«Кримська платформа»: що важливо знати про саміт з деокупації Криму

«Кримська платформа»: що важливо знати про саміт з деокупації Криму

Марія Гелюх
Автор
Марія Гелюх
UA.NEWS
Поділитись:

23 серпня, напередодні 30-річчя незалежності України, відбудеться інавгурація саміту «Кримська платформа» – міжнародного консультаційного майданчика, головною метою якого є протидія окупації українського півострова Росією і з часом повернення цієї території Україні.

Організатори вважають, що подібний захід за форматом і масштабом у нашій країні проводиться вперше. Чого чекають від саміту у нас і за кордоном, чи допоможе він повернути Крим і чому в Кремлі так гостро реагують на «Кримську платформу» – розповідаємо детально.

Навіщо потрібна «Кримська платформа»

«Кримська платформа» – це ініціатива в рамках затвердженої у березні 2021 року Стратегії деокупації та реінтеграції Криму.

На офіційному сайті «Кримської платформи» йдеться про те, що це заснований Україною консультаційно-координаційний формат. Він спрямований на «підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму», на пошук відповідей щодо «зростаючих загроз безпеки», а також на «посилення міжнародного тиску на Кремль, попередження подальших порушень прав людини і захисту жертв окупаційного режиму».

У перспективі саміт, що, як розраховують організатори, працюватиме на постійній основі, повинен досягти головної мети – деокупації півострова і повернення його Україні. Експертна панель Платформи вже працює у Києві з 6 серпня. 23 серпня пройде установче засідання саміту, де участь підтвердили вже більше 40 країн світу.

«На заході буде схвалена Спільна декларація, яка визначить основні параметри міжнародної політики щодо Криму. Діяльність Платформи буде здійснюватися паралельно на декількох рівнях: глав держав і урядів, міністрів закордонних справ, парламентів та міжпарламентських асамблей, громадянського суспільства та експертного середовища»
— з сайту «Кримська платформа»

За словами глави МЗС України Дмитра Кулеби, 23 серпня, крім основного зібрання з очільниками іноземних делегацій, також відбудуться 4 тематичні дискусійні панелі:

  • про невизнання спроби анексії Криму;
  • про мілітаризацію Азовського і Чорноморського регіонів;
  • про реінтеграцію Криму через права людини і сталий розвиток;
  • про відновлення прав кримськотатарського народу;

В цілому робота саміту полягає в тому, щоб повернути питання Криму до активного міжнародного порядку денного і не допустити зміни правового статусу півострова на користь Росії на міжнародному рівні. Також – підвищити ефективність санаційного режиму проти окупантів, домогтися безпеки Чорноморського регіону і свободи навігації, протистояти порушенням прав людини, економічним та екологічним загрозам окупації.

Кожна з цих завдань і цілей по-своєму амбіційна. Інше питання, наскільки вони реальні? Про це – далі.

Чого від саміту чекають в Україні?

Україна підійшла до цієї ініціативи з усією серйозністю. За словами і українських експертів, і зарубіжних, масштаб заходу і залученість інших країн – вражає. На сьогодні – це понад 40 міжнародних учасників. Платформу також підтримують в ЄС, НАТО і «Велика сімка».

«Це ще один майданчик, ініційований Україною, за допомогою якого можна привернути увагу світової спільноти до злочинних дій Росії, а також створити додаткові передумови для посилення санкцій. Зараз усі зусилля РФ спрямовані на те, щоб світ поступово «забував» про анексію Криму. Для цього запущені всі пропагандистські і дипломатичні механізми з боку Кремля. Тому чим масштабніше пройде перший етап саміту і будуть запущені механізми співпраці між Україною та її партнерами – тим більше зростатимуть шанси на повернення півострова і його деокупацію»
— Олександр Радчук,
політолог

У практичній площині Київ має намір консолідувати міжнародне співтовариство навколо Криму і структурувати усі проекти і дії держави з цього приводу на світовому рівні. Політичні, дипломатичні, правові, соціально-економічні, гуманітарні, культурні.

Документ «Кримська хартія», який планують підписати за підсумками установчого засідання, повинен відповідати і на виклики безпеки, які сьогодні спостерігаються в Чорноморському регіоні, в чому зацікавлена ​​не тільки Україна, а й інші держави, пояснює наміри Києва перший заступник міністра закордонних справ України Еміне Джеппар:

Еміне Джеппар,
перший заступник міністра закордонних справ України
«Зміст цього документа полягатиме у підтримці територіальної цілісності і незалежності України в міжнародно визнаних кордонах і окресленні рамок міжнародної політики щодо Криму. Цей документ повинен закласти фундамент майбутньої архітектури безпеки не тільки України, але і всього простору від Балтійського до Середземного морів»

Особливо важливим моментом в роботі Платформи буде акцентування міжнародної уваги на долі і правах кримських політв’язнів:

Еміне Джеппар,
перший заступник міністра закордонних справ України
«Росія з 2014 року цинічно переслідує громадян України в Криму з політичних мотивів. І ми неодноразово могли переконатися, що публічність рятує тих, кого вже кинули за грати за надуманими причинами. Після розголосу їх там не катують і не вбивають. Публічність цих кейсів також діє превентивно, не дозволяючи Росії заарештовувати тисячі людей. В рамках «Кримської платформи» ми організовуємо заходи, щоб про кримських політв’язнів знала якомога більша кількість людей за кордоном»

Глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров зазначає, що Платформа – це не тільки про деокупацію півострова, це і про його подальший розвиток після повернення до України:

Рефат Чубаров,
глава Меджлісу кримськотатарського народу
«Важливо, щоб наші міжнародні партнери також були переконані в тому, що ми маємо цілісний план і державну політику щодо розвитку Кримської автономії»

Організатори пояснюють, «Кримська платформа» – це не орган прийняття рішень. Майданчик покликаний об’єднати зусилля для розуміння загроз та викликів, пов’язаних з окупацією і порушенням норм міжнародного права і прав людини, і розробити рекомендації для урядів і парламентів. У цьому контексті – особлива цінність Платформи для партнерів України.

Очікування Заходу

І Україна, і партнерські країни усвідомлюють, що деокупація Криму – це довгострокова мета даної ініціативи. І далеко не єдина. Досягнення проміжних результатів наближатиме Україну до повернення півострова, тому важливо зосередитися на тактичних цілях, радять експерти. Крім цього, важливо в принципі говорити про Крим, щоб зібрати якомога більше прихильників загальної стратегії по цій окупованій території:

««У Зеленського дві мети. Одна полягає в тому, щоб Крим не зник повністю з міжнародного радара. Росія докладає зусиль, щоб інші держави, якщо офіційно і не визнали Крим російським, то хоча б неофіційно мовчали про те, що він окупований і прийняли це де-факто. Мета Кримської платформи – щоб такого не сталося», – пояснив в інтерв’ю DW старший науковий співробітник берлінського відділення Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) Густав Грессель»
— DW

Політика мілітаризації Криму, яку активно проводить Кремль – стосується не лише суто України. Це питання європейської безпеки. У такому контексті «Кримська платформа» може служити майданчиком вироблення загальної стратегії реагування на виклики безпеки.

«Важлива деталь, про яку говорять в контексті Кримської платформи більшість країн-учасниць саміту – мова йде не про переговори з РФ, а про безумовне повернення Криму Україні з відповідними наслідками для російської влади»
— Олександр Радчук,
політолог

Реакція Росії

Позиція Росії щодо «Кримської платформи» зводиться до невизнання такого формату і погроз тим країнам, хто готовий підтримати Україну. І якщо в 2020 році, коли ініціатива вперше прозвучала від Володимира Зеленського, Москва допускала участь, якщо там обговорюватимуться гуманітарні теми і питання водопостачання півострова, то в даний момент все зводиться до дискредитації саміту і відкритих погроз потенційним учасникам:

«Державам-учасницям саміту потрібно чітко донести, що вони, зазіхаючи на нашу країну, можуть потрапити в число недружніх нам держав»
— Георгій Мурадов,
постійний представник Криму при президенті РФ

Недружні країни, на думку Мурадова, можуть потрапити під обмежувальні заходи з боку Росії – у вигляді арешту активів і заборони на в’їзд на російську територію. Замість «Кримської платформи» чиновник запропонував країнам підтримати проект Кремля «Друзі Криму». Ця нібито міжнародна асоціація займається тим, щоб визнати на рівні окремих держав статус півострова за Росією.

«Всі зусилля Києва щодо повернення Криму є нелегітимними і не можуть сприйматися інакше, як загроза агресії проти двох суб’єктів Російської Федерації. Ще раз нагадуємо, що будемо розглядати участь будь-яких країн і організацій в таких діях, включаючи ініціативу «Кримська платформа», як недружній щодо Росії крок, як пряме посягання на її територіальну цілісність»
— Марія Захарова,
прес-секретар МЗС РФ

Гостру реакцію Кремля пояснити не складно. Для них це демонстрація того, що злочини росіян проти України та її громадян не будуть забуті міжнародним співтовариством. Тому в їх розумінні саміт і постійна робота Платформи виглядає як загроза.

Більш того, підтримка ініціативи з боку США, Великобританії, Канади, Туреччини та інших світових і регіональних країн-лідерів – це певний посил Кремлю. Росії буде складніше протистояти консолідованій спільноті держав і пояснювати свою політику «недружності» по відношенню до них через Крим.

***

«Кримська платформа» – це гра в довгу. Її успішність можна буде оцінити тільки через деякий час, коли з’являться перші практичні результати за підсумками підписаної Кримської хартії. Будь-які заходи, спрямовані на повернення Росії до міжнародного правопорядку, будуть безумовним рухом України на шляху деокупації Криму.

Автор: Марія Гелюх
загрузка...
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!