11 серпня в «Укравтодорі» анонсували будівництво першої в Україні концесійної дороги. Про плани та перспективи українського проекту і європейські аналоги – в нашому матеріалі.
Платна дорога #1 «Київ - Біла Церква»
Про плани запустити в Україні першу платну дорогу розповів в.о. «Укравтодору» Славомір Новак на своїй сторінці в facebook:
«Ми почали підготовку до запуску нових проектів, що фінансуються за рахунок коштів міжнародних організацій, проводимо підготовку до запуску будівництва першої концесійної дороги Київ – Біла Церква»
«Мова йде про абсолютно нову дорогу. Як альтернатива, буде безкоштовна дорога – діюча траса «Київ - Біла Церква». Зараз йде підготовка техніко-економічного обґрунтування дороги, тому говорити про точну вартість поки занадто рано, але орієнтовно це буде близько $ 300 млн»
Якщо поділити цю цифру на відстань від Києва до Білої Церкви (а це 86 км) виходить, що 1 км концесійного полотна обійдеться забудовникам приблизно в $ 3,5 млн. Орієнтовні терміни здачі готової траси – 2021 рік:
«Поки говорити про терміни рано, так як необхідно внести зміни в закон про будівництво доріг на основі концесії. Якщо законопроект №6766 буде прийнятий парламентом у 2017 році, то є шанс, що тендер і викуп землі під проект буде здійснений в 2018 році, тоді будівельні роботи можуть розпочатися в 2019 році і триватимуть до 2021 року»
«Укравтодор» планує залучити інвестора, а сам проект побудувати виключно за гроші приватних фондів. На поточний момент є зацікавленість серед 5 іноземних компаній, які робили платні дорожні полотна в Європейському союзі:
«Оскільки ця дорога концесійна, то договір передбачає, що інвестор сам вкладає гроші в цей проект, а потім протягом 25 років експлуатує і стягує плату за проїзд, тим самим покриває свої витрати»
Порівняльна окупність такої дороги в Європі - 25-50 років. У планах компанії запустити ще дві ділянки концесійних доріг: від Львова до польського кордону і східний під'їзд до Львова.
Перспективи проекту і переваги дорожньої концесії
Щоб реалізувати першу концесію на дорозі, Україні необхідно змінити законодавче поле. Інвестори повинні бути впевнені в тому, що зможуть повернути вкладені кошти, а для цього потрібні державні гарантії за обсягами трафіку. Якщо таких немає і окупність проекту під питанням – чекати інвестицій не доводиться. За словами Кави, модель держгарантій по трафіку виглядає таким чином:
«В угоді між урядом і інвестором буде прописана фінансова модель з обґрунтуванням мінімальної рентабельності для концесіонера. Якщо з початком експлуатації автомобільний трафік буде недостатнім для окупності вкладень, то держава гарантує відшкодування відсутньої суми. Із закінченням концесії дорога переходить в держвласність. При цьому в проекті прописані і обмеження - компенсація не перевищить 30% доходу за звітний період»
Не менш важливим питанням є примусовий викуп землі для будівництва платних доріг з боку держави. Це питання також вимагає законодавчих заходів. Від того, наскільки швидко народні депутати зможуть прийняти відповідні норми, буде залежати старт концесійних конкурсів та початок будівельних робіт. Якщо парламент проголосує необхідні закони восени поточного року, в 2018 році проект першої платної дороги буде запущений:
«Щоб запускати проекти з розвитку транспортної інфраструктури потрібно в цілому удосконалити законодавство з примусового вилучення землі. Норми європейського законодавства припускають незалежну грошову оцінку, виплату компенсації власнику та примусове відчуження на користь держави незалежно від бажання власника. Він може оскаржити в суді тільки розмір компенсації, але не сам факт вилучення землі»
Доцільність концесії прямо залежить від інтенсивності руху та окупності вкладень. В Європі тільки 1% від всіх дорожніх полотен є платним. Для України перспектива розвитку мережі концесійних доріг незначна. При загальній великій території щільність населення невисока. Інвестор зацікавлений в трафіку, який становить 18 тис. авто на добу: такого інтенсивного руху немає на більшості завантажених трас України. Тільки на під'їздах до міст-мільйонників є ділянки доріг з такою кількістю перевезень:
«Якщо через 10 років у нас з'являться 500 км концесійних доріг, то це буде велика перемога. Хоча 500 км при загальній мережі доріг в 170 тис. км. - це крапля в морі»
Цінова політика концесійної дороги - справа інвестора. Все, що пов'язано з тарифами, буде залежати від багатьох факторів, включаючи переваги платного полотна:
«Інвестор самостійно визначає цінову політику. У нього буде можливість встановлювати різні тарифні плани: окремо в годину пік, в міжпіковий час, в різні сезони і в різні дні тижня. Буде обмежена тільки максимальна вартість разового проїзду»
Що і як будують в Європі?
Кращі дороги в Європі - німецькі. Автобани Німеччини мають свою унікальність - відсутність обмежень на швидкість пересування. На практиці прийнята «орієнтовно рекомендована» швидкість 130 км/год. Крім цього, ці дороги вважаються найбільш якісними. У країні діють 12 тис. км автобанів і 41 тис. км федеральних автодоріг.
Німецька практика
Принципи та стандарти дорожнього будівництва зафіксовані в Конституції Німеччини. Федеральний центр є власником і забудовником федеральних трас, в компетенції якого і нове будівництво, і реконструкції автодоріг, включаючи автобани. Земельні власті відповідальні за підрядне будівництво федеральних трас і адміністративне управління ними, включаючи планування будівництва, що здійснюється за рахунок земель.
Фото: poleteli.ruВартість 1 км високоякісного німецького автобану в середньому - € 8 млн. Ця сума включає всі витрати на будівництво і вартість землі, необхідної для прокладки дороги. Залежно від ділянки дороги та інших факторів, ціна 1 км може варіюватися від € 5 до € 14 млн. З них близько 10-15% - витрати по проектному плануванню. Федеральні траси в Німеччині коштують дешевше автобанів.
Фінансування німецьких автобанів відбувається за рахунок подорожнього податку на автотранспортний засіб, розмір якого залежить від об'єму двигуна. Почасти, за рахунок податку на паливо (акцизу і ПДВ, що перевищують в сумі в ціні бензину 60%). Паливні акцизи Німеччини збирають більше € 40 млрд на рік. Подорожній збір з вантажного автотранспорту становить від 14 євроцентів за кілометр шляху, що приносить в казну від € 3-3,5 млрд на рік.
У Німеччині запровадили плату за проїзд по магістралях і автобанах відносно недавно, з 2017 року. Оплата поширюється на жителів країни та іноземців. Для першої категорії автомобілістів діє річна віньєтка, вартість якої залежить від типу і екологічного класу автодвигуна. Але не перевищує € 130. Наприклад, для VW Polo Trendline з 1,2-літровим бензиновим двигуном, який відповідає Євро-6, річна віньєтка обійдеться в € 21,60. Для іноземців існує два варіанти віньєтки – на 10 днів або 2 місяці. Вартість проїзду також залежить від типу і екологічності двигуна. Середні цифри: від € 5 до € 16 за 10 днів, від € 16 до € 30 за 2 місяці.
Дороги Італії
Більшість європейських автобанів - в Італії, Франції, Іспанії – знаходиться у власності консорціумів інвесторів. Тому практика оплати за проїзд по магістралях - звичайна справа. В Італії, наприклад, одним з найбільших власників платних доріг є відомий виробник одягу і текстилю Benetton. У країні діє особлива система оплати проїзду на дорогах – Alt Stazione. Це ділянки магістралей, оснащені проїздами зі шлагбаумами. Окремо для легкового автотранспорту, окремо – для вантажного та для проїзду по спеціальних картах telepass. Потрапити на магістраль або виїхати з неї, минаючи пропуск Alt Stazione, неможливо.
Фото: flickriver.comВартість проїзду на італійських дорогах в середньому становить € 5-8 за кожні 100 км. Ціна залежить від категорії транспортного засобу та пройденого шляху. Наприклад, вартість переїзду з Мілана в Неаполь (776 км) складе € 56, по магістралі Рим-Терамо (167 км) - € 17,5. Оплаті підлягає і проїзд по деяких тунелях. Дохід на 1 км платної дороги в Італії становить € 840 тис на рік. Річний дохід всіх платних італійських магістралей - € 4,8 млрд.
Швейцарія
Найдорожчі дороги Європи в Швейцарії. Вартість 1 км автобану становить € 24 млн. Це пояснюється тим, що гірські альпійські ландшафти доріг прокладаються суцільно по тунелях і мостах.
[caption id="attachment_21082" align="aligncenter" width="404"]
Фото: poleteli.ruВартість проїзду по швейцарським платним дорогам розраховується на підставі дорожнього збору, який оплачується покупкою віньєтки. У 2017 році його вартість становить 40 швейцарських франків (приблизно € 37), період дії 14 місяців. У Швейцарії віньєтки для проїзду по автобанах країни можна купити на кордоні і на автозаправних станціях. Передбачено штраф за відсутність віньєтки на території Швейцарії в розмірі 200 швейцарських франків (близько € 163).
***
Якщо порівнювати з Україною, то офіційні цифри будівництва доріг в нашій державі значно нижчі - ₴ 5-78 млн за 1 км. Якщо поділити на курсову різницю, виходить що 1 км українського дорожнього полотна становить до € 2,6 млн. З огляду на реалії корупції і «закочування» грошей в асфальт, виходить і того менше. Це і впливає на якість полотен, які знаходяться в жалюгідному стані. Якщо Україна допустить на ринок іноземні компанії, цілком ймовірно, що в майбутньому ми побачимо європейський підхід до будівництва та експлуатації доріг. І як це працює в Європі, куди ми активно прямуємо, дороги почнуть приносити прибуток і в українську економіку.
Марія Гелюх
