Друга і заключна частина першої фази проєкту Трансанатолійського газопроводу (TANAP) офіційно введена в експлуатацію 30 листопада 2019 року, як повідомляло видання Daily Sabah, з посиланням на міністра енергетики та природних ресурсів Туреччини Фатіха Донмеза.
Трансанатолійський газогін
Рисунок 1 - Ключові конкуренти «Турецького потоку»
Джерела: Газпром, Socar.
TANAP - турецька ділянка проєкту «Південного газового коридору», який повинен забезпечити постачання газу з азербайджанського родовища Шах-Деніз на ринки Туреччини та Південно-Східної Європи. Протяжність TANAP - понад 1800 км, вартість його будівництва оцінюється близько $ 7 млрд. Транспортна потужність першої фази — до 16 млрд куб. м газу в рік, з яких 6 млрд передбачається поставляти на ринок Туреччини та ще 10 млрд по трансадріатичний газопровід (TAP) в напрямку Італії.
Фактичні постачання азербайджанського газу цією трубою до Туреччини почалися з середини 2018 року, на кінець жовтня 2019 року їх обсяг перевищив 3 млрд куб. м, повідомляв раніше генеральний директор TANAP Салтук Дюзйол.
Після завершення будівництва ТАP (очікується навесні 2020 г.) турецька ділянка Південного газового коридору, як передбачається, вийде на повну потужність.
Рисунок 2 – Фактори зміни балансу газу Туреччини
Джерело: Vygon Consulting.
Російський монополіст провів газопровід до Туреччини - «Блакитний потік», по якому на турецький ринок забезпечуються постачання газу в середньому біля 13-15 млрд куб. м на рік.
Але, «Газпром» покладав великі надії на новий проєкт - «Турецький потік». Цей проєкт був ініційований у 2015 році, коли «Газпром» експортував до Туреччини біля 27 млрд куб. м газу на рік при загальному споживанні в країні — біля 46,6 млрд куб. м.
Вартість будівництва морської частини «Турецького потоку» оцінювалася майже в $ 7 млрд, проєктна потужність кожної з двох ниток - 15,75 млрд куб. м. За однією з цих газових ниток, «Газпром» розраховував вийти на ринок країн Південно-Східної Європи, але перша нитка призначена для постачання газу виключно на ринок Туреччини.
Падіння попиту
Після рекордного постачання газпромівського газу до Туреччини у 2017 році (29 млрд куб. м) попит постійно знижується. З січня по вересень 2019 року «Газпром» експортував на цей ринок 11,7 млрд куб. м газу, що на 35 і 45% нижче за показник 2018 і 2017 років відповідно. Зростання постачання газу до Туреччини з альтернативних джерел, в тому числі по TANAP, може лише посилити цю тенденцію, зазначають аналітики.
Падіння попиту на газ в Туреччині – наслідок зниження темпів зростання економіки та зростання внутрішніх цін на газ, зазначає директор з досліджень Vygon Consulting. Лише у 2019 році це призвело до зниження потенційного попиту на газ в обсязі 3,1 млрд куб. м, наголошують експерти. «При цьому Газпром є заключним постачальником на турецький ринок, поступаючись його СПГ і азербайджанському газу, — відзначає аналітик. - Саме два азербайджанських контракти, постачання з першої та другої фази проєкту Шах-Деніз, спершу укладалися з дисконтом за ціною російського газу, багато в чому будуть слугувати ціновим орієнтиром для імпорту газу в Туреччину».
Нагадаємо, загальний обсяг придбання російського газу турецькими клієнтами, враховуючи державну Botas і незалежних операторів, зменшився майже у двічі, склавши близько 4,4 млрд млрд кубометрів.
Варто зазначити, при вартості нафти $ 90 за барель різниця в ціні азербайджанського газу та російського постачання магістраллю «Блакитного потоку» сягала до 23%. Крім поставок з Азербайджану, значну роль може відіграти зростання постачання до Туреччини скрапленого газу.
Цьогоріч російський газ вперше в історії програв конкуренцію постачальникам скрапленого природного газу: з січня 2019 року турецькі оператори придбали у «Газпрому» 1,837 млрд кубометрів, а в скрапленому вигляді – 2,34 млрд кубометрів, а лютому – 1,214 млрд кубометрів проти 1,693 млрд.
Поточне завантаження чотирьох наявних в країні приймальних СПГ-терміналів сумарною потужністю 19,7 млн т становить 42%. За оцінками Vygon Consulting, імпорт СПГ в країну у 2019 році виросте рік до року на — від 1,7 млн т. до 9,8 млн т., передусім внаслідок постачання з Алжиру.
Рисунок 3 – Постачання Газпрому в Туреччину та Італію
Джерело: Газпром.
В Туреччині «Газпром» зіштовхується з такими ж викликами, як і на європейському ринку. Нагадаємо, в третьому кварталі середня ціна реалізації тисячі кубометрів блакитного палива в Євросоюзі склала $169,8, йдеться у коментарі до звіту по МСФО. Відтак, проти ціни у другому кварталі ($205,1) російський газ подешевшав на 18%, а в річному вираженні ціни впали на 32%.
Настільки дешево продавати газ на європейському ринку газовому монополісту не доводилося з 2004 року. На той час, середня ціна газу становила $137,7, але вже у 2005-му зросла понад $190
Основні фактори падіння попиту
Варто зазначити, основним чинником падіння попиту на газ в Туреччині є економічна криза, яка розрослася на тлі валютної: в минулому році турецька ліра знецінилася на 28%, показавши найгірший результат серед валют країн з ринками, що розвиваються, інфляція перевищила 20%, а ВВП скоротився два квартали поспіль, обумовивши початок першої з 2009 року рецесії.
Але, окрім економічних, існують і суб’єктивні фактори, які виникли на тлі цінових розбіжностей сторін.
Відтак, ключовими факторами є конкуренція з альтернативними постачальниками та необхідність проявляти гнучкість, у тому числі в ціновій політиці, зазначає старший директор відділу корпорацій Fitch. «Будівництво «Турецького потоку» розпочалося водночас з запуском TANAP, що в результаті може призвести до того, що навіть перша гілка «Турецького потоку» не буде повністю завантажена. Турецького ринку може бути недостатньо, щоб абсорбувати всі обсяги пропозиції», - зазначив експерт. Крім того, запуск TANAP призведе до зростання конкурентної боротьби за італійський ринок, наголошує він. «Будівництво двох гілок «Турецького потоку» і «Північного потоку - 2» в певній мірі базувалися на геополітичній доцільності, що не завжди оптимально з точки зору окупності проєктів».
«За нашими оцінками, постачання російського газу до Туреччини у 2019 році складатимуть майже 19 млрд куб. м», - говорить експерт. До 2025 року вони можуть знизитися ще на 1 млрд куб. м, але при незмінному попиті та зростаючих постачаннях СПГ частка «Газпрому» на турецькому ринку складатиме біля 40%.
