Хто є власником підприємств: Держфінмоніторинг під керівництвом Ігоря Черкаського підписав важливий документ

Значна кількість українських компаній мають розгалужену структуру власності із застосуванням юрисдикцій інших країн. Як правило, компанії нерезиденти – засновники українських компаній мають номінальних власників і директорів. В даній ситуації дуже складно визначити та виявити справжнього власника — кінцевого бенефіціарного власника. В цьому контексті, викриття суб’єктів з непрозорою структурою власності є одним із головних інструментів боротьби зі злочинністю та корупцією, які виникали на тлі непрозорості діяльності бізнес-структур в Україні.  Важливу роль у боротьбі з відмиванням коштів відіграє Державна служба фінансового моніторингу України під керівництвом Черкаського Ігоря  Борисовича.

Черговим  важливим кроком запровадження в дію низку європейських стандартів, спрямованих одночасно і на полегшення життя бізнесу, і на боротьбу з «сірим» капіталом в офшорах є підписання Держфінмоніторингом меморандуму про співпрацю у створенні механізму перевірки інформації про кінцевих бенефіціарних власників.

Крім Держфінмоніторингу, таке зобов’язання взяли на себе також Міністерство юстиції, Міністерство фінансів, Державна фіскальна служба, Національний банк України, Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Державне агентство з питань електронного урядування. Серед партнерів від громадського сектору – громадська організація «Трансперенсі Інтернешнл Україна», урядово-громадська ініціатива «Разом проти корупції», Міжнародний фонд «Відродження», громадська організація «Центр протидії корупції» та інші зацікавлені інститути громадянського суспільства, йдеться в повідомленні прес-служби НБУ.

Суть розбудови механізму перевірки інформації про бенефіціарних власників

Меморандум розроблено міжвідомчою робочою групою, до складу якої також входили представники Держфінмоніторингу, Державної фіскальної служби, Національного банку України, Мін’юсту та Мінфіну. За підтримки Консультаційного фонду підтримки асоціації Україна-ЄС членами робочої групи протягом 2018 року розроблено проєкт концепції перевірки кінцевих бенефіціарних власників.

Меморандумом передбачено імплементації Концепції механізму проведення перевірки правдивості інформації про кінцевих бенефіціарних власників з метою протидії та запобіганню корупції, відмиванню коштів, шахрайству, ухиленню від сплати податків та іншим злочинам, які  пов’язані з фіктивною діяльністю компаній.

Варто наголосити, що впровадження концепції сприятиме створенню прозорої бенефіціарної власності в Україні та надання прав перевірчим компетентним органам здійснювати аналіз, перевірку інформації, що надавалась до Державного єдиного реєстру, з метою встановлення ознак правопорушень. Крім того, органи контролю отримують повноваження щодо притягнення до відповідальності у випадках ненадання або надання неправдивої інформації щодо кінцевого бенефіціарного власника.

Підписаний Меморандум є «дорожньою картою», в якій визначені кроки, терміни та відповідальні особи за реалізацію концепції. Заступник міністра юстиції Олена Сукманова наголошує: «Наш документ — план дій, уже готова дорожня карта, яка визначає подальші кроки держорганів та інститутів громадянського суспільства у створенні концепції верифікації бенефіціарів. У ньому прописані чіткі терміни й виконавці», - йдеться у повідомленні прес-служби Мін'юсту.

Так, Держфінмоніторинг спільно з іншими учасниками меморандуму братиме участь у розробці та організації бізнес-процесів перевірки відомостей про бенефіціарних власників (опис бізнес-процесів, визначення кінцевих бенефіціарів, опис взаємодії інформаційних систем, структур та форматів даних) із врахуванням стандартування даних BODS (Beneficial Ownership Data Standart) тощо.

Варто зазначити, проєкт Концепції був розроблений відповідно до Плану заходів на 2017-2019 роки з реалізації Стратегії розвитку системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення на період до 2020 року, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 601-р, та Плану дій щодо удосконалення національної системи фінансового моніторингу за результатами 5-го раунду оцінки України Комітетом MONEYVAL, схвалений Рішенням 5-го засідання Ради з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення від 12 квітня 2018 року та підтримано дорученням Кабінету Міністрів України від 29.05.2018 № 16465/1/1-18.

Проблема розкриття бенефіціарної власності в Україні

На сьогодні клієнтами українських банків все частіше стають нерезиденти, які зареєстровані в організаційно-правових формах, не передбачених законодавством України, наприклад, інвестиційні фонди, трасти, інші форми управління майном.

За даними ЗМІ (публікації від 29.08.2018), загалом українські чиновники та члени їх сімей виявилися власниками 18 547 компаній, 270 із яких зареєстровані в офшорних юрисдикціях.

При цьому, ТОП-10 осіб виявились власниками 4% компаній (719 компаній), 54% (147 компаній) із яких зареєстровані в офшорних юрисдикціях.

Найбільш привабливими юрисдикціями для створення компаній з номінальними власниками залишаються офшорні зони. Однак, до таких юрисдикцій приєднались країни, в яких максимально спрощений порядок реєстрації компаній і гранично знижені податки на прибуток. Як правило, це карликові, острівні держави, колишні колонії.

Також до таких країн відносяться юрисдикції, де, з одного боку, високий рівень податкового навантаження і жорсткі аудиторські правила, але з іншого – діє система спеціальних податкових пільг, які в першу чергу стосуються діяльності холдингових, фінансових і торгових компаній.

Зазначені країни відрізняються ліберальним режимом проведення платежів і можливістю створювати оперативні холдинги, фінансові компанії та пільгові торгові фірми. Вони не стільки ведуть свою підприємницьку діяльність, скільки відповідають за транзит товарів, капіталів і доходів від них.

Ці фірми обслуговують діяльність інших іноземних компаній материнської фірми. Приклади країн з помірною податковою системою – Нідерланди, Швейцарія, Ірландія, Люксембург.

Також, для юридичних осіб з непрозорою структурою власності найбільш характерним місцем реєстрації бенефіціарів, зокрема, є: Кіпр – 40%; Британські Віргінські острови – 20%; Латвія – 5%; Естонія – 5% та інші.

Також, вразливими є юрисдикції, що мають особливості національних економік: готівково-орієнтовані, податкові гавані (низькі ставки оподаткування).

Нагадаємо, згідно з дослідженнями міжнародних компаній, у «офшорах» приховується понад 10-13% світового ВВП, що перевищує  суму в 10 трлн доларів. І як зазначає видання The Guardian,  з  України щороку виводиться та осідає в «податкових гаванях»  від 100 до 300 млрд гривень.

В підсумку зазначимо, Україні таки вдалося зробити ще один реальний крок протидії офшоризації капіталів, після  ратифікації на початку 2019 року MLI-конвенції, яку було підписану після тривалої підготовки. Відтак, Україна забезпечує виконання зобов’язань Base erosion and profit shifting (BEPS) – протидії розмивання бази оподаткування.