В умовах кризи в економіці та погіршенням платоспроможності боржників посилюються ризики перетікання кредитування з банківського у небанківський сектор. В Україні під час коронакризи цей ризик не реалізувався.
Темпи зростання роздрібного кредитування в Україні тривалий час були дуже високими. Проте під час кризи кредитування домогосподарств небанківськими фінансовими установами сповільнилося. Деякі фінансові установи посилювали вимоги до боржників, деякі були обмежені у можливостях працювати під час карантину. Знизився також попит на їхні послуги. Тож частка небанківських установ у кредитах населенню не змінилася.
Нацбанк оптимізує порядок реєстрації та ліцензування надавачів небанківських фінансових послуг. Відтак окремі зміни, на кшталт скасування двоетапного порядку створення компаній, зменшення кількості ліцензій, полегшення виходу на ринок надійних, конкурентних та прозорих гравців, запроваджуються разом з новим законом.
Кредитування населення НФУ під час коронакризи
Темпи зростання кредитування в роздрібному сегменті тривалий час були дуже високими. Зростав як банківський, так і небанківський портфелі – темпи в обох сегментах були близькими до 30% р/р на початку 2020 року. Більшість позик видаються на короткий строк, тож вони обертаються дуже швидко. Для багатьох фінансових компаній саме операції з кредитування населення – це ключовий напрям діяльності.
Клієнтами фінкомпаній часто є позичальники, які потребують коштів нагально, не мають часу звернутися до банку та готові сплатити більший відсоток. Інший поширений тип клієнтів – особи, чиї кредитні заявки банки відхиляють через погану кредитну історію або низьку платоспроможність.
Досить часто саме у небанківських кредиторів залучають кошти для погашення отриманих раніше позик, у тому числі від банків. З початком кризи та погіршенням платоспроможності позичальників зростає імовірність перетікання клієнтів між секторами.
Однак, як засвідчили останні місяці, перетікання кредитування між секторами не відбулося. З початком кризи значно знизився попит населення на споживчі кредити як банків, так і небанківських фінансових установ. Це підтверджується кількістю пошукових запитів на онлайн-позики. Зниження попиту помітно відобразилося на обсягах кредитування фінансовими компаніями.
У II кварталі портфель знизився на 11%, а сума наданих кредитів була майже вдвічі нижчою, ніж в I кварталі. Це падіння навіть значніше, ніж для банків.
Рисунок 1 - Кредитування фізичних осіб, млрд грн
Джерело: НБУ.
Фінансові компанії під час кризи також реагували на зміну макроумов та платоспроможності населення. Деякі суттєво підвищили вимоги до позичальників. Також в останні роки зросла обізнаність населення про умови небанківських кредитних продуктів, зокрема про їхню високу вартість. Це також частково стримувало населення від надмірного нарощення боргу під час кризи. Тому, за свідченнями учасників ринку, якість кредитного портфеля помітно не погіршилася.
Кредитування населення ломбардами також уповільнилося, відбулося падіння на 12% у I кварталі у порівнянні з попереднім періодом, яке поглибилося до 25% у II кварталі. Обсяги нових кредитів зросли лише в III кварталі. Кредитні спілки також були неактивними у кредитуванні населення протягом пандемії. Їх значно обмежувала заборона приймати клієнтів у відділеннях, запроваджена на початку карантину. Крім того, на відміну від фінансових компаній, вони не обслуговують клієнтів в онлайн-режимі.
Рисунок 2 - Обсяг наданих ломбардами кредитів, млрд грн
Джерело: НБУ.
Протягом коронакризи ризик перетікання кредитування населення у небанківський фінансовий сектор не реалізувався, як зазначено вище. Частка небанківського кредитування у період жорстких карантинних обмежень навіть скоротилася. Це зумовлено зниженням як пропозиції, так і попиту з боку населення.
Наразі відновлення небанківського кредитування досить стрімке в більшості учасників ринку. Темпи зростання навіть перевищують банківські. Втім позиції банків на ринку споживчого кредитування зберігатимуться з огляду на значно більший обсяг їх операцій та суттєво вищу платоспроможність банківських клієнтів у порівнянні з клієнтами небанківських фінансових установ. Крім того, останніми роками конкурентна позиція банків посилюється через зручний сервіс та велику кількість супровідних послуг, що банки надають населенню.
Нові правила ліцензійних умов
В Нацбанку наразі готують цілковито оновлені ліцензійні умови та порядок ліцензування й реєстрації компаній.
Як зазначають в НБУ, нові правила фокусують увагу на прозорості структури власності, оцінці бізнес-моделей компаній, якісному корпоративному управлінні та належному фінансовому стані учасників ринку.
Нове Положення про ліцензування – це одна з основних складових загального процесу оновлення нормативно-правової бази з регулювання діяльності небанківських фінансових установ, який наразі перебуває в активній фазі.
В підсумку варто зазначити, завдячуючи зміні підходів, закладених у законодавство з регулювання ринків небанківських фінпослуг, яке набуло чинності з 1 липня 2020 року, зокрема принципам пропорційності та орієнтування на ступінь ризику, який несе у своїй діяльності установа, очікується, що небанківський фінансовий ринок має вийти на якісно новий рівень надання фінансових послуг та взаємодії з регулятором.
Проєкт Положення про ліцензування НБУ планує оприлюднити для громадського обговорення в I кварталі 2021 року. В НБУ наголошують, що у результаті затвердження нового Положення діючим компаніям не потрібно буде проходити процедуру переліцензування, а всі дозвільні документи залишаться чинними.
