Глибока криза у Венесуелі давно вийшла за рамки мирної політичної боротьби за владу між урядом та опозицією. Прірва економічного занепаду, гіперінфляція, що досягла 1,7 млн %, дефолт за зовнішніми боргами, відсутність електроенергії, високий дефіцит продуктів харчування, медикаментів, масове зубожіння людей розпилюють народні хвилювання та невдоволення чинною владою на чолі з президентом Ніколасом Мадуро.
Протистояння в країні тривають уже не перший рік. Але різко загострилися після інавгурації Мадуро у січні цього року, що «мудро» керував Венесуелою останні 6 років і нібито набрав 70% голосів підтримки виборців на останніх президентських виборах.
Яким чином колись багата нафтова країна скотилася у глибоку прірву, причому тут популісти та Путін – розповідаємо докладно.
Двовладдя у Венесуелі та хаос на вулицях
У травні 2018 року на виборах президента країни переміг чинний глава Ніколас Мадуро, набравши 70% голосів, що викликало не тільки народний гнів і протест, але й міжнародний резонанс. На вибори не були допущені представники опозиційних сил, тому результати кампанії з перемогою Мадуро не були визнані більшістю країн цивілізованого світу. Як і всередині держави, що сформувало потужний опір серед опозиційних сил парламенту і народу.
Після інавгурації Мадуро, Національна Асамблея, законодавчий орган Венесуели, де більшість депутатів представлено опозицією, обрала нового голову. Ним став 35-ти річний інженер промисловості Хуан Гуайдо.
23 січня, у річницю визволення Венесуели від диктатури, опозиція провела масштабний мітинг у столиці Каракасі. Гуайдо назвав Мадуро узурпатором, відтепер позбавленим влади, і, посилаючись на Конституцію, оголосив себе тимчасово виконувачем обов'язків глави держави до тих пір, поки в країні не пройдуть нові вільні вибори і не сформується центральна влада.
«Перед Всевишнім Богом, Венесуела, з повагою до моїх колег у Національній асамблеї, клянусь офіційно взяти на себе повноваження національної виконавчої влади як президента Венесуели»
лідер опозиції ВенесуелиІ отримав широку підтримку серед населення і багатьох країн. Легітимність Гуайдо визнали у США, Великобританії, Канаді, багатьох латиноамериканських державах. Сполучені Штати ввели санкції проти нафтових компаній Венесуели, куди остання експортує до 45% усієї нафти.
Таким чином Америка намагається тиснути на режим Мадуро, щоб позбавити його джерел доходу. Підтримали Гуайдо і більшість європейських країн, включно з Україною.
Хуан Гуайдо закликав армію Венесуели підтримати протести і перейти на бік опозиції. Що охоче демонструють рядові солдати, але не верхівка. Силовий апарат країни прихильний правлінню Мадуро і здійснює жорстке придушення народних хвилювань. На сьогодні число загиблих протестантів нараховує десятки убитих і близько тисячі затриманих.
Прихильники Мадуро і гроші Кремля
Ніколас Мадуро прийшов до влади у Венесуелі в 2013 році, після смерті Уго Чавеса. Венесуела – одна з найбільших нафтових країн світу. Багато в чому її економіка залежна від експорту нафти та імпорту продуктів нафтохімії, і вкрай чутлива до коливань на світових ринках.
За час правління Мадуро Венесуела скотилася у зовнішні борги, розміром в 140 млрд доларів США, при цьому золотовалютні резерви країни становили всього 10 млрд доларів. Національна валюта болівар знецінилася в 44 тис. разів, а економіка скоротилася на 32%. У 2017 році країна оголосила дефолт по зовнішніх боргах.
Соціальні проблеми суспільства Мадуро вирішував за рахунок емісії грошей і зовнішніх запозичень. Друкарський верстат привів до гіперінфляції у розмірі понад 1 млн % за останній рік. Відсутність продуктів харчування і речей першої необхідності, ліків і засобів гігієни призвели до міграції 3 млн людей і підвели державу до гуманітарної катастрофи.
Держапарат вражений корупцією і тіньовими схемами розподілу благ. Контролем і роздачею продуктів займається армія, а левова частка прибутку від економіки припадає на верхівку на чолі з Мадуро. Крім того, в країні процвітає наркобізнес, що покривається тими ж військовими. Не дивно, що у такій ситуації генерали та вищі армійські чини підтримують цей режим.
Один з відкритих прихильників – міністр оборони Венесуели Владимир Падрино, публічно висловив підтримку Мадуро проти Гуайдо:
«Воїни нації не приймають ні президента, якого просували темні сили, ні самопроголошеного поза законом»
Генеральний прокурор Венесуели Тарек Вільям Сааб зажадав заморозити рахунки Гуайдо і заборонити йому залишати країну, а також ініціював слідство у Верховному Суді держави з тим, щоб позбавити опозиціонера депутатського імунітету.
Серед зовнішніх прихильників режиму Мадуро – Куба, Болівія, Росія, Туреччина і Китай.
«Мій брат Мадуро! Будьте напоготові, ми стоїмо поруч з вами»
твіттер президента ТуреччиниУсі ці країни – інвестори Мадуро. Тому для них вкрай несприятливе повалення його правління.
Як Росія захищає свої інвестиції
Росія – один з найбільших кредиторів Венесуели. За даними агентства Reuters, за останню декаду уряд РФ і держкомпанія «Роснефть» проінвестували в економіку країни 17 млрд дол. Росія підтримує Венесуелу в силу геополітичних та економічних інтересів в регіоні і через близьке розташування останньої до США.
Кремль активно просунув співробітництво між країнами у військовій та торговельній сферах. Каракас здійснював великі закупівлі озброєння російського походження, на території держави були побудовані заводи по виробництву російської зброї і комплектуючих.
Напередодні 2019 року Мадуро підписав нові угоди з Кремлем, де РФ зобов'язується профінансувати Венесуелу на 6 млрд доларів США для нафтовидобутку і гірничодобувної галузі. У «Роснефти» на території Венесуели діють довгострокові контракти на видобуток нафти, також щодо експорту газу і добування золота.
Багато боргів Росія вже реструктурувала для уряду Мадуро. Як буде з новими кредитами – поки не відомо. Офіційно Кремль підтримує владу президента Мадуро і застерігає США про неприпустимість «силового сценарію» переходу влади. Яким чином він має намір впливати, можна тільки здогадуватися. На прикладі України.
Відомо, що Росія направила на допомогу Мадуро «порожній» літак. Reuters опублікувало розслідування, засноване на даних анонімних джерел, про відправку для охорони Мадуро 400 російських найманців. Ймовірно, ці люди належать до угруповання «Вагнера», того самого, яке орудувало на Донбасі України, в Сирії і Африці.
Зрозумілим є одне, що Кремль не готовий здавати позиції в цьому регіоні. США в свою чергу мають намір надавати підтримку новому тимчасовому президенту усіма можливими способами, що вже продемонстрували на прикладі санкцій, аж до військових заходів.
Хто винен в економічній загибелі країни?
Політика, якої довгі роки керувався венесуельський лідер Ніколас Мадуро, в основі своїй популістська, а не реформаторська. Приклад того, як економіка, тотально залежна від природних ресурсів, падає, позбавлена фундаменту для розвитку і зростання.
Нафтодолари уряд Мадуро переводив у золоті резерви і вивозив за кордон. Передбачається, що 1 мільярд доларів США знаходиться на зберіганні в англійських банках. І частково – в Туреччині, тому Ердоган – серед близьких друзів Мадуро.
У своїх бідах він звинувачує Америку. Мовляв, США не дали країні реструктурувати основні борги. І періодично вводять санкції.
Популістські заходи президентства Мадуро – це ручне управління економікою, контроль і фіксація споживчих цін, необґрунтована емісія валюти. Про те, до чого це призвело – ми описали вище. Популізм, замішаний на корупції і некомпетентності верхівки на чолі з Мадуро, привів до краху і соціального бунту багатющу країну.
Сьогодні перед цією ослабленою державою стоїть два шляхи. Перший – сприятливий, але не простий: опозиція при потужній зовнішній підтримці зможе домогтися позачергових виборів з подальшим проведенням реформ і очищення влади. Другий – сумний, але очевидний – громадянська війна і хаос. Багато в чому вибір шляху зараз залежить від готовності верхівки венесуельської армії – головної сили країни, підтримати власний народ.
