$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+10° Київ +17° Варшава +4° Вашингтон
Коронакриза: ризики рефляції в Єврозоні

Коронакриза: ризики рефляції в Єврозоні

28 Січня 2021 17:20

Висловлюючись більш доступно, рефляція - це очікуване зростання цін. Наразі зростання вартості доставки та її термінів  відновили дискусію щодо повернення рефляційних чинників. Про це повідомляє IHS Markit.

Опитування підприємств в промисловому секторі єврозони почали сигналізувати щодо наявності певного підвищувального тиску на ціни виробників, а відтак й, напевно, на ціни основної продукції.  Однак ще занадто рано зміщувати акцент з дефляції на ризик рефляції в єврозоні, проте, з огляду на подвійну рецесію, такі ризики цілком можуть матеріалізуватися, йдеться в повідомленні IHS Markit.

Ми вирішили висвітлити основні економічні тенденції в Єврозоні, адже йдеться про найбільших торгівельних партнерів України.

Дослідження PMI IHS Markit

Недавні повідомлення про значне збільшення витрат на контейнерні перевезення і деякі проблеми з ланцюжком поставок, які відображені в збільшенні термінів доставки в даних PMI IHS Markit, знову розпалили дискусії в економічному співтоваристві щодо тенденцій рефляції та дефляції.

Огляди очікувань відпускних цін серед промислових компаній почали рости восени 2020 року на тлі сильного відновлення виробничої активності. Останнє дослідження Європейської комісії за грудень 2020 року показало помітне зростання, що свідчить про імпульс певного зростання інфляції базових цін виробників.



Рисунок 1 - Інфляція базових цін виробників

Джерело: IHS Markit.

Однак потрібне розуміння перспективи. Зростання інфляції PPI відбувається з дуже низької бази. Загальна річна швидкість зміни мала негативне значення з середини 2019 року, задовго до пандемії, в той час, як річна швидкість зміни без урахування енергії була нульовою станом на листопад 2020 року. Твердження, що інфляція сильно позначиться на споживчих цінах, є спірним питанням на тлі слабкого попиту.

Поки що на це мало що вказує. Фактично, споживча інфляція в єврозоні для неенергетичних промислових товарів в грудні 2020 року знизилася до негативного рівня (до -0,5%). Маржа прибутку може витримати навантаження з урахуванням жорсткого економічного клімату.

Грудневі дані по інфляції (HICP) піднесли неприємний сюрприз: загальний рівень інфляції не змінився на рівні -0,3% четвертий місяць поспіль, попри підвищувальний тиск з боку енергоносіїв, оскільки попереднє зростання цін на нафту обов’язково повинно позначитися.



Рисунок 2 - Зростання цін на енергоносії в умовах споживчої інфляції нижче нуля

Джерело: IHS Markit.

Очікується, що інфляція споживчих цін в єврозоні має зрости на початку 2021 року, повідомляють в  IHS Markit. У січні очікується також, що припинення дії знижених ставок ПДВ в Німеччині призведе до зростання загальної інфляції приблизно на чверть відсоткового пункту.

З лютого по травень 2021 року підвищувальний базовий ефект від цін на енергоносії також, ймовірно, буде залежати від загального рівня інфляції (в залежності від динаміки цін на сиру нафту в найближчі місяці), з огляду на виражене зниження цін на нафту, викликаного COVID-19, в аналогічний період 2020 року.

Крім того, деякі зі складових споживчого ринку, які найбільше постраждали від пандемії COVID-19, також можуть відновитися, оскільки економічні умови покращаться пізніше у 2021 році після ослаблення обмежень. Сюди входять ціни на одяг і взуття, путівки, послуги з розміщення та пасажирський транспорт.



Рисунок 3 - Базовий індекс інфляції

Джерело: IHS Markit.

Однак необхідно вийти за рамки короткострокових перехідних ефектів зосередившись на ключових факторах, які в основі інфляційного тиску. До них відносяться заробітна плата й питомі витрати на робочу силу, які, своєю чергою, викликають інфляцію у сфері послуг, яка переважно впливає на загальну інфляцію споживчих цін.

Поєднання значного обсягу виробництва в єврозоні (який може істотно збільшитися з урахуванням рецесії, яку аналітики прогнозують у 4 кварталі 2020 року і першому кварталі 2021 року), ймовірності подальшого зростання рівня безробіття та стабільно низьких інфляційних очікувань, а також перспективи збереження стабільної заробітної плати – фактори, які указують на незначні шанси різкого споживчого попиту.

Додайте до цього запізнілі ефекти підвищення обмінного курсу, коли курс євро зріс до рекордного рівня у зваженому для торгівлі стані в кінці 2020 року, а відтак є сумніви, що рефляційні чинники збережуться надовго після очікуваного підйому в найближчі місяці.

Розглянемо також відправну точку для темпів інфляції споживчих цін (HICP). Остаточні дані HICP за грудень 2020 року підтвердили, що загальний рівень інфляції нижче нуля п'ятий місяць поспіль (-0,3%) і облікова (базова) ставка знаходиться на рекордно низькому рівні, лише трохи вище нуля (0,2%). «Супер-основний» показник інфляції IHS Markit також впав до рекордно низького рівня (0,9%). Він включає тільки ті статті HICP, які чутливі до падіння обсягів виробництва в єврозоні, а відтак вони більш інформативні щодо змін внутрішніх економічних тенденцій, а не фактор глобального впливу.

За винятком короткочасного сплеску, викликаного енергоносіями у 2018 році, інфляція в єврозоні майже десятиліття була значно нижчою 2%.

Дезінфляційні фактори  добре вкоріненні. Раніше очікувалося, що прискорення темпів зростання в єврозоні з 2014/15 року і далі призведе до підвищення інфляції й підвищення ставок ЄЦБ. «Проте ні того, ні іншого наразі не сталося», - наголошують в IHS Markit.

Та варто зазначити, вчорашні заяви ЄЦБ обумовлюють погляд на проблему під іншим кутом зору.

Монетарна політика та ставки ЄЦБ

Наразі, як повідомляє Bloomberg, євро різко подешевшав вчора на форексі, оновивши мінімальні значення за півтора тижня на тлі заяв ЄЦБ, який припустив й надалі знижувати й без того негативну ключову ставку.

Відтак курс євровалюти до долара падав на 0,8% - рекордно з кінця жовтня - і опускався до $1,2059 за євро, зупинившись за крок від нового «дна» з початку грудня 2020 року.

Європейський центробанк може ухвалити рішення щодо подальшого зниження відсоткових ставок, які наразі становлять 0% по кредитах і мінус 0,5% за депозитами, заявив в інтерв'ю Bloomberg член ради керуючих ЄЦБ, наголошуючи, що ще є простір для зниження ставок.

Варто зазначити, Європейський ЦБ за минулий рік наповнив ринки ліквідністю в розмірі 2,5 трлн євро.

Баланс ЄЦБ розширено до історично рекордних 7,024 трлн євро – сума, яка становить 69% ВВП єврозони. Це більше вдвічі, ніж баланс Федеральної резервної системи США (35%) ВВП, але значно менше, ніж у Банку Японії -  130% ВВП.



Рисунок 4 -  Баланс Європейського центробанку

Джерело: Bloomberg.

Проте, попри масштабні емісійні заходи, курс євро виріс на 10% торік і вперше з 2018-го перебуває на рівні позначки $1,23.

Рівень понад $1,2 - це больовий поріг для ЄЦБ, зазначають в Mizuho. Європа програє девальваційні перегони, що ще більше погіршуватиме становище економіки Єврозони, яка, згідно з оцінкою МВФ, зазнала падіння у 2020 році на 7,2%.

В підсумку варто зазначити, зміцнення євро на 10% до кошика валют торговельних партнерів, як правило, зменшує реальний ВВП приблизно на 1% протягом двох років, коментують в Goldman Sachs. Це ж стосується й інфляції, яка в умовах такого сценарію буде сповільнюватися на чверть відсоткового пункту щорічно.