«Внутрішній ворог» - так називається звіт Гельсінської комісії США про корупцію в Україні, опублікований 16 жовтня на офіційному сайті ОБСЄ. Гельсінкська комісія США моніторить дотримання прав людини і міжнародне співробітництво між країнами-членами ОБСЄ. Висновки комісії носять рекомендаційний характер та показують зріз ефективності українських реформ від незалежних міжнародних спостерігачів.
Основні тези звіту
Звіт містить короткий екскурс в історію становлення корупції в Україні з часів незалежності і до поточного моменту. А також стан українських реформ та рекомендації щодо подолання корупційних осередків. На думку комісії, саме тотальна корупція всередині країни є причиною неефективної боротьби України проти російської агресії. Олігархічне управління, яке склалося за роки, починаючи з моменту незалежності, основна причина корумпованої влади в державі:
«В Україні повсюдна корупція була одночасно причиною і симптомом слабкої політики, з моменту здобуття незалежності країни в 1991 році. Що зробило Україну вразливою для злоякісного впливу Росії і, в кінцевому рахунку, її прямого вторгнення»
«Сьогодні Україна здійснила багато важливих реформ, які сприяли боротьбі з корупцією, зокрема, в галузі енергетики, фінансів та економіки. Однак судові реформи відстають»
Що стосується олігархічного правління, то, якщо реформи будуть мати ефективне продовження, цей корупційний баласт буде ослаблений та подоланий:
«У кінцевому підсумку, олігархи повинні бути перетворені від «придворних» до підприємців та бізнесменів, щоб покласти край широко поширеній інституційній корупції»
Висновки звітів Transparency International
Гельсінкська комісія вважає, що в Україні присутні всі три види корупції, відповідно до класифікації Transparency International: «велика» корупція, політична та «дрібна».
- ««Велика» корупція означає зловживання на вищому рівні влади, що приносить вигоду меншості за рахунок решти більшості, завдає серйозної і широко поширеної шкоди людям і суспільству. Часто залишається безкарною»
Найбільш «благодатним» ґрунтом для експансії «великої» корупції в Україні були непрозорі схеми торгівлі газом.
- «Політична корупція означає маніпулювання політикою, інституціями та формальними правилами при розподілі ресурсів і фінансування політичних осіб, які приймають рішення, та зловживають своїм становищем, щоб підтримувати свою владу, статус і багатство»
В Україні центром політичної корупції був і залишається парламент. У звіті говориться про те, як олігархи використовують депутатську недоторканність для прикриття своїх бізнес-інтересів і безкарності, а будь-які законні спроби притягнути до відповідальності вважають політичними переслідуваннями.
- ««Дрібна» корупція - це щоденне зловживання повноваженнями державних посадових осіб в їх взаємодії зі звичайними громадянами, які намагаються отримати доступ до основних товарів або послуг в лікарнях, школах, поліцейських департаментах та інших установах»
Це справедливо для державного управління в Україні в цілому.
Автори наводять цифри звіту CPI Transparency International, згідно з якими Україна нині займає 131 місце з 176 спостережуваних країн, демонструючи один з найгірших рейтингів у всьому регіоні ОБСЄ. Так само, як і Росія. І тільки Киргизстан (136), Таджикистан (151), Туркменістан (154) та Узбекистан (156) розташовані нижче в рейтингу CPI:
«На противагу Україні є Грузія – ще один пізній реформатор з регіону ОБСЄ, яка займає 44 місце, після Іспанії і нарівні з Латвією»
Історичні передумови корумпованості України
Поточний стан речей викликаний тим, що під час Радянського Союзу Росія живила українську енергетичну залежність за допомогою політичного розподілу енергетичних активів та енергопостачання. Торгівля газом з РФ за допомогою непрозорих субсидій – експорт корупції в Україні, вважають експерти Гельсінкської комісії.
Ще один висновок зі звіту – корупція і тіньова економіка як найбільша спадщина Радянського Союзу для України:
«Тіньова економіка не скоротилася після 1991 року і зараз оцінюється більш ніж в 50% економіки»
Постійною величиною в історії незалежної України є олігархи, що з'явилися на початку 1990-х років під час керівництва країною Леонідом Кравчуком.
«Хоча імена і долі змінилися, олігархічна система правління характеризує Україну і є найважливішою причиною, через яку реформи продовжують вислизати. Багато політичних партій, так чи інакше, пов'язані з олігархами, які розглядають ділове та політичне життя держави, як власну вотчину»
Автори звіту наводять цікаву думку українського експерта Тараса Кузьо, який вважає, що ідеологія не грає принципової ролі в українській політиці та олігархаті:
«Західні українці домінували в проросійському газовому лобі, хоча регіон завжди був антиросійським в його національній ідентичності»
У більшості випадків дві третини народних депутатів – мільйонери, які дивляться на своє місце, як обмін на гроші та державні привілеї, а також можливість використання парламентського імунітету, яким регулярно зловживають. Що стосується населення, воно є заручником корупції на усіх рівнях.
Незважаючи на такий бекграунд, в Гельсінкській комісії відзначають і позитивні ознаки щодо антикорупційної реформи в Україні. До них відносяться створення антикорупційного механізму та успішність реформ в енергетиці, банківській справі, державних закупівлях, охороні здоров'я, економічному регулюванні та поліції.
«Відсутній елемент – це Національний суд по боротьбі з корупцією, який в даний час є предметом особливого інтересу з боку Міжнародного валютного фонду (МВФ), оскільки НАБУ і прокурори САП повинні вести справи в судовій системі, як і раніше повсюдно корумпованій»
Найважливіші реформи в Україні
Реформа енергетичного сектора
Найважливіша антикорупційна реформа відбулася в енергетичному секторі. Внутрішні газові субсидії в поєднанні з субсидуванням імпорту російського газу вже давно перетворили цей сектор в джерело масової корупції для олігархів.
«Припинивши практику тіньових енергетичних субсидій, Україна завдала серйозного удару по корупційній практиці газової торгівлі, одночасно скоротивши вдвічі рівень внутрішнього споживання газу»
Державна нафтогазова компанія «Нафтогаз» також зазнала значних перетворень корпоративного управління, що зробило її з однією з найбільш збиткових компаній в Східній Європі в найбільшу статтю доходу держбюджету країни.
Також Україна більше не купує газ у Росії, збільшивши його імпорт з альтернативних джерел, займається видобутком власного.
Банківська реформа
Як сказано у звіті, банківська реформа в Україні була помірно успішною. НБУ провів реформи для вирішення проблем неплатоспроможності і неліквідності банків, відмивання грошей та непрозорої власності.
«Очищена банківська система від проблемних кредитів або нечіткої власності, стійка фінансова практика зазвичай призводять до макроекономічної стабільності. Якщо Україна зможе зберегти ці тенденції, ризик кризи в секторі досить низький»
Реформа державних закупівель
Ще однією антикорупційною програмою стала реалізація веб-платформи ProZorro, за допомогою якої повинні відбуватися всі державні закупівлі в Україні.
«Платформа перешкоджає корупції в державних закупівлях, що призводить до значної економії для держави. Вона була відзначена спеціальною нагородою як «одна з кращих технологій з держзакупівель в світі»
Поява ProZorro – результат потенційної здатності громадянського суспільства впливати на реформи в Україні:
«В Україні активісти з громадянського суспільства розробили ProZorro незалежно від держави. Через відсутність суспільної довіри до уряду на етапі тестування активісти перевели ліцензію на володіння ProZorro не державі, а неурядовій організації Transparency International на безкоштовній основі»
Реформа охорони здоров'я
Охорона здоров'я – одна з найбільш корумпованих сфер в Україні. Проте, рішення уряду від 2015 року купувати лікарські препарати за допомогою ПРООН, ЮНІСЕФ і Crown Agent для держави призвело до значного скорочення корупційних схем.
«План реформи, розгорнутий урядом 30 листопада 2016 року, спрямований на докорінне перетворення сектора з доступом послуг охорони здоров'я для всіх громадян України за рахунок загального оподаткування. Супрун та її команда розробили систему, яка одночасно вирішує питання паліативної, невідкладної та первинної медико-санітарної допомоги. Нова Національна служба охорони здоров'я буде незалежним органом у виконавчій владі при Кабінеті міністрів, як і Національне антикорупційне бюро»
Регуляторна реформа України
«Україна досягла значного економічного дерегулювання. Це продемонструвало рух за індексом «Простота ведення бізнесу» Світового банку з 112 позиції в рейтингу з 189 країн у 2013 році до 83 ступені в 2015 році і до 80 місця у 2017 році»
Правоохоронна реформа
У звіті наголошується про створення Національної поліції України. Що послужило потужним поштовхом до перетворень в системі правоохоронних органів. З негативних моментів залишається нестача кваліфікованого персоналу і наявність «старої» гвардії корумпованих силовиків, які чинять опір перетворенням та прозорості роботи нової служби.
Незважаючи на ці успіхи, Україна продовжує залишатися корумпованою державою, а люди не довіряють реформам. Такий висновок роблять автори звіту. Аналітики визнають, що втеча Януковича спровокувала агресію проти України:
«Незабаром після втечі Януковича до Росії, РФ в односторонньому порядку анексувала Крим та ініціювала конфлікт на Донбасі, за допомогою підтримки проросійських бойовиків в Україні і вторгнення російських військовослужбовців»
У підсумку, звіт називає три основні джерела української корупції:
- олігархічні клани;
- незакінчена економічна лібералізація;
- енергозалежність, як спосіб потужного політичного тиску на владу в Україні.
Повільність і слабку ефективність реформ часто називають наслідком російської агресії. Але, як вважають в Гельсінкській комісії, війна повинна бути не виправданням, а стимулом для якісних перетворень.
Рекомендації Гельсінкської комісії
Експерти називають три основні рекомендації, мета яких – реалізація демократичної та процвітаючої України з надійними державними інститутами і верховенством права.
«Всі політичні лідери та активісти, які беруть участь в боротьбі України з корупцією, можуть відігравати певну роль у здійсненні, моніторингу або пропаганді прозорості системи»
- Україна повинна продовжувати реформи у всіх основних секторах:
«У кінцевому підсумку, олігархи повинні усвідомити, що верховенство закону сприятливе для них. Відмова від корумпованих політичних маніпуляцій зробить їх бізнесменами приватного сектора. Це, безумовно, надзвичайно складний процес»
- Україна повинна захищати і використовувати на благо своє громадянське суспільство, в тому числі незалежні засоби масової інформації:
«Ніщо не повинно перешкоджати їхній роботі»
- Допомога міжнародної спільноти:
«Міжнародне співтовариство, зокрема, Сполучені Штати, ЄС та міжнародні організації, які є частиною української боротьби проти корупції, повинні підтримувати тиск і надавати свою допомогу»
Також Україні варто спиратися на досвід Грузії, країни з успішними реформами, і впроваджувати в практику:
• сильну політичну волю;
• виправдання довіри;
• фронтальний наступ;
• залучення нових кадрів;
• обмеження ролі держави;
• прийняття нетрадиційних методів;
• єдність цілей та координації дій;
• індивідуальний міжнародний досвід для місцевих умов;
• цифрові технології.
Громадянське суспільство України, включаючи незалежні засоби масової інформації, має бути в епіцентрі боротьби з корупцією:
«Міжнародне співтовариство і українська держава повинні робити все можливе, щоб поліпшити потенціал громадянського суспільства, включаючи незалежні засоби масової інформації, для контролю політичних еліт. Зацікавлені групи інтересів будуть робити все можливе, щоб запобігти реформам в Україні. Це буде важка битва, але в кінцевому підсумку, Україна зможе перемогти свого внутрішнього ворога»
***
Висновки Гельсінкської комісії можуть стати дорожньою картою в подальшій імплементації українських реформ. Як показує звіт, і владі, і громадянському суспільству є над чим працювати. Головний висновок полягає в тому, щоб не зійти з наміченого шляху кардинальних перетворень, незважаючи на потужний опір всередині країни з боку олігархічних кланів і зовнішню агресію Росії.
Україна не може виправдовуватися цими факторами. Як і усвідомлено гальмувати реформи. Від цього буде залежати весь шлях оздоровлення нації та політичної системи країни. Звіт показує незалежну оцінку роботи всієї вертикалі влади. Без будь-якої маніпулятивної складової або політичної упередженості. І для уряду, на чолі з прем'єром і президентом, може бути настільною книгою по подоланню «внутрішнього ворога».
Марія Гелюх
