Коронакриза: етапи зміни глобальних трендів
Експерти очікують, що Велика самоізоляція набуватиме розвитку в три етапи: на першому — країни входять в режим самоізоляції, виходять з нього і нарешті повністю повертаються до нормального життя припинивши практику самоізоляції, але базовою умовою прогнозу є поява вакцини, йдеться в дослідницьких матеріалах МВФ.
Багато країн наразі перебувають на другому етапі, вони відкриваються демонструючи перші ознаки відновлення, але схильні до ризиків виникнення другої хвилі поширення коронавірусу та повторного запровадження заходів самоізоляції.
Нова глобальна криза
Вперше з часів Великої депресії у 2020 році рецесія охопить як країни з розвиненою економікою, так і країни з ринком, що формується. Ця криза найбільше вдарить по бідному населенню всього світу.
Це справжня глобальна криза, наголошують в МВФ. Всі попередні кризи, якими б глибокими та важкими вони не були, вони не мали такого масштабного поширення, починаючи з кризи у 1980-х в Латинській Америці, закінчуючи азійською кризою кінця 1990 років.
Глобальна самоізоляція є не лише наймасштабнішою, а також найбільш протяжною, що характеризує її відмінність від минулих криз. Ці нетипові характеристики проявляються по всьому світу, незалежно від розміру економіки, географічного регіону або структури виробництва.
Особливості прояву
Слід зазначити, що передусім, ця криза завдала безпрецедентно великого удару по сектору послуг. При типовій кризі основний тягар падає на обробну промисловість, що впливає на зниження інвестицій, а вплив на сферу послуг, як правило, не значний, оскільки споживчий попит страждає менше. Цього разу все інакше. В період, коли режим самоізоляції набув свого піку, скорочення у сфері послуг були сильнішим, ніж в обробній промисловості, і така картина мала місце як в країнах з розвиненою економікою, так і в країнах з ринком, що формується. Також існують і винятки, як, наприклад, Швеція і Тайвань, провінція Китаю, які вибрали інший підхід до розв’язання проблеми кризи в галузі охорони здоров'я, обмеживши заходи стримування з боку уряду, і, як наслідок, сфера послуг страждає пропорційно менше, ніж обробна промисловість.
Рисунок 1 - Вплив на сферу послуг і ступінь падіння сектору
Джерело: МВФ.
Можливо, відтермінований споживчий попит призведе до пришвидшення відновлення, порівнюючи коронакризу з минулими кризами. Однак це не гарантовано при кризі у сфері охорони здоров'я, оскільки споживачі можуть змінити свою поведінку стосовно витрат, щоб знизити соціальну взаємодію, а невизначеність може змусити населення робити великі заощадження. З огляду на Китай, який одним з перших зняв режим самоізоляції, відновлення в секторі послуг відстає від обробної промисловості, оскільки попит в таких галузях, як готельна сфера та туризм, відновлюється з великими труднощами. Особливу занепокоєність викликають довгострокові наслідки для країн, які значною мірою залежать від таких послуг, наприклад, країни, які залежать від туризму.
Друге, попри відчутні шоки в області пропозиції, які є особливістю цієї кризи, за винятком продовольчої інфляції, ми до сих пір спостерігали практично повсюдне зниження інфляції та інфляційних очікувань як в країнах з розвиненою економікою, так і в країнах з ринком, що формується. Попри суттєві стандартні та нестандартні монетарні та бюджетні заходи підтримки в усьому світі, сукупний попит залишається зниженим і впливає на інфляцію нарівні зі зниженням цін на біржові товари. Проте, згідно з прогнозами, високий рівень безробіття збережеться ще якийсь час, у країн, в яких монетарна політика користується довірою, ризики стрімкого зростання інфляції, швидше за все, будуть незначними.
Рисунок 2 - Протиріччя показників ринку
Джерело: МВФ, Bloomberg.
Попри шоки на рівні пропозиції та заходи економічного стимулювання, інфляція понизилась, але рівень продовольчої інфляції при цьому зріс.
По-третє, ми спостерігаємо яскраво-виражену розбіжність даних фінансових ринків і реального сектора економіки: фінансові показники вказують на більш надійні перспективи відновлення економіки, ніж припускають дані реального сектора. Попри недавню корекцію, індекс S&P 500 відіграв велику частину падіння з початку кризи, індекси FTSE для країн з ринком, що формується і країн Африки значно покращилися, індекс Бразильської фондової біржі (Bovespa) істотно виріс, попри недавній сплеск кількості заражень в Бразилії, потоки портфельних інвестицій в країни з ринком, що формується і країни, що розвиваються стабілізувалися.
Рисунок 3 - Роз’єднаність ринків
Джерело: Bloomberg, LP
Отже, на тлі економічного колапсу фондові ринки указують на економічне зростання.
За деякими винятками, зростання спредів державних облігацій і ослаблення валют країн з ринком, що формується наразі менше того рівня, що ми спостерігали під час світової фінансової кризи. Це примітно, враховуючи що в період великої самоізоляції країни з ринком, що формується перебували в шоку більшого масштабу.
Така розбіжність може указувати на можливість підвищення волатильності на фінансових ринках. Погані новини зі сфери охорони здоров'я та економіки можуть привести до різкої корекції.
Одним з факторів цієї розбіжності можуть бути більш рішучі заходи політики під час нинішньої кризи. Практично повсюдно монетарна політика набула стимулюючого характеру, найбільші центральні банки, вперше в їхній практиці, надають безпрецедентні заходи підтримки, а в країнах з ринком, що формується відбувається пом'якшення монетарної політики, в тому числі шляхом застосування нетрадиційних заходів політики.
У країнах з розвиненою економікою ухвалюються відчутні дискреційні заходи бюджетної політики. Бюджетна підтримка в країнах з ринком, що формується має не такий масштабний характер, оскільки, певною мірою має обмежені бюджетні можливості. Більш того, специфічна проблема, з якою цього разу зіткнулися країни з ринком, що формується полягає в тому, що неофіційний сектор, який зазвичай абсорбував шоки, в умовах застосування заходів стримування не може грати таку роль і замість цього вимагає підтримки. Ми зараз знаходимося на самому початку другого етапу, коли багато країн починають пом'якшувати заходи стримування і поступово дозволяють відновити економічну діяльність. Однак залишається значна невизначеність щодо траєкторії відновлення.
Ключовою проблемою при виході з режиму великої самоізоляції стане забезпечення ефективного виробництва і поширення вакцин та ліків (коли вони з'являться), а це вимагаю неабияких глобальних зусиль. Для окремих країн пріоритетом в зміцненні довіри до процесу відновлення економіки повинно залишатися зведення до мінімуму невизначеності у сфері охорони здоров'я шляхом використання таких найменш збиткових для економіки підходів, як тестування, відстеження та ізоляція, які будуть адаптовані до конкретних умов країни, і чітке інформування про направлення заходів політики.
Нагадаємо, МВФ вважає пріоритетами подальшого економічного розвитку такі аспекти: розумне використання бюджетних стимулів, підвищення потенціалу наступних поколінь, а також використання та розвиток фінансових технологій.