Напередодні безпрецедентної зустрічі президента США Дональда Трампа і глави КНДР Кім Чен Ина у травні цього року примирення між Північною та Південною Кореями виглядає логічним та природним процесом.
Готовність підписати документ про закінчення корейської війни, зблизитися в політичному і гуманітарному плані, вирішити ряд економічних проблем. Всі ці кроки назустріч один одному, вжиті лідерами Корейського півострова за останні кілька місяців, виглядають оптимістично.
Тема роззброєння – гостра і чутлива, кожна зі сторін використовує її у своїх цілях. Повідомлення КНДР від 6 травня про провокації і погрози з боку Штатів, напередодні саміту глав США і Північної Кореї, говорить про крихкість всіх досягнутих домовленостей. Як і ставить під сумнів їх реалізацію в майбутньому.
Де блеф і шоу для суспільства, а де – реальна денуклеаризация і зближення двох антагоністичних країн? Які ставки зовнішніх сил у цьому процесі і перспективи розвитку ситуації в разі готовності возз'єднати єдину корейську націю? Розбираємо в нашому матеріалі.
Хроніка зближення КНДР і Південної Кореї
Ще у кінці минулого року КНДР випробовувала свої ядерні ракети і запускала балістичні міжконтинентальні боєголовки в екваторіальні води сусідів. Викликаючи цими діями відповідну реакцію світової спільноти та міжнародних організацій.
В результаті, антикорейські санкції та зовнішня ізоляція країни досягли свого максимуму. Навіть традиційний союзник Пхеньяна Китай приєднався до прозахідних держав у жорсткій санкційній кампанії проти Півночі. Вважається, що саме з цього моменту починається шлях Кім Чен Ина до столу переговорів і його готовність перегляду ядерної програми КНДР.
Принаймні, таку риторику використовують США для оцінки того, що відбувається і своєї ролі. Сам північнокорейський лідер думає інакше. Офіційна позиція полягає в його миролюбних намірах, про що нагадало державне інформагентство КНДР 6 травня:
«Цю дію (тиск США – прим.авт.) не можна витлумачити інакше, ніж як небезпечну спробу зруйнувати з такими зусиллями досягнуту атмосферу діалогу і повернутися до вихідної ситуації. Буде непросто вирішити цю проблему, якщо США буде помилково сприймати миролюбні наміри Північної Кореї, як прояв слабкості і продовжувати тиск та військові загрози»
До цього моменту здавалося, що Пхеньян і Сеул рухаються у правильному напрямку. 4 травня голова Півночі зробив символічний, але важливий крок назустріч – перевів свою країну на єдиний час із Півднем:
«Відновлення часу – це перший практичний крок, зроблений після історичної третьої зустрічі між КНДР і Південною Кореєю на вищому рівні для прискорення процесу об'єднання Півночі та Півдня і трансформації їх відмінностей в загальне русло»
1 травня Південна Корея почала демонтувати пропагандистські гучномовці, які використовуються проти КНДР у прикордонній зоні.
Декларація про примирення
27 квітня відбулася зустріч лідерів КНДР і Південної Кореї Кім Чен Ина та Мун Чже Іна у демілітаризованій зоні на кордоні, в селищі Пханмунджом. Головний підсумок – офіційне рішення ядерного роззброєння Півночі, домовленість про підписання мирної угоди між країнами для формального завершення стану війни, в якому корейський півострів перебуває з 1953 року.
Процес супроводжувався символічною висадкою 65-річної сосни лідерами обох країн і надихаючими коментарями диктатора Кіма:
«Ми чекали цього моменту. Ми один народ, я відчуваю це. Ми повинні жити в мирі, як один народ, і процвітати разом»
До слова, ця зустріч і перетин кордону Південної Кореї, що сталося вперше для династії Кімів з моменту 1953 року, блискавично вплинули на імідж ще вчорашнього лиходія та ізгоя. Як повідомило Korea Research Center, рейтинг лідера КНДР за півтора місяці виріс у Південній Кореї з 10% до 78%.
Фото: bbc.comУ підсумковій декларації саміту двох Корей зафіксовано:
- взаємне припинення ворожнечі;
- перетворення демілітаризованої зони на кордоні в «зону миру» і зупинка мовлення пропаганди;
- скорочення озброєнь і сприяння зниженню напруженості в регіоні;
- підготовка до переговорів за участю США і Китаю;
- з'єднання транспортних вузлів і полотен обох країн в єдину систему та їх модернізація;
- возз'єднання сімей;
- спільна участь у подальших спортивних заходах.
Станом на 7 травня деякі ці пункти вже виконані або розпочаті. Відомо, що КНДР подала заявку до спеціалізованого агентства ООН з питань авіації ICAO (Міжнародна організація цивільної авіації) на відновлення авіасполучення з Південною Кореєю. Про демонтаж пропагандистських гучномовців з боку Південної Кореї згадувалося вище.
Оголошена публічно обіцянка Кіма закрити ядерний полігон Пхунгері у Північній Кореї, згідно із запевненням влади, вже виконується.
Перед історичною зустріччю 27 квітня були й інші знакові події, що передували зближенню: приїзд Кім Чен Ина до Китаю в кінці березня, спільний виступ двох Корей на Олімпіаді в Пхенчхані у січні, супроводжуваний політичними візитами та заявами.
За цей час риторика КНДР по відношенню до Півдня і на адресу його союзників змінилася. Лайлива перепалка та особисті взаємні образи між Кімом і Трампом, загрози «знищення» і початку ядерної агресії перейшли на лояльний і миролюбний тон. Трамп публічно назвав Кіма «порядним хлопцем, який тримає своє слово».
Таке поспішне примирення після десятиліть ворожнечі та взаємних ядерних загроз виглядає штучно. Що з цього приводу кажуть експерти, далі.
Фото: dw.comДумки експертів
Домовленості між КНДР і Південною Кореєю реальні і дійсно важливі. І ймовірно будуть сприяти зближенню двох країн. Правда, цей процес може зайняти десятиліття, в силу об'єктивних причин: політичні перешкоди режимів двох країн, різний рівень розвитку та економіки, соціальних стандартів, психологічна адаптація та інше. Як вважає Чарлі Кемпбелл з Time, з огляду на розвиток та економічне процвітання Півдня, на його плечі лягає більше відповідальності і фінансового навантаження.
«Навіть якщо відсунути на другий план значні політичні перепони, вирішити економічні проблеми буде досить непросто. ВВП більшою мірою аграрної Північної Кореї становить менше 1% від південнокорейського. Південь – це одинадцята економіка світу, там створюються усі технологічні можливості і працюють кращі інженерні фірми. Якщо дві економіки зіллються воєдино, труднощів буде у багато разів більше, ніж після об'єднання Східної і Західної Німеччини в 1990 році»
Єдине, що може запропонувати Північна Корея, це – безпека і людський ресурс. Тут також багато ризиків і підводних каменів.
Що стосується головного виклику для Пхеньяна – відмовитися від ядерної зброї, в загальних оцінках переважає скепсис. Аналітики вважають, що за обіцянками Кіма проглядається продумана політична стратегія ослаблення зовнішнього тиску. І тільки.
З розвідувальних даних відомо, що згаданий полігон Пхунгері пережив обвалення в результаті останніх ядерних випробувань в кінці минулого року. А тому – його використання в перспективі неможливо. На це потрібен час і гроші, яких у казні Пхеньяна просто немає. Саме тому обіцянка Північної Кореї про його закриття – маневрування, коментує військовий експерт Річард Вайц:
«Північна Корея демонструє готовність до ядерного роззброєння, але я думаю, що вони дадуть задній хід і, врешті-решт, договору не буде. Швидше за все, вони зроблять це через кілька років після того як їх ядерні полігони будуть відновлені. Але за цей час Трамп знизить тиск на Північну Корею, що дасть їй можливість для маневру»
Якщо зупинка ядерного озброєння все ж станеться, причиною цього будуть вагомі економічні передумови, вважає експерт:
«Я не вірю в те, що Пхеньян відмовиться від ядерної програми, але якщо це станеться, то це ніяк не буде пов'язане із західними ядерними програмами або з вірою в те, що США будуть гарантом їх безпеки. Цілком ймовірно, вони зможуть отримати досить вагому економічну вигоду, яка буде коштувати того, щоб розглядати цей договір. Але я не думаю, що вони згорнуть свою програму. Якщо ж це станеться, то єдиний фактор, який вони будуть враховувати при прийнятті цього рішення – економіка»
[caption id="attachment_96282" align="aligncenter" width="660"]
Фото: fr.euronews.comІван Яковина бачить у діях КНДР продуманий та хитрий хід, мета якого не тільки зняття санкцій, а й легітимізація його, як лідера Північної Кореї, в очах світового співтовариства:
«Кім Чен Ин зробив цю обіцянку з великою помпою. Обіцяв навіть покликати іноземних журналістів на церемонію закриття. Кім з панського плеча відмовляється від того, чого у нього, по суті, і немає. А просить за це щось дуже навіть реальне. Він навчився вичавлювати вигоду для себе просто з повітря»
Кім Чен Ин домігся визнання свого режиму на офіційному рівні і готовність світових лідерів йти на вигідні йому поступки:
«І США, і Південна Корея офіційно вважають КНДР не країною, а незаконно захопленою територією. Кім домігся офіційного привітного прийому на кордоні. Південна Корея вже вважає його легітимним лідером. Більше того: американці раптом стали вважати його таким: Дональд Трамп обіцяє з ним зустрітися у найближчі тижні. Зараз все йде до того, що Північ підпише повноцінний мирний договір із Півднем і з Вашингтоном. З нього знімуть санкції, американці встановлять з ним дипломатичні відносини і навіть гарантують йому повну безпеку режиму. Це просто неймовірне досягнення!»
Вигода для США у всьому цьому процесі – зниження ядерного градуса на Сході. А особисто для Дональда Трампа – уявна примара Нобелівської премії миру, про що вже згадував президент Південної Кореї на адресу глави США.
«Трампа зовсім не турбують всякі дипломатичні тонкощі. Він цілком серйозно збирається укласти формальний мир з КНДР, щоб отримати Нобелівську премію миру. На корейців Трампу, звичайно, плювати, а ось уславитися великим миротворцем він не проти. Я майже не сумніваюся, що Кім Чен Ин отримає все, що тільки забажає, якщо Трамп почує запах Нобелівської премії. Лідеру Північної Кореї треба зробити лише одне: пообіцяти Трампу відмовитися від ядерної зброї. Відмовлятися від неї при цьому не обов'язково»
В даному процесі кожна зі сторін грає у свою гру, використовуючи загальну добру справу. Примирення двох Корей може відбутися в політичному сенсі, в результаті чого КНДР отримає послаблення санкцій та інші економічні преференції.
Щодо згортання ядерної програми зрозуміло те, що з досвіду інших країн, які відмовилися від цієї зброї, включно з Україною, Кім Чен Ин цього робити не стане. Сьогоднішні гарантії безпеки завтра можуть звестись нанівець.
З огляду на тональність повідомлення Північної Кореї про погрози з боку США мир, з такими зусиллями досягнутий на корейському півострові, може обернутися назад.
Марія Гелюх
