В Україні поширена думка, що лихоманка допомагає побороти інфекцію. А тому, мовляв, до певної міри не варто збивати температуру — нехай організм сам бореться. Це буцімто тренує його імунну реакцію.
Чи справді це так? Коли ж тоді варто пити жарознижувальні? Ми розібралися в цьому питанні. Але простої відповіді не чекайте — її не існує.
Що сталося?
Лікар-анестезіолог з Ізраїлю Борис Бриль в інтерв’ю інтернет-виданню Obozrevatel заявив, що температуру 37°C треба збивати https://bit.ly/3luMNNk
«За підвищеної температури в організмі людини запускаються небажані процеси
Твердження про те, що температура допомагає побороти хворобу, безграмотне», — цитують журналісти Бриля.
Підхопили цю новину і інші видання та користувачі у соціальних мережах.
Докладно
За роз’ясненнями ми звернулися до Павла Сільковського, який, як і Бриль, працює лікарем-анестезіологом. Наводимо його слова дослівно:
«Це той момент, коли змішали все в купу і просто вводять в оману простих людей. Я припускаю, що навіть слова лікаря тут теж трактуються неправильно.
І температура, і кашель, і біль є в організмі захисними процесами, які забезпечують і підтримують гомеостаз. Проте, якщо пацієнт знаходиться під контролем лікаря, то деякі з цих механізмів можна усувати.
Наприклад, біль. Якби людина не відчувала біль при падінні, доторканні до гарячого тощо, то абсолютна більшість із нас не дожила б навіть до повноліття. Отже, біль є чудовим захисним механізмом.
Але ми можемо виключати біль в окремих випадках, як от коли робимо операції, лікуємо зуби, виконуємо інші болючі маніпуляції. Це робиться виключно під наглядом фахівця і на конкретний часовий проміжок. Якщо ж у домашніх умовах людина знеболить собі біль у животі при апендициті, то може втратити життя.
З температурою тут повна аналогія. Коли в організмі є бактеріальна інфекція, ми контролюємо її антибіотиком — він вбиває інфекцію і необхідність у температурі, яка має антибактеріальну та антивірусну дію, відпадає. Тому ми можемо її збивати, вона вже не потрібна.
Але якщо ми маємо вірусну інфекцію, антибіотик проти неї безсилий. Противірусні препарати часто теж неефективні. Наприклад, проти COVID. У такому випадку залишається тільки температура, підвищення якої також відіграє противірусну роль.
Якщо в такому випадку ми ще й знижуватимемо температуру, можемо мати набагато гірші наслідки. Все це може закінчитися дуже плачевно».
Роз’яснення Павла Сільковського з перших вуст слухайте на нашому телеграм каналі https://t.me/behindtheukrainiannews/736
Офіційно
У Міністерстві охорони здоров’я України не радять збивати температуру, якщо вона нижче позначки 38-38.5°C.
Дітям потрібно знижувати температуру, яка сягає 38°C. Дорослим пацієнтам радять приймати жарознижувальні препарати, якщо позначка термометра перевищила 38.5°C. Для зняття лихоманки потрібно використовувати парацетамол або ібупрофен.
Не вживайте аспірин для зниження температури — можливі тяжкі ускладнення, як печінкова недостатність та енцефалопатія.
«При зниженні температури тіла звертайте увагу не лише на позначку термометра, але й на самопочуття. Не натирайте себе/дитину алкоголем, щоб збити температуру», — радять у МОЗ https://bit.ly/2JpEcyz
Що показують дослідження?
Мільйони років тому у тварин з’явилася лихоманка, як еволюційна реакція на інфекцію. Усвідомлення цього призвело до появи в наукових колах двох протилежних тверджень:
Лихоманка є природною реакцією на інфекцію, тому не слід у неї втручатися; Лихоманка є потенційно шкідливим наслідком інфекції, тому її слід усунути, щоб мінімізувати ускладнення.
До появи антибіотиків лікарі призначали піротерапію — медикаментозно спричинену гарячку, як лікування різних захворювань. Чи було це ефективним? Очевидно, не дуже — щойно з’явився пеніцилін, від цієї методики лікування швидко відмовилися.
Однак прихильники переваг лихоманки кивають на обнадійливі результати невеликих експериментальних досліджень, які показують, що лихоманка може покращити імунну функцію, знищити бактерії та покращити дію антибіотиків https://bit.ly/3fTpXhn
Зрештою у 1997 році їх розсудило велике рандомізоване плацебо-контрольоване дослідження ібупрофену на 455 пацієнтах із сепсисом, що загрожував життю. У цьому дослідженні ібупрофен хоча і показав певні переваги, проте не запобіг прогресуванню сепсису та суттєво не знизив ризик смерті (37% з ібупрофеном проти 40% у групі з плацебо) https://bit.ly/39yePWa
Шість років тому опублікували ще масштабніше рандомізоване плацебо-контрольоване дослідження ацетамінофену на 700 критично хворих пацієнтах із лихоманкою. Вони не виявили різниці в кількості днів, коли пацієнти потребували інтенсивної терапії, і різниці в шансах померти протягом 90 днів https://bit.ly/39yePWa
По той бік новин: коли ви вирішуватимете, збивати температуру чи ні — останнє слово лишайте за лікарем, який вас лікує.
Матеріал опубліковано мовою оригіналу. Джерело: Facebook.
