$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+9° Київ +14° Варшава +3° Вашингтон

Корпоративне кредитування: обсяги та ціна банківських позик бізнесу

Діденко Сергій 29 Грудня 2021 15:04
Корпоративне кредитування: обсяги та ціна банківських позик бізнесу

На тлі зростання доходів підприємств реального сектору, попит на кредитування корпорацій помітно збільшився, темпи зростання чистих гривневих кредитів є найвищими з 2013 року.

Про це повідомляє Нацбанк. Ключові фактори кредитного попиту компаній – зниження вартості кредитів та потреба в обігових коштах. Найшвидше зростають обсяги кредитування малого та середнього бізнесу.

Сприятливі фактори розвитку бізнесу також обумовили поліпшення якості корпоративного кредитного портфеля: банки кредитують якісних позичальників, а частка непрацюючих кредитів знижується.

Ми вирішили висвітлити фактори розширення банківського кредитування українського бізнесу.

Рекордні темпи зростання обсягів  корпоративного кредитування

Цьогорічне зростання обсягів виробництва та реалізації відобразилося у жвавішому кредитуванні. Після кількарічного затишшя у 2021 році гривневе кредитування бізнесу різко прискорилося. Обсяги чистих гривневих кредитів на кінець жовтня зросли більш як на 40% за рік. Це рекордні показники з 2013 року. Значна частина позик надавалася на поповнення обігових коштів. Про масштабну реалізацію інвестиційних проєктів коштом кредитних ресурсів поки не йдеться.



Рисунок 1 - Чисті гривневі кредити середнім, малим та мікропідприємствам за групами боржників, млрд грн.

Джерело: НБУ.

Зниження відсоткових ставок пришвидшило зростання кредитного попиту. На це вказують банки в опитуванні про умови кредитування. У жовтні у порівнянні з кінцем 2019 року вартість нових гривневих кредитів підприємствам у середньому впала на 6 в. п.

Зменшення диференціалу між ставками за гривневими та валютними кредитами також мотивувало частину позичальників із валютними кредитами переорієнтуватися на гривневі. Тож обсяг валютного кредитування майже не зростав.

Зростання обсягу кредитного портфеля забезпечили переважно чотири галузі: оптова торгівля, сільське господарство, харчова промисловість та будівництво. В останній рушієм кредитування стало державне «велике будівництво» – позики здебільшого надавалися для спорудження доріг. Банки кредитували прибуткові компанії з прийнятними борговими метриками. Однак вимагали покриття забезпеченням, у середньому – понад 60% заборгованості.



Рисунок 2 - Зміна працюючого корпоративного кредитного портфеля за галузями за рік, млрд грн

Джерело: НБУ.

Найшвидше зростали обсяги кредитів малому, мікро- та середньому бізнесу (ММСБ). У кредитуванні ММСБ банки приваблює значно менше боргове навантаження, ніж у великих компаній, та можливість диверсифікації портфеля за секторами та регіонами. Дія програми «Доступні кредити 5–7–9%» – це додатковий, хоч і не визначальний фактор стимулювання кредитування у сегменті. У межах програми було надано близько чверті всіх нових чистих гривневих кредитів, зазначають у Нацбанку.

Частка позик держкомпаніям у кредитному портфелі скорочується

Обсяг боргу державних компаній перед банками залишається сталим на рівні 63 млрд грн. Через загальне зростання корпоративного портфеля частка цих кредитів знизилася до 12%. У ІІІ кварталі було додатково профінансовано будівництво доріг через надання консорціумного кредиту шістьма українськими банками Укравтодору в сумі 13.7 млрд грн. Кредит було надано під державні гарантії, а серед банків-кредиторів переважали державні.

Найбільші держкомпанії — позичальники покращили свої фінансові результати у 2021 році, проте Укрзалізниця та Нафтогаз залишалися збитковими. Для Укренерго та Енергоатома ключовим є виконання спеціальних обов’язків, покладених на виробників електричної енергії, та компенсація економічно обґрунтованих витрат. З огляду на операційну збитковість і дефіцит коштів компанії змушені були залучати додаткове боргове фінансування.

Якість кредитного портфеля

Банки оптимістично оцінюють якість кредитного портфеля, тож знизили параметри очікуваних кредитних збитків. Це відображається в зниженні коефіцієнта покриття резервами за МСФЗ 9 працюючих кредитів на 2– 3 в. п. від пікових кризових значень.



Рисунок 3 - Розподіл працюючих кредитів корпоративних позичальників за борговим навантаженням та розміром кредиту, млрд грн

Джерело: НБУ.

Проведена цьогоріч оцінка якості активів підтвердила коректність відображення більшістю банків кредитних ризиків. У фокусі її уваги були кредити, реструктуризовані під час кризи. На кризовий період Нацбанк дозволив не визнавати такі кредити дефолтними, якщо реструктуризація була спричинена карантинними обмеженнями, а втрата вартості кредитом не перевищувала 10%. У травні 2021 року дія згаданих послаблень закінчилася. Нині частка реструктуризованих позик у працюючому портфелі становить менше ніж 5%, а їхня якість банками відображена коректно. Тож нині ризики відкладеного визнання дефолтів за цими кредитами нематеріальні.



Рисунок 4 - Профіль корпоративних боржників з кредитами, які виникли протягом року

Джерело: НБУ.

В підсумку варто зазначити, частка непрацюючих кредитів продовжує скорочуватися. З одного боку, якість портфеля покращує нове кредитування. Рівень дефолтів нових боржників знижується вже кілька років поспіль через високі кредитні стандарти. З іншого боку, зниженню частки непрацюючих кредитів сприяє активна робота держбанків із їх списання. На кінець листопада частка непрацюючих корпоративних кредитів становить 40%.