Кон’юнктура зовнішніх ринків: ключові тенденції та їх вплив на Україну
У грудні 2020 року виробництво промислової продукції в Україні зросло. Зростання відбулося на 4.8%, що вперше демонструє додатний приріст в річному вимірі починаючи з вересня 2019 року. Позитивна динаміка економічного відновлення у цілому та її темп обумовлені сприятливою зовнішньою кон’юнктурою.
З початку 2021 року зовнішнє середовище продовжувало поліпшуватися, насамперед завдяки подальшому пожвавленню в промисловості. Про це йдеться у макроекономічному та монетарному огляді НБУ за січень 2021 року.
Фактори формування кон’юнктури зовнішніх ринків
Зовнішнє середовище продовжувало поліпшуватися у 2021 році насамперед через відновлення у промисловому секторі. Позитивні тенденції промислового зростання в умовах обмежень з боку пропозиції підтримували ціни на світових товарних ринках на відносно високому рівні, зазначають аналітики НБУ.
Нафта дорожчала внаслідок оголошення про тимчасове зменшення обсягів видобутку Саудівською Аравією та Іраком, а також експорту Іраном. На природний газ ціни залишалися високими з огляду на метеорологічні умови в країнах північної півкулі та окремих регіонах Китаю.
Високі ціни енергоносіїв на тлі сезонного зменшення попиту напередодні святкування Нового року за східним календарем призвели до корекції у бік зниження цін на сталь. Натомість ціни на залізну руду досягли максимуму за останнє десятиліття, що спричинили перебої постачання з Австралії через сезон дощів та з Бразилії внаслідок пожежі на залізорудному терміналі Vale.
Ціни на зернові залишалися високими з огляду на очікуване запровадження експортних мит окремими країнами в умовах стійкого попиту.
На світових фінансових ринках зберігався значний інтерес до ризикових активів, зокрема країн з ринками, що розвиваються (Emerging market EM), завдяки очікуванням щодо нових фіскальних стимулів у США на тлі м’яких монетарних умов. У результаті більшість валют країн ЕМ зміцнилася до долара США.
Рисунок 1 - Ключові процентні ставки в окремих країнах Emerging market, %
Джерело: НБУ.
Оптимізму на ринку додали новини про успішні випробування вакцин проти COVID-19 та початок вакцинації, завершення виборчого процесу та оголошення про нові фіскальні стимули в США. У результаті квартальний приплив капіталу до країн з ринками, що розвиваються, за попередніми оцінками IIF, у IV кварталі сягнув рекордних обсягів (180 млрд дол.).
Премія за ризик для активів цих країн знизилася, а більшість валют цієї групи зміцнилася до долара США. За таких умов більшість центральних банків країн ЕМ продовжувала м’яку монетарну політику на тлі помірного інфляційного тиску.
Підсумки платіжного балансу України
У грудні 2020 року профіцит поточного рахунку зберігся, однак він був значно нижче, ніж у попередні місяці – $113 млн. Профіцит поточного рахунку у грудні звузився майже до нуля (до 0.1 млрд дол.) через відновлення зростання імпорту і вищі виплати дивідендів.
Сприятливі умови торгівлі прискорили темпи зростання експорту товарів (до 18.2% р/р) завдяки високим світовим цінам та нарощуванню поставок чорних металів і залізних руд. Головним чином це було забезпечено збільшенням надходжень від постачання мінеральних продуктів (передусім залізної руди) майже вдвічі та металургійної продукції на 31%.
Таблиця 1 - Основні показники зовнішнього сектору
Джерело: НБУ.
Утім, зростання експорту стримувала менша пропозиція продовольчих товарів унаслідок нижчого врожаю 2020 року. Крім того, після тривалого падіння імпорт товарів у грудні повернувся до зростання (на 1.4% р/р), попри менші, ніж торік, закупівлі газу та вугілля та все ще нижчі, ніж торік, ціни на нафту й нафтопродукти. Так, під впливом відновлення внутрішнього попиту збільшилися закупівлі нових та вживаних автомобілів, с/г техніки, окремого промислового та медичного обладнання. Зростання неенергетичного імпорту прискорилося до 8.4% р/р (у лютому-жовтні він упав на 12% р/р). Зокрема, істотно зріс імпорт продукції машинобудування (на 11% р/р), хімічної (на 21% р/р) та деревообробної галузі (на 71% р/р). Проте, продовження істотного падіння постачання енергоносіїв та витрат на закордонні подорожі, імпорт товарів та послуг надалі знижувався – на 3.6% р/р.
В підсумку 2020 року профіцит поточного рахунку становив $6.6 млрд (4.5% ВВП), до цього з 2016 року фіксувався дефіцит. Дефіцит торгівлі товарами скоротився до $6.3 млрд (4.3% ВВП), тоді як профіцит торгівлі послугами зріс до $4.6 млрд (3.2% ВВП), а перекази майже не змінилися – $12.1 млрд (8.3% ВВП), повідомляє на своїй сторінці у фейсбук Сергій Ніколайчук, керівник департаменту макроекономічних досліджень ICU.
Загалом, як можна бачити з даних таблиці (табл. 1) в підсумку 2020 року за фінансовим рахунком вперше після 2015 року відбувся відплив капіталу – $4.6 млрд. Насамперед через зростання іноземної готівки поза банками на $5.5 млрд. та інших іноземних активів. Це лише частково було компенсовано припливом боргового капіталу ($2.1 млрд.). За прямими інвестиціями внаслідок зниження реінвестованих доходів унаслідок збитків підприємств з іноземним капіталом зафіксований відплив - на $0.4 млрд.
За фінансовим рахунком приплив капіталу сягнув найвищого за останні вісім років рівня (2.7 млрд дол.), повідомляють в НБУ. Однак такого рівня було досягнуто в грудні. «Після п’яти місяців відпливу в грудні за фінансовим рахунком приплив капіталу становив $2.7 млрд. Майже повністю він був сформований державним сектором: залученнями з офіційних і комерційних джерел, розміщенням єврооблігацій та купівлею нерезидентами ОВДП», - пише Сергій Ніколайчук.
Одночасно відновився інтерес нерезидентів до гривневих ОВДП, які збільшили свій портфель у державних цінних паперах на суму близько 350 млн дол. Разом із додатним сальдо поточного рахунку це забезпечило значний профіцит зведеного платіжного балансу (2.8 млрд дол.), йдеться в повідомленні Нацбанку.
У результаті, міжнародні резерви зросли до восьмирічного максимуму та досягли 29.1 млрд дол., чого було достатньо для фінансування 4.8 місяця майбутнього імпорту.
Прогноз зовнішньої кон’юнктури
В НБУ зазначають, що ціни на світових товарних ринках залишатимуться високими. Після корекції у першій половині 2021 року вони стабілізуються, попри значний попит, завдяки прискореному нарощуванню пропозиції.
Ціни на енергоносії поступово зростатимуть, що погіршить умови торгівлі для України. На початку 2021 року сприятливі умови торгівлі сприятимуть подальшому зростанню експорту товарів та послуг високими темпами. Водночас очікується продовження відновлення імпорту споживчого та інвестиційного спрямування, повідомляє у фейсбук Сергій Ніколайчук, керівник департаменту макроекономічних досліджень ICU.
Вищі ціни на енергоносії також зумовлюють зростання витрат на їхній імпорт. Натомість унаслідок погіршення пандемічної ситуації у світі витати на закордонні подорожі залишатимуться пригніченими. Враховуючи також сезонні чинники, напевно, профіцит поточного рахунку зберігатиметься у першому кварталі 2021 року.
Водночас приплив капіталу як до приватного, так і державного секторів буде стриманим. Натомість очікується поступове затухання попиту на іноземну готівку на тлі використання накопичених торік запасів, пише експерт ICU.
В підсумку варто зазначити, очікується, що монетарна політика провідних центральних банків залишатиметься стимулюючою, а їхні ключові ставки – незмінними ще протягом наступних двох років. Це за браком високоприбуткових фінансових активів (обсяги високоліквідних цінних паперів тільки з від’ємною ставкою становлять близько 25% світового боргу інвестиційного рівня) підтримуватиме інтерес інвесторів до активів країн з ринками, що розвиваються.