$ 39.6 € 42.28 zł 9.77
+6° Київ +4° Варшава +12° Вашингтон

Коронакриза: як пандемія вплинула на рівень тіньової економіки в Україні

Діденко Сергій 07 Червня 2021 21:15
Коронакриза: як пандемія вплинула на рівень тіньової економіки в Україні

Упродовж січня-вересня 2020 року рівень тіньової економіки склав 31% від обсягу офіційного ВВП. Про це повідомляє Мінекономіки.

Загалом, зростання тіньової економіки в Україні було очікуваним. Запроваджені обмежувальні заходи з метою захисту населення від біологічної небезпеки своїми наслідками мали зменшення ділової активності (як всередині країни, так і поза її межами) і, відповідно, суттєве зростання збитків в економіці. За таких умов прагнення бізнесу зменшити ризики втратити ресурсів в умовах високої невизначеності є природним.

Ми вирішили висвітлити фактори впливу коронакризи на рівень тіньової економіки в розрізі видів економічної діяльності за методом збитковості підприємств, що указує на причини відповідного явища.

Інтегральний показник рівня тіньової економіки в Україні

Поширення пандемії та ускладнення умов економічної діяльності, сформовані внаслідок запровадження вимушених обмежувальних заходів, призвели до зростання тіньової економіки в Україні, зазначають в Мінекономіки. За попередніми розрахунками відомства рівень «тіні» упродовж січня – вересня 2020 року становив 31% від обсягу офіційного ВВП, що на 3 в.п. перевищує показник січня-вересня 2019 року.



Рисунок 1 - Інтегральний показник рівня тіньової економіки в Україні (у % від обсягу офіційного ВВП) і темпи приросту/зниження рівня реального ВВП (у % р/р)

Джерело: Мінекономіки.

Разом з тим, зростання рівня тіньової економіки за підсумком 9 місяців 2020 року є меншим у порівнянні зі зростанням її рівня за підсумком попередніх кризових періодів (зокрема, кризи 2014 року).

Це передусім свідчить, що природа і характер коронакризи має особливості, не схожі зі кризами минулих періодів.

Також варто зазначити, що обмежені можливості за нового характеру кризи, передусім пригніченої суспільної активності для розширення тіньових операцій.

На нетиповий характер кризи, яку спричинило поширення коронавірусу указує той факт, що динаміка рівнів тіньової економіки, розрахованих з використанням різних методів, була різноспрямованою, зі так званими секторальними особливостями, що утворились в процесі розгортання кризи внаслідок поширення COVID-19.

Так, з існуючих чотирьох методів, з використанням яких здійснюється оцінка рівня тіньової економіки, збільшення рівня у порівнянні з відповідним періодом 2019 року зафіксував лише метод збитковості підприємств – на 12 в.п. (до 32% від обсягу офіційного ВВП), що, суттєво, обумовлено об’єктивним погіршенням фінансового стану підприємств внаслідок згортання ділової активності на тлі дії протиепідемічних заходів та обмежень.

Водночас по окремих ВЕД спостерігалося необґрунтоване, надміру високе зростання збитковості підприємств.

Два з чотирьох методів показали зменшення рівня тіньової економіки: метод «витрати населення – роздрібний товарооборот і послуги» – на 1 в.п. (до 23% від обсягу офіційного ВВП); електричний метод – на 1 в.п. (до 25% від обсягу офіційного ВВП). Монетарний метод показав відсутність змін у динаміці рівня тіньової економіки (31% від обсягу офіційного ВВП).



Рисунок 2 – Динаміка рівня тіньової економіки за окремими методами, % від обсягу офіційного ВВП

Джерело: Мінекономіки.

Розглядаючи причини, що призвели до скорочення тінізації економіки за цими методами, варто зазначити наявність об’єктивних, спричинених коронакризою чинників, які обмежували канали здійснення тіньової діяльності. Зокрема, у торгівлі обмеженою була можливість для реалізації товарів на неорганізованих майданчиках. Серед споживачів електроенергії (через падіння світової економіки темпами, які наразі експерти МВФ оцінюють на рівні не менше 3,3%, та інвестиційну паузу, зумовлену значною невизначеністю) вищими темпами, ніж у середньому ВВП, скоротилися обсяги ВДВ саме у галузях - найбільших споживачах енергії (зокрема, переробної промисловості). Скорочення тіні за таких умов, відповідно до методологічних положень розрахунку рівня тіньової економіки, є суто математичним результатом

Оцінка тіньової економіки за методом збитковості підприємств

Рівень тіньової економіки, розрахований з використанням методу збитковості підприємств, збільшився і склав за підсумком січня-вересня 2020 року 32% від обсягу офіційного ВВП, що на 12 в.п. більше за рівень у відповідному періоді 2019 року, йдеться у повідомленні Мінекономіки.

Варто зазначити, що у вересні 2020 року очікування підприємств промисловості вперше з лютого 2020 року досягли нейтрального рівня - за даними НБУ індекс очікувань ділової активності промислових підприємств у вересні 2020 р. становив 50,1 п. у порівнянні з 48,3 п. у серпні 2020 р. та 48,6 п. у березні 2020 р. У вересні 2019 року індекс очікувань ділової активності промислових підприємств становив 57,3 п. (у серпні 2019 року – 53,6 п.).



Рисунок 3 – Динаміка рівня тіньової економіки за методом збитковості підприємств, % до обсягу офіційного ВВП

Джерело: ДССУ. Мінекономіки.

Причиною такої динаміки є суттєве зростання збитковості, яке відбулось навіть попри частковий позитивний ефект від пристосування підприємств до діяльності в умовах адаптивного карантину та реалізацію Урядом програм із фінансової підтримки населення та бізнесу, зазначають у відомстві.

Оцінка тіньової економіки в розрізі видів економічної діяльності за методом збитковості підприємств

Більшість видів економічної діяльності (ВЕД) показали тенденцію до збільшення рівня тіньової економіки на тлі зростання обсягу збитків підприємств цих ВЕД за підсумком 9 місяців 2020 року (у порівнянні з відповідним періодом 2019 року), отриманих в умовах вимушеного обмеження їх виробничої активності.



Рисунок 4 – Рівень тіньової економіки за видами економічної діяльності, % від обсягу офіційного валової доданої вартості (ВДВ) відповідних ВЕД

Джерело: Мінекономіки.

Найбільше частка тіньового сектору зросла у ВЕД «Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність» (на 22 в.п. до 54% від обсягу ВДВ у ВЕД), у добувній промисловості та розробленні кар’єрів (на 16 в.п. до 39%), у ВЕД «Операції з нерухомим майном» (на 14 в.п. до 44% відповідно). У ВЕД «Фінансова та страхова діяльність» та у ВЕД «Сільське, лісове та рибне господарство» зафіксовано тенденцію до зменшення рівня тіньової економіки за підсумком 9 місяців 2020 року – на 4 в.п. (до 27% від обсягу ВДВ у ВЕД) та 2 в.п. (до 30%) відповідно.

Збільшення рівня тіньового сектору у ВЕД «Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність» до 54% від рівня ВДВ галузі, напевно, є об’єктивним на тлі значного зростання збитків галузі (у 2,9 раза до 53,5 млрд. грн. у січні-вересні 2020 року), отриманих 54,1% підприємств галузі в певних умовах, зокрема, посилення карантинних обмежень у світі (авіаційний транспорт). Також суттєво позначилися обмежувальні дії в епідемічних зонах всередині країни (залізничні перевезення та міський транспорт), а також зниження попиту на послуги галузі з боку аграріїв через менші обсяги врожаю основних сільськогосподарських культур (залізничні вантажні перевезення) та зниження попиту на природний газ з боку країн ЄС (трубопровідний транспорт).

Отже, мінливість ситуації щодо поширення COVID-19 як в Україні, так і у світі значно обмежує легальну економічну активність підприємств галузі та негативно позначається на фінансових результатах їх діяльності. Збільшення рівня тіньового сектору у добувній промисловості та розробленні кар’єрів до 39%, з одного боку, також має певні об’єктивні причини, адже є наслідком зростання обсягу збитків підприємств галузі (у 5,9 раза до 23,0 млрд. грн. у січні - вересні 2020 року), сформованих в умовах скорочення обсягу видобутку кам’яного та бурого вугілля при високих запасах вугілля на ТЕС та низькій діловій активності металургійних підприємств на внутрішньому ринку. Також позначилося призупинення роботи ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» через страйк робітників.

З іншого боку, тенденція до збільшення збитковості (43,4% від загальної кількості підприємств галузі показали збиткові результати діяльності у звітному періоді проти 23,1% у відповідному періоді 2019 року) видається недостатньо обґрунтованою при доволі високій рентабельності операційної діяльності підприємств у добувній промисловості (22,2% у січні-вересні 2020 року).

У ВЕД «Операції з нерухомим майном» за підсумком 9 місяців 2020 року частка тіньового сектору збільшилась на 14 в.п. (до 44% від рівня ВДВ галузі), що здебільшого, є об’єктивним наслідком зростання обсягу збитків підприємств ВЕД у 11,9 раза (до 13,4 млрд. грн. у січні-вересні 2020 року), отриманих через низький попит на послуги ВЕД в умовах дії карантинних обмежень.

У ВЕД «Фінансова та страхова діяльність» зафіксована тенденція до зменшення рівня тіньової економіки (на 4 в.п. до 27% від обсягу ВДВ у ВЕД) на тлі збереження фінансової стабільності в економіці та доволі високої стійкості попиту на банківські послуги (в умовах розширення Урядом державної програми «Доступні кредити 5-7-9 %» з метою компенсації фінансових втрат МСП в період вимушеного простою та розширення доступу МСП до дешевих фінансових ресурсів) та, як наслідок, збільшення обсягу отриманих підприємствами ВЕД прибутків у 2,8 разів у порівняні з відповідним періодом 2019 року (до 169,3 млрд. грн. у січні-вересні 2021 року). При цьому джерелами прибутку банківського сектору у звітному періоді були, насамперед, переоцінка фінансових інструментів та чисті процентні доходи.

Зменшення рівня тіньової економіки показав також ВЕД «Сільське, лісове та рибне господарство» (2 в.п. до 30% від обсягу ВДВ у ВЕД), що обумовлено скороченням кількості збиткових підприємств (на 14,3 в.п. у порівняні з відповідним періодом 2019 року до 35,7% від загальної кількості підприємств галузі за підсумком 9 місяців 2020 року), досягнутим, переважно, завдяки поступовому відновленню зовнішнього попиту, зокрема, на м’ясо птиці. Адже загалом вхідні умови для діяльності підприємств сільського господарства у звітному періоді були несприятливими: нижча порівняно з 2019 роком урожайність більшості сільськогосподарських культур, висока витратність вирощування ВРХ, а також зростання конкуренції на внутрішньому ринку з імпортною молочною продукцією.