Купити громадянство стає проблематично: ЄС ускладнить можливість інвестувати «за паспорт»

Купити громадянство стає проблематично: ЄС ускладнить можливість інвестувати «за паспорт»

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Мільярдери з України та інших країн колишнього СРСР користуються британськими офшорами для таємних оборудок на величезні суми, стверджується в журналістському дослідженні, яке оприлюднило у свій час британське видання The Guardian.

Всі добре пам’ятають цю статтю, яку ілюструє портрет найбагатшого українця Ріната Ахметова, який також, згідно з публікацією, віддає перевагу таємничості офшорів. У публікації видання стверджується, що Р. Ахметов використав виведені з України гроші для придбання в 2007 році за 136 мільйонів фунтів стерлінгів найдорожчої квартири в Лондоні.

Згідно з дослідженнями міжнародних компаній, у «офшорах» приховується понад 10-13% світового ВВП, що перевищує  суму в 10 трлн доларів. І як зазначає видання,  з  України щороку виводиться та осідає в «податкових гаванях»  від 100 до 300 млрд гривень.

Лише через 11 років, влада Євросоюзу заговорила про проблему, яка неодноразово піднімалася в журналістських розслідуваннях. На рівні із запуском процедури імплементації в  законодавство ЄС нової редакції антилегалізаційних правил, які регламентує прийнята в липні 2018 року Директива AML-5, в Європейському Союзі  запускають масштабну реформу програми інвестиційних віз, в рамках якої держави ЄС продавали громадянство і посвідки на проживання заможним вихідцям з країн колишнього СРСР.

Єврокомісія підготувала пакет рекомендацій для країн-членів, у якому вимагається посилення здійснення перевірки претендентів на отримання «золотих» віз і паспортів в обмін на купівлю нерухомості або інші інвестиційні вкладення в економіку країни, йдеться в повідомленні Financial Times.

За оцінкою Global Witness і Transparency International, продаж за 10 років паспортів і золотих віз приніс Європі – 25 млрд євро.

Згідно підрахунків, серед тих, хто заплатив внесок в 650 тисяч євро, а також інвестував не менше 350 тисяч євро в нерухомість і не менше 150 тисяч – в затверджені урядом облігації за останні 3 роки, виявилися більше 700 чоловік з типовими слов’янськими іменами і прізвищами зі списку Forbes.

Схеми надання громадянства і проживання інвесторів створюють низку ризиків для держав-членів і для спільноти в цілому, – йдеться в документі. Ці ризики стосуються, зокрема, безпеки, включаючи можливість проникнення в ЄС організованих злочинних угруповань, зростання корупції та ухилення від сплати податків.

Ініціатором реформи став єврокомісаріат з питань юстиції. Його глава Віра Юрова в серпні минулого року наголошувала, що «злочинці ставлять під загрозу безпеку Європи, оскільки прагнуть відмивати тут свої капітали», додаючи, що «ЄС не повинен ставати притулком для корупції і брудних грошей».

Проблема полягає у тому, що приватні компанії, які працюють в межах урядових програм на Кіпрі та на Мальті, не мають ніяких юридичних зобов’язань по проведенню перевірок відповідно до норм ЄС з протидії відмивання брудних коштів, підкреслює Єврокомісія.

Нагадаємо, що згідно із прийнятою П’ятою Директивою, держави ЄС зобов’язанні відкоригувати свої закони до 2020 року, а  в січні вимоги директиви стануть обов’язковими для застосування всіма банками Європейського Союзу. З 2020 року контроль банків за рухом коштів на рахунках клієнтів, джерелами їх походження, а також призначенням переказів значно посилюється.

Як повідомляв Der Spiegel, під приціл єврокомісаріату потрапили насамперед Греція, Кіпр і Мальта, де головними покупцями громадянства стали громадяни колишніх радянських республік.

Нагадаємо, раніше висвітлюючи матеріали щодо офшорів для українського бізнесу, підраховано, що українські чиновники та члени їх сімей виявилися власниками 18 547 компаній, 270 із яких зареєстровані в офшорних юрисдикціях.

За даними уряду Мальти, кожен другий учасник програми «Громадянство через інвестиції», що діє з 2013 року, є вихідцем з країн колишнього СРСР.

Варто зазначити, що проблема виведення капіталу обумовлені певними деструктивними процесами трансформаційних процесів в економіці.

Процеси змін, які наразі відбуваються, як на рівні України, так і на рівні ЄС, всиляють оптимізм.

Оскільки, інтегруючись у глобальні фінансові ринки, підвищення мобільності капіталу посприяло активному освоєнню вітчизняним бізнесом нових інструментів оптимізації податкових зобов’язань. Характерним є те, що у цьому разі використовуються цілком легальні схеми, які прийшли на зміну тіньовим. Мова про виведення прибутку в юрисдикції з меншим податковим навантаженням до країн ЄС.

Найбільш очевидний та негативний  наслідок виведення капіталу – поява дефіциту  капітальних ресурсів в іноземній та національній валюті, які так необхідні для забезпечення програм економічного розвитку.

Отже, виведення капіталу має негативний вплив на державні фінанси. По-перше, це призводить до збільшення тягарю зовнішніх боргів, що обумовлює зростання податкового навантаження. В результаті виникає дилема для Уряду країни: або посилювати податкове навантаження на внутрішній ринок, або ж скорочувати видаткову частину за рахунок інвестування. Внаслідок, як правило, зростає інфляція,  обумовлюючи ефект «інфляційного податку», що, призводить до виведення та втечі капіталу, зростанням доларизації економіки та хронічних проявів девальваційних кризових явищ в економіці.

По-друге, з позиції фіскального ефекту, в результаті витоку  капіталу здійснюється пряме скорочення  бази оподаткування суспільства за рахунок доданої вартості, яка виводиться в юрисдикції з меншим податковим навантаженням. В остаточному підсумку це спричиняє зростання бюджетного дефіциту і, як наслідок, зростання інфляції.

По-третє, зростаюча інфляція та девальвація національної валюти провокує подорожчання зовнішнього боргу, що також веде до зростання дефіциту державного бюджету.

Таким чином, усе указує на те, що виведення капіталу неминуче обумовлює зростання інфляції. Тобто, створюється причинно-наслідковий механізм у якому інфляція провокує виведення капіталу, з іншого –  відтік капіталу і є передумовою стійкої тенденції  інфляційного зростання.

Зазначимо, що останнім часом Україна, як і більшість європейських країн, рухається у фарватері загальносвітових антилегалізаційних тенденцій та норм цивілізованого ведення бізнесу. Тому немає ніяких сумнівів, що вже найближчим часом  в Україні піднімуть проблематику щодо імплементації нових правил П’ятої Директиви ЄС.

Україна в останні роки запроваджує в дію низку європейських стандартів, які спрямовані одночасно і на полегшення ведення бізнесу, і на боротьбу з «сірим» капіталом в офшорах. Для цього нещодавно була підписана Багатостороння конвенція MLI (Multilateral Instrument). Відповідна угода дозволяє країні одночасно вносити зміни в усі або деякі діючі Конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Підписана конвенція при цьому є частиною Плану дій BEPS (Base erosion and Profit Shifting) з протидії розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування.

Нагадаємо,  Національний банк планує в 2019 році приділяти значну увагу  фінансовому моніторингу в банках, що сприятиме посиленню діяльності установ в сфері протидії легалізації коштів здобутих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та поширенню зброї масового знищення. НБУ наголошує, що вже цього року Верховна Рада ухвалить новий закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів». Законом передбачено  суттєві зміни, які НБУ спільно з банківською спільнотою ставить за мету опрацювати для посилення контролю за операціями та забезпечення їх прозорості. У 2019 році Національний банк планує розпочати діагностику систем фінансового моніторингу банків, щоб не допустити їх використання для незаконних фінансових транзакцій.

загрузка...
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!