Нові цифрові форми грошей володіють потенціалом до зниження витрат на здійснення платежів та збільшення їх швидкості обігу. Також вони розширяють доступ до фінансових послуг, підвищують здатність до адаптації та рівень конкуренції серед платіжних систем, спрощуючи транскордонні трансферти.
Однак реалізувати це не так просто, зазначають експерти МВФ. Для цього існує низка бар’єрів, зокрема потреба в значних інвестиціях, а також ухвалення непростих рішень в галузі економічної політики, наприклад, прояснення ролі державного та приватного сектора щодо надання та регулювання цифрових форм грошей.
Прості рішення й складні питання
Деякі країни можуть спокуситися простим рішенням — зробити криптоактиви національною валютою. Багато з таких активів дійсно безпечні, легкодоступні й не пов'язані з великими витратами при здійсненні операцій. Однак в МВФ вважають, що в більшості випадків ризики й витрати переважують потенційні вигоди.
Криптоактиви являють собою випуск токенів приватним сектором, заснованих на криптографічних методах й виражені в власних розрахункових одиницях. Їх вартість може бути надзвичайно волатильною.
Нагадаємо, курс біткоїнів у квітні досяг пікового значення в 65 тис. доларів США, а через два місяці обвалився до менш ніж половини цієї вартості, а потім знову зростання. Подекуди курс коливався під впливом дописів у Twitter.
Проте біткоїн нікуди не подівся. Одним цей криптоактив дає можливість проводити анонімні операції — добре це чи погано. Для інших він являється способом для диверсифікації портфеля, додавши в них спекулятивний актив, який може принести як прибуток, так і суттєві збитки.
Таким чином, криптоактиви докорінно відрізняються від інших видів цифрових грошей. Наприклад, центральні банки розглядають можливість емісії цифрових валют — цифрових грошових засобів, які випускаються в формі зобов'язання центробанку. Приватні компанії також розширюють межі, випускаючи гроші, які можна переслати на мобільний телефон, які вже набули популярності в країнах Східної Африки та Китаї, а також стейблкоїни, вартість яких залежить від надійності й ліквідності активів, що їх забезпечують.
Проблема криптоактивів як законного засобу платежу
Біткоїн ти аналогічні криптовалюти в цілому залишаються альтернативним засобом фінансування й платежів, проте в деяких країнах активно розглядається можливість надання криптоактивам статусу законного засобу платежу та навіть їх перетворення в другу (або потенційно єдину) національну валюту.
Якби криптоактив отримав статус законного засобу платежу, кредитори були б змушені приймати його в рахунок платежів за грошовими зобов'язаннями, в тому числі податків, подібно банкнот і монет (валют), емітованих центральним банком.
Країни навіть можуть піти ще далі й ухвалити закон, який стимулює використання криптоактивів як національної валюти, тобто офіційної грошової одиниці (в якій можуть бути виражені грошові зобов'язання) та обов'язкового засобу платежу при здійсненні повсякденних покупок.
Криптоактиви навряд чи приживуться в країнах зі стабільною інфляцією та валютним курсом, а також надійними інститутами, зазначають в МВФ. У домогосподарств та підприємств буде вкрай мало стимулів встановлювати ціни або здійснювати заощадження в паралельних криптоактивах на кшталт біткоїнів, навіть якщо він отримає статус законного засобу платежу або валюти. Їх вартість занадто волатильна й не прив'язана до ситуації в реальній економіці.
Навіть в країнах з відносно менш стабільною ситуацією в економіці використання визнаної на світовому рівні резервної валюти, наприклад, долара або євро, швидше за все, буде більш привабливим, ніж застосування криптоактивів.
Криптоактиви можуть завоювати популярність серед осіб, які не мають доступу до банківських послуг, як засобу платежу, але не збереження вартості. При отриманні вони відразу будуть обмінюватися на реальну валюту.
З іншого боку, реальна валюта може не завжди бути доступна і її може бути непросто перевести. Крім того, в деяких країнах закони забороняють або обмежують платежі в інших формах грошей. Це може обумовити перевагу на користь широкого використання криптоактивів.
Криптоактиви як джерело макроекономічних ризиків
Витрати широкого застосування таких криптоактивів, як біткоїн, самим безпосереднім чином будуть позначатися на макроекономічній стабільності. Якби ціни на товари та послуги встановлювалися як в реальній валюті, так і в криптоактивах, домогосподарства й підприємства витрачали б багато часу і ресурсів на вибір коштів для авуарів, а не провадженням виробничою діяльністю. Аналогічним чином, посилився б валютний ризик для державних доходів, якщо податки наперед встановлювали у криптоактивах, а витрати в основному залишалися у національній валюті або навпаки.
Крім того, монетарна політика стала б менш ефективною, наголошують аналітики МВФ. Центральні банки не можуть встановлювати відсоткові ставки по інструментах в іноземній валюті. Зазвичай, коли країна використовує іноземну валюту в якості своєї власної, вона «імпортує» надійність закордонної монетарної політики й розраховує привести свою економіку (і відсоткові ставки) у відповідність зі закордонним циклом ділової активності. Ні те, ні інше не представляється можливим у разі широкого використання криптоактивів.
У результаті внутрішні ціни можуть стати вкрай нестабільними. Навіть якби всі ціни були встановлені, наприклад, у біткоїнах, ціни на імпортні товари та послуги все одно піддавалися б до серйозного коливанням з огляду на мінливість ринкової вартості.
Також може постраждати сумлінність фінансових операцій. В умовах відсутності надійних заходів боротьби з відмиванням грошей та протидії фінансуванню тероризму криптоактиви можуть використовуватися для легалізації коштів здобутих злочинним шляхом, фінансування тероризму та ухилення від сплати податків. Це може обумовлювати ризики для фінансової системи країни, збалансованості бюджету й відносин з іноземними державами й банками-кореспондентами.
Цільова група з фінансових заходів розробила стандарт регулювання віртуальних активів та операторів пов'язаних з ними послуг з метою обмеження ризиків для сумлінності фінансових операцій. Однак застосування даного стандарту в різних країнах наразі не набуло уніфікації, що може виявитися проблематичним, з огляду на можливість транскордонної діяльності.
Виникають і інші правові питання, зазначають в МВФ. Статус законного засобу платежу потребує, щоб засіб платежу були широкодоступним. Однак у багатьох країнах доступ до інтернету й технологій, необхідних для трансферту криптоактивів, залишаються обмеженими, що викликає низку питань щодо справедливості та доступності фінансових послуг. Крім того, вартість офіційної грошової одиниці повинна бути досить стабільною, щоб забезпечити її використання для врегулювання середньо- і довгострокових грошових зобов'язань. Зміни статусу законного засобу платежу та грошової одиниці країни зазвичай вимагають складних і масштабних змін закону про грошовий обіг, щоб уникнути виникнення непослідовності в правовій системі.
До того ж банки та інші фінансові організації можуть піддатися ризику серйозних коливань цін на криптоактиви. При цьому залишається не зрозумілим, чи збережуть банки пруденційний підхід до регулювання валютних ризиків або ризикових активів, якщо, наприклад, біткоїн отримає статус законного засобу платежу.
Крім того, широке використання криптоактивів послабить захист прав споживачів. Домогосподарства та підприємства можуть втратити кошти внаслідок значних змін вартості, шахрайства або кібератак. Попри те, що в основі криптоактивів покладено технологію, яка зарекомендувала себе як надзвичайно надійна, можуть виникнути технічні помилки. У разі біткоїнів звернення щодо стягнення ускладняється через відсутність законного емітента.
Нарешті, для майнінгу таких криптоактивів, як біткоїн, потрібна величезна кількість електроенергії для живлення комп'ютерних мереж, які верифікують операції. Відтак запровадження криптоактивів як національної валюти може мати катастрофічні наслідки для екології.
Забезпечення дотримання балансу
Використання криптоактивів, в тому числі біткоїнів, як національної валюти пов'язане зі значними ризиками для макрофінансової стабільності, сумлінності фінансових операцій, захисту прав споживачів і навколишнього середовища.
Не варто також залишати без уваги переваги, якими володіють криптоактиви, що лежать в основі їх технологій, у тому числі можливість зниження вартості та підвищення доступності фінансових послуг. Однак органам держуправління необхідно активізувати роботу з надання цих послуг й використовувати нові цифрові форми грошей, при цьому підтримуючи стабільність, ефективність, рівність та екологічну стійкість. Спроба перетворити криптоактивів в національну валюту є небажаним заходом, зазначають в МВФ.
