимир Яценко (0,3229%), екс -зампред правління Тетяна Гур'єва (0,2422%), екс-заступник голови правління Людмила Шмальченко (0,1614%)
Видання пише, що позови пішли в Госпсуд Києва на випадок, якщо Велика Плата Верховного суду вирішить, що справа належить до господарської юрисдикції, а не до адміністративної.
Ще 20 позовів були подані проти керівництва «Приватбанку» з метою дискредитації глави правління банку Петра Крумханзла і наглядової ради, яку очолює Шерон Іскі. Позови подала профспілка, створена Максимом Шевченком, який відповідає у банку за повернення боргів. Профспілку інформаційно підтримує близький до Коломойського нардеп від «Слуги народу» Олександр Дубінський, а обслуговує дніпропетровська юридична фірма Sherman. Зміна керівників потрібна бізнесменові для закриття справ проти нього.
За даними джерел у юридичних колах, Коломойський побоюється дачі усних свідчень у Високому суді Лондона, де його звинувачують у шахрайстві та виведенні 3 млрд доларів (з урахуванням відсотків). Помилкові свідчення можуть закінчиться кримінальною відповідальністю і конфіскацією, а сам бізнесмен не хоче виїжджати з України, щоб уникнути екстрадиції в США. Розгляд справи стартує в 2021 році, до цього часу всі активи Коломойського будуть арештовані і обмежені до витрат 20 тис фунтів на тиждень.
Детективна агенція Kroll за підсумками аудиту Приватбанку підтвердила, що фінустанова до її націоналізації наприкінці 2016 року була об’єктом масштабних і скоординованих шахрайських дій, що призвело до збитків мінімум на $5,5 мільярдів.
У грудні 2017 року «Приватбанк» подав позов до Високого суду Лондона проти Коломойського, Геннадія Боголюбова, а також компаній Teamtrend Ltd., Trade Point Agro Ltd., Collyer Ltd., Rossyan Investing Corp., Milbert Ventures Inc. і ZAO Ukrtransitservice Ltd., які ймовірно належать їм або контролюються ними.
Позивач домігся, що суд як запобіжний захід видав наказ про всесвітній арешт активів екс-власників банку і зазначених шести компаній на суму понад $2,5 мільярди. Суд також зобов’язав Коломойського і Боголюбова розкрити інформацію про всі свої активи обмеженому колу осіб, які безпосередньо беруть участь у розгляді справи.
18 квітня 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва визнав незаконною націоналізацію «Приватбанку» і скасував вивід неплатоспроможної установи з ринку за участю держави.
16 травня Кабінет міністрів подав апеляцію на рішення Окружного адмінсуду Києва щодо скасування націоналізації фінустанови.
Судді, які прийняли рішення про незаконну націоналізацію «ПриватБанку», звернулися до Вищої ради правосуддя, Генпрокуратури і Державного бюро розслідувань з заявами проти тодішнього президента Петра Порошенка, міністра юстиції Павла Петренка і голови НБУ Якова Смолія.
15 жовтня Апеляційний суд Лондона і Уельсу задовольнив скаргу «ПриватБанку» на рішення суду першої інстанції, який відмовився від позову держбанку до колишніх власників Ігорю Коломойському і Геннадію Боголюбову.
17 жовтня Господарський суд Києва зупинив розгляд справи про повернення акцій «ПриватБанку» колишнім власникам.