Коломойський вкотре пішов у суд через націоналізацію «Приватбанку»
Колишні акціонери «Приватбанку» Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов на початку лютого подали новий позов в суд проти Міністерства фінансів України та Фонду гарантування. Коломойський та кіпрська фірма Triantal Investments (спільна з Боголюбовим) оскаржують націоналізацію фінустанови у Господарському суді Києва.
Позивачі вимагають визнати недійсним договір купівлі-продажу акцій «Приватбанку» від 21.12.2016 (який уклали Держава Україна в особі Мінфіну та усі особи, які були власниками акцій банку, від імені яких діяв Фонд гарантування) – зокрема, щодо прав Коломойського на 41,7% акцій та щодо прав Triantal Investments LTD на 16,6% акцій, пише Finbalance. 21 лютого Госпсуд надав 10 днів щоб додати необхідні документи до позовної заяви.
2 березня 2018 року Окружний адмінсуд Києва ухвалив рішення на користь компанії екс-акціонерів «Приватбанку» Triantal Investments Ltd та скасував розпорядження НБУ про проведення інспекційної перевірки у Приватбанку в жовтні 2016 року. Результати цієї інспекції стали підставою для визнання фінустанови неплатоспроможною та призвели до її націоналізації. Зараз апеляційний адмінсуд розглядає скарги НБУ та «Приватбанку» на це рішення.
В Окружному адмінсуді також лежать ще дві справи за позовами Triantal Investments:
- №826/6665/17 - щодо вимоги до НБУ, Кабміну, ФГВФО, НКЦПФР надати документи, які доводять потребу «Приватбанку» в докапіталізації за підсумками діагностики у 2015 році;
- №826/13813/17, щодо оскарження рішення Нацбанку про затвердження переліку пов’язаних осіб «Приватбанку», на основі якого здійснювався bail-in (примусова конвертація вкладів у акції банку, які зрештою всі були викуплені Мінфіном за 1 грн в ході націоналізації).
Наприкінці 2018 року Коломойський заявляв, що держава, можливо, і віддала б назад «Приватбанк», «але питання, хто буде нести відповідальність за витрачені державою кошти». До цього він вказував, що До цього він вказував, що у випадку судового рішення на свою користь «весь лондонський процес закінчиться сам по собі, тому що ми ж не можемо самі проти себе судитися».
Втім, перший заступник глави НБУ Катерина Рожкова заявила, що в Україні нема механізмів денаціоналізації «Приватбанку», зокрема через необхідність вилучення з капіталу внесених держкоштів і його подальшої докапіталізації на відповідну суму екс-власниками.
«Але навіть якщо уявити, що це буде 100% реституція (повне матеріальне відшкодування), тоді з банку необхідно вилучити держкапітал і виходить Приватбанк знову буде без капіталу, і нам знову необхідно буде ухвалювати щодо нього рішення», - казала Рожкова.
Нагадаємо, Верховний Суд України підтримав правову позицію Нацбанку щодо забезпечення виконання зобов’язань «Приватбанку» по кредитах рефінансування. Також раніше суд задовольнив позов НБУ з націоналізації «ПриватБанку».
Детективна агенція Kroll за підсумками аудиту Приватбанку підтвердила, що фінустанова до її націоналізації наприкінці 2016 року була об’єктом масштабних і скоординованих шахрайських дій, що призвело до збитків мінімум на $5,5 мільярдів.
«Приватбанк» у грудні 2017 року подав позов до Високого суду Лондона проти Коломойського, Геннадія Боголюбова, а також компаній Teamtrend Ltd., Trade Point Agro Ltd., Collyer Ltd., Rossyan Investing Corp., Milbert Ventures Inc. і ZAO Ukrtransitservice Ltd., які ймовірно належать їм або контролюються ними.
Крім того, після націоналізації «Приватбанку», в Національному банку заявили, що банк повинен продати «Буковель», «1+1», літаки МАУ та інші непрофільні активи. Пізніше Печерський районний суд Києва дозволив Генпрокуратурі оглянути курорт «Буковель», стадіон «Дніпро-Арена» і ангар аеропорту в Дніпрі. Наприкінці вересня цього року СБУ провела масштабні обшуки в «Буковелі».
У 2016 році службовці «Приватбанку» завищили вартість гірськолижного курорту в Буковелі на 800 мільйонів гривень, а потім віддали його під заставу НБУ для отримання великого стабілізаційного кредиту, а кошти привласнили.