Курс гривні: ринкові фактори та прогноз
Промова глави ФРС і невизначеність внаслідок спалаху нового штаму COVID «Омікрон» погіршили ринкові настрої минулого тижня. Відтак погіршення ситуації з пандемією та жорсткіша риторика Федрезерву випробують інвесторів.
Про це повідомляє в тижневому огляді ICU. Утім, попри зростання ризиків, минулий тиждень ставлення інвесторів до українських державних облігацій дещо поліпшилося, проте про повернення до стабільності говорити ще зарано, зазначають аналітики.
Ми вирішили висвітлити ринкові тенденції та їх сплив на валютний ринок України.
Поточні тенденції на глобальних ринках
Голова ФРС США Джером Пауелл у своєму виступі натякнув на можливість пришвидшення на декілька місяців завершення купівлі центробанком ринкових активів на кілька місяців раніше. Пауелл також заявив, що прийшов час переглянути твердження про тимчасовість інфляції. Свідчення цього надійшло з Єврозони, де споживча інфляція в листопаді прискорилась до 4.9% з 4.1% у жовтні р/р й істотно перевищила консенсус-прогноз 4.5%.
Водночас ситуація навколо південноафриканського штаму Омікрон продовжувала утримувати ринки в напрузі за відсутності нових переконливих фактів про його відносну слабкість або небезпечність. Неабияким ударом по провідних фондових світових індексах стала п’ятнична публікація даних щодо зайнятості в США, згідно з якими в листопаді було створено 210 тис. робочих місць проти 550 тис. передбачуваних консенсус-прогнозом.
За підсумками минулого тижня американські S&P 500 і Nasdaq Composite зменшилися на 1.2% і 2.6% відповідно. Європейський індекс Euro Stoxx впав на 0.3%, а глобальний FTSE All-World - на 1.2%. Дохідність десятирічних казначейських облігацій США зазнала падіння на 13 б.п. до 1.34%, а індекс долара США - DXY – залишився на позначці 96.12 майже незмінним. Попри ринковий негатив, індекс єврооблігацій країн, що розвиваються, EMBIV, дещо підріс на 1% до 108.22.
На сировинних ринках минулого тижня переважала негативна динаміка. Найбільше впали ціни на вугілля, зокрема енергетичне (-12%) та коксівне (-14%) на тлі зростання вуглевидобутку та комерційних запасів вугілля в Китаї. Цінове зростання також пригнічував регуляторний тиск з боку китайських регуляторів. Невизначеність щодо ситуації з пандемією позначилася на нафтових цінах. Сорт нафти Brent впав на 4%. Водночас країни ОПЕК+ на черговому засіданні вирішили не змінювати свої плани з поступового нарощування видобутку нафти.
Різке посилення жорсткої риторики Федрезерву продовжить тиснути на фондові індекси, особливо на акції так званих великих технологічних компаній, таких як Apple, Amazon, Alphabet та інших, зазначають аналітики ICU. Водночас дані звіту з зайнятості в США не були настільки слабкими, щоб похитнути очікування більш рішучих дій ФРС, адже безробіття сягнуло найнижчих допандемічних рівнів. Деякі спостерігачі також указують на бажання значної кількості фондових менеджерів зафіксувати свої прибутки з наближенням завершення фінансового року. Попри це, велика група інвесторів продовжує спроби викупу активів у моменти значного зниження їхньої вартості. Це разом із невизначеністю ситуації щодо пандемії може й надалі спричиняти підвищену волатильність на ринках. Наразі оглядачі очікують оприлюднення листопадових даних зі споживчої інфляції в США. Нині ринки очікують черговий виток її прискорення.
Борговий ринок України
Ставлення інвесторів до українських державних облігацій минулого тижня дещо покращилося, але про повернення до стабільності говорити ще зарано.
Вихід нерезидентів з українських гривневих облігацій триває, але його темп поступово уповільнюється, зазначають аналітики ICU. За попередні два тижні портфель скоротився на 2.5 та 1.6 млрд грн, але вже минулого тижня лише на 0.8 млрд грн. Посприяти могло й розміщення 6-річних паперів, але, найімовірніше, ослаблення гривні й підвищення дохідностей, що робить продаж ОВДП менш вигідним.
Аналітики зазначають, найімовірніше, загальне ставлення інвесторів до України поступово покращується. Схоже, що вони поступово заспокоюються й оцінюють ризик вторгнення країни-агресора на дещо нижчому рівні. Внаслідок, окрім зниження активності виходу нерезидентів з ОВДП, зріс інтерес до варантів та єврооблігацій. Варанти зросли в ціні до майже 95 після просадки ціни до 88 за тиждень до цього. А за єврооблігаціями дохідності знизилися на 30-55 б.п., до 6.24-7.85%, як внаслідок зниження дохідностей бенчмарку, так і звуження спредів. Це обумовило зростання ціни до 95-110 з 93-107 за тиждень до цього.
Отже, ситуація на кордоні залишається складною, утім інвестори, схоже, дещо нижче оцінюють ризик вторгнення з огляду на різні заяви та оцінки ситуації щодо можливого наступу країни-агресора і щодо ймовірної дати. Тож ціни на зовнішні борги поступово повертаються до рівнів, які були місяць тому, хоча повне відновлення потребуватиме ще чимало часу. А от на внутрішньому ринку шанси повернення нерезидентів зростають через вищі дохідності та слабшу гривню.
Стабілізація курсу гривні
Минулого тижня курс гривні коливався в діапазоні 27-27.5/дол. Прогнозисти очікують, що й цього тижня, найімовірніше, курс гривні перебуватиме у тому ж коридорі курсових значень.
На валютному ринку ситуація поступово стабілізується, адже попри збереження домінування попиту, Нацбанк все менше виходить з інтервенціями, а курс гривні, схоже, знайшов рівень відносної стабільності, зазначають в ICU.
Минулого тижня Нацбанк продав значно менше валюти, ніж тиждень раніше, всього $155 млн у порівняння з $630 млн, і відбулося це в понеділок та середу. В четвер регулятор навіть здійснив традиційну купівлю $5 млн. Найбільше – майже $100 млн – Нацбанк продав у середу, коли відбулися погашення ОВДП та набрали чинності нові нормативи відкритої валютної позиції для банків. А відтак цього дня купівля валюти клієнтами банків була на $175 млн більшою за продаж, а оборот ринку зріс більше ніж на $100 млн.
В підсумку варто зазначити, наприкінці тижня ринок вже балансувався переважно самостійно з мінімальним втручанням Нацбанку. Це свідчить, що новий збалансований рівень майже знайдено та істотних курсових коливань вже може й не бути. Найімовірніше, цього тижня амплітуда валютного курсу коливатиметься в межах все того діапазону 27-27.5 грн/дол й подальший рух залежатиме від нерезидентів та експортерів, що вже, напевне, витратили отримані кошти від відшкодування ПДВ.