Згідно з оперативною оцінкою, ВВП у I кварталі 2021 року знизився на 2% у річному вимірі. Такий результат дещо контрастує з високими темпами відновлення споживчого попиту й сприятливою ситуацією для більшості ключових секторів економіки.
Негативно на зміну ВВП впливали зниження фізичних обсягів експорту товарів, стрімке відновлення імпорту і мляві інвестиції, зазначають в Нацбанку. Відтак виникає питання ролі та впливу банківського кредитування на посткризове відновлення економіки.
Малий бізнес є драйвером зростання попиту на кредити
Після активної фази коронакризи обсяги кредитування підприємств помірно, але стійко зростають. Про це повідомили в Нацбанку (рис. 1).
Рисунок 1 - Валові та чисті корпоративні кредити, р/р
Джерело: НБУ.
З початку 2021 року гривневі корпоративні кредити зросли на 6% на валовій основі та 10% на чистій. Обсяг валютних кредитів бізнесу майже не змінився. Скорочення диференціалу між гривневими та валютними відсотковими ставками сприяє дедоларизації корпоративних портфелів, зазначають в Нацбанку.
За умови збереження фінансової стабільності частка валютного кредитування й надалі скорочуватиметься.
Рисунок 2 - Чисті корпоративні кредити за групами нефінансових корпорацій, 12.2018 = 100%
Джерело: НБУ.
Найшвидші темпи кредитування в сегменті малих та мікропідприємств. Обсяги зростали й під час коронакризи. За останні 12 місяців чистий портфель цих клієнтів зріс на 26% до 93 млрд грн.
Варто зазначити, державна програма компенсації відсотків та загальне зниження процентних ставок були головними рушіями нарощування кредитування цього сегменту.
Кредитування великих корпоративних позичальників навпаки скорочувалося. Банки потроху позбавляються старих кредитів найбільших бізнес-груп з поганою кредитною історією. Кредитори вимушені здебільшого резервувати та списувати ці неякісні позики.
Натомість нового кредитування великих боржників недостатньо для заміщення обсягів активів, що вибули. Банки підвищили стандарти кредитування та здебільшого намагаються залучати прозорих позичальників з хорошою кредитною історією. Такі нові практики оцінки великих експозицій є позитивом, адже вони суттєво зменшують ймовірність накопичення системних ризиків.
Держкомпанії зверталися в банки через кризу
Чотири найбільші державні компанії – Нафтогаз, Укрзалізниця, Укренерго та Енергоатом – серед найбільших позичальників банків. Усі вони отримали суттєві збитки у 2020 році. Укрзалізниця скоротила дохід на 17% через падіння перевезень унаслідок карантинних обмежень та нижчу ділову активність. Укренерго та Енергоатом мали збитки через кризу на енергетичному ринку, яка і досі впливає на сектор. Збитки Нафтогазу зумовлені списанням заборгованості газопостачальних компаній. Поганими показники були в інших великих державних підприємств транспортної галузі.
Упродовж двох років до пандемії держкомпанії скоротили обсяг кредитів майже вдвічі. Проте під час гострої фази кризи вони знову активно залучали кредити в банках. На кінець першого півріччя 2020 року частка державних підприємств в чистому корпоративному портфелі сягнула 15%. Найбільш постраждалі підприємства шукали підтримку в державних банках. З завершенням активної фази кризи портфель кредитів державним компаніям знову знижується і наразі становить 13%.
Таблиця 1 - Стан корпоративного кредитного портфеля на 1 травня 2021 року
Джерело: НБУ.
Найвище боргове навантаження в галузях, на які суттєво вплинули карантині обмеження: операції з нерухомістю, готельний та ресторанний бізнес. Для інших галузей зростання не було критичним, подекуди боргові метрики навіть покращилися. Погіршення боргового навантаження – це частково результат одноразових або негрошових витрат кількох великих позичальників. Показники суттєво відрізнялися залежно від розміру боржників. Найсуттєвішим скорочення прибутків та погіршення боргових метрик було у сегменті великих позичальників. Це відбулося з двох причин. По-перше, впали прибутки державних монополій, які становлять значну частку кредитного портфеля. По-друге – погіршення фінансового стану компаній, що входять до великих бізнес-груп та мають старі реструктуризовані кредити.
Найбільший вплив на якість корпоративного портфеля мають старі проблеми
Рівень дефолтів корпоративних кредитів є меншим, ніж Нацбанк очікував на початку коронакризи. Частка від загальної кількості боржників, за кредитами яких було визнано дефолт протягом 12 місяців до кінця квітня поточного року, становила 4%.
Рисунок 3 - Корпоративні кредити, працюючі на 1 березня 2020 року, реструктуризовані та визнані непрацюючими з початку коронакризи
Джерело: НБУ.
Проте в сегменті найбільших позичальників ризики суттєво зросли. Тому сума боргу, яка мігрувала в дефолт становила 6%.
У секторах нерухомості, готельного бізнесу та електроенергетиці відбувся дефолт лише декількох позичальників. Однак, через значну концентрацію кредитів показники міграції є суттєвими.
Загалом проблеми великих кредитів переважно стосувалися старих боргів найбільших бізнес-груп. З початку кризи 8 млрд грн кредитів великих бізнес-груп «пішли» в дефолт та ще 25 млрд грн були реструктуризовані у зв’язку із впливом кризи.
Варто зазначити, найактивніше такі реструктуризації здійснювали державні банки. Проте навіть після кількох раундів реструктуризацій та поступок банків, своєчасне повернення боргів кількох великих проблемних боржників все ще перебуває під питанням, зазначають в Нацбанку.
