Кінець монополії держбанків: Україна запроваджує європейську концепцію Open Banking

Кінець монополії держбанків: Україна запроваджує європейську концепцію Open Banking

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Підсумовуючи зустріч Президента Групи Світового банку та Президента Зеленського, було чітко окреслено ключові аспекти реформ в Україні, запланованих на найближчу перспективу. Як заявив Президент Групи Світового банку, одним з основних питань до вирішення є демонополізація економіки, зокрема виведення державного сектору із банківської системи, йдеться у повідомленні UA.NEWS.

Але, що означає демонополізація банківського сектору, адже станом на серпень частка державних банків в чистих активах і депозитах населення становить до 54,1% та 62,4% відповідно?

На питання майбутніх трансформацій банківського сектору дає відповідь розроблена Стратегія державних банків, а також подальші плани імплементації європейської концепції Open Banking.

Подальший інноваційний розвиток усуватиме державну монополію

Технологічна сторона змін — концепція Open Banking. Концепція передбачає, що банки зроблять загальнодоступною частину програмного коду доступу (відкриті API), який при розробленні платіжного додатка зможе вбудувати будь-хто з учасників ринку, отримавши ліцензію регулятора на здійснення відповідних операцій.

Нагадаємо, Національний банк запроваджує нову модель законодавчого регулювання ринку платежів і переказу коштів.

Директор департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Олександр Яблунівський зазначив: «У новому національному законодавстві будуть реалізовані норми європейської директиви PSD2, зокрема концепція Open Banking, для посилення конкуренції, захисту прав користувачів платіжних послуг і стрімкого впровадження нових технологій», – пише Finance.ua.

Рисунок 1 – Вплив змін на платіжний ринок України

Джерело: НБУ

У найближчі два роки — до 2022 року, платіжний ринок безготівкових інструментів може змінитися до невпізнання. У тому числі, це пов’язано рішенням НБУ запровадити в Україні європейську директиву PSD2.

Відповідний документ повністю змінює встановлені правила платіжної індустрії: банки втрачають монополію на володіння даними свого клієнта. Забезпечувати супровід рахунків, здійснювати  платіжні операції зможуть фінкомпанії, мобільні оператори, поштовики та торговці (рисунок 2).

Рисунок 2 – Постачальники платіжних послуг

Джерело: НБУ

Отже, у новому національному законодавстві будуть імплементовані норми європейської директиви PSD2, зокрема концепція Open Banking, для посилення конкуренції, захисту прав користувачів платіжних послуг та стрімкого запровадження нових технологій. Усі ці зміни мають бути закріплені у сучасному законодавстві, яке не лише стимулюватиме розвиток українського платіжного ринку, але й дозволить йому розвиватися у гармонії з європейськими тенденціями.

Приклад практичних змін: відкривши рахунки в декількох банках (наприклад банк  «А» і банк «Б») клієнт буде в змозі управляти рахунками та проводити платежі користуючись одним  мобільним додатком, попри те, хто є розробником цього програмного продукту (банк, фінкомпанія або торговець). Розрахунки карткою в торговельній мережі перестають бути єдиною безготівковою опцією: досить буде авторизувати картку в зручному для користувача платіжному додатку. Гроші будуть переводитися безпосередньо з рахунку клієнта на рахунок продавця.

Варто зауважити, що банк-еквайєр — додатковий посередник, який наразі обов’язково присутній при оплаті картою через термінал, — стає непотрібним.

Такі зміни  окрім зручностей, обіцяють істотне здешевлення платіжних послуг. Відтак головні принципи, які НБУ закладає у нову концепцію регулювання, – це партнерство та синергія. Дотримання зазначених принципів робить можливим зниження трансакційних витрат, розширення спектру послуг, зростання активності та залученості до фінансової системи з боку клієнтів.

В підсумку зазначимо, Національний банк очікує, що перша текстова редакція оновленого законодавчого регулювання ринку платежів має з’явитися у вересні-жовтні 2019 року. Тож у перспективі уже наступного року платіжний ринок зможе отримати нове законодавство у платіжній сфері.

Перспективи реформування та приватизації державних банків

Державні банки, а також банки з істотною часткою державного володіння — чотири банки в Україні, зокрема «ПриватБанк», «Ощадбанк», «Укргазбанк» та «Укрексімбанк».

Всі ці банки новообрана влада планує повністю пустити «з молотка». Продаж державних банків  – частина великої приватизації, про яку свого часу говорили Яценюк та Гройсман, а наразі заговорив і чинний Прем’єр Міністр України —  Олексій Гончарук.

Нині чинний очільник Уряду Олексій Гончарук, в інтерв’ю Bloomberg заявляв, що майбутній уряд повинен розблокувати велику приватизацію. В рамках великої приватизації, планують продати частки  «Укрзалізниці» та «Укрпошти». Але ці підприємства продаватимуть згодом, оскільки насамперед продаватимуть державні банки.

«Маю бажання, щоб десять великих системних банків зайшли в Україну. Для цього нам потрібно забезпечити економічне зростання та незалежність банківського регулятора – Національного банку України – і налагодити роботу судової системи», –  зазначав Олексій Гончарук.

Нагадаємо, що півтора року тому уряд ухвалив Стратегію державних банків, в якій також ішлося про приватизацію. Важливі події останніх місяців – це створення незалежних наглядових рад в державних банках, у яких більшість членів є незалежними. Це створює передумови для зміни принципів роботи державних банків та остаточно виведе їх із-під прямого впливу органів влади.

Ключові завдання для наглядових рад – розчистити баланси від непрацюючих кредитів, розробити стратегії та бізнес-моделі, підвищити операційну ефективність та в підсумку максимізувати прибуток для держави. Ефективна діяльність наглядових рад стане запорукою того, що робота державних фінустанов більше не завдаватиме державі збитків, як це було в минулі роки.

Варто зазначити, велика частка непрацюючих кредитів (NPLs), що сформувалася в банківському секторі, є загрозою для  фінансової  стабільності  та  перешкоджає  фінансуванню  економіки. Відтак на кінець 2018 року сума NPLs у трьох держбанках була суттєвою та становила – 194 млрд гривень.

Нагадаємо, президент Групи Світового банку зазначив, що вагомою проблемою залишається державне володіння половиною банківського сектору, і при цьому частка непрацюючих кредитів перевищує 50 %.

Україні потрібні норми регулювання, що дадуть змогу списувати непрацюючі кредити, резерви під які сформовано в повному обсязі, та убезпечити нові правління та наглядові ради від притягнення до відповідальності в разі впровадження ними роботи зі збитками в належний спосіб, — наголошують у Світовому банку.

 

 

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!