На крок ближче до НАТО. Що несуть стандарти Альянсу у новому Законі про нацбезпеку

На крок ближче до НАТО. Що несуть стандарти Альянсу у новому Законі про нацбезпеку

Марія Гелюх
Автор
Марія Гелюх
UA.NEWS
Поділитись:

Інтеграція України у європейський політичний, економічний, правовий та безпековий простір, членство в ЄС і НАТО є пріоритетними національними інтересами, що відтепер закріплено законом. 21 червня Верховна Рада у другому читанні підтримала Закон про національну безпеку. 248 голосів «за» і 17 «проти».

Коментуючи документ, президент Порошенко зазначив його прийняття як важливий крок на шляху до НАТО і заявив про ініціативу внести євроатлантичний курс України до Конституції.

Петро Порошенко,
президент України
«Коли ми імплементуємо цей закон, ЗСУ та увесь сектор безпеки повною мірою відповідатимуть критеріям членства України в НАТО. Цей закон – важливий крок на шляху європейської і євроатлантичної інтеграції. Це наш стратегічний курс, і найближчим часом я маю намір закріпити його в Конституції»

Новий закон розроблявся спільно з експертами НАТО, США та ЄС з метою узгодження українського законодавства із законами країн-членів Альянсу. Документ містить світові стандарти для оборонного сектора України: армії, спецслужб і правоохоронних органів. Мета закону – зміцнити військовий та оборонний потенціал країни, посилити цивільний контроль за армією, прозорість оборонного бюджету.

Основні положення Закону про нацбезпеку

Закон про національну безпеку містить 5 ключових розділів:

  • Вживана термінологія, визначення понять військового і збройного конфліктів, національних інтересів, національної безпеки та її загроз, сил безпеки і сил оборони;
  • Принципи державної політики у сфері нацбезпеки і оборони, фундаментальні національні інтереси країни, серед яких: забезпечення територіальної цілісності і суверенітету, євроатлантична інтеграція;
  • Принципи і механізми цивільного контролю сфери безпеки і оборони, відповідні повноваження органів влади та громадянського суспільства;
  • Склад сектора безпеки і оборони, статус основних складових органів, управління та координація у сфері нацбезпеки;
  • Планування національної безпеки і оборони України, включаючи Стратегію нацбезпеки України, Стратегію воєнної безпеки, Стратегію громадської безпеки та цивільного захисту, Стратегію розвитку оборонно-промислового комплексу, Стратегію кібербезпеки, Національну розвідувальну програму.
Олександр Турчинов,
секретар РНБОУ
«Закон визначає натовські та європейські параметри для національного сектора безпеки і оборони. Він визначає структуру, функції, систему управління, систему стратегічного планування, а також багаторівневу систему контролю»

Бюджет сектора оборони

У законі зафіксовано норми витрат на безпеку і оборону. Річний обсяг фінансування повинен складати не менше 5% від запланованого ВВП, з яких не менше 3% – на потреби оборони. Витрати на оборонно-промисловий комплекс повинні бути на рівні не менше 0,5%.

Цивільний контроль сектора безпеки

«Демократичний цивільний контроль – комплекс здійснюваних відповідно до Конституції та законів України правових, організаційних, інформаційних, кадрових та інших заходів для забезпечення верховенства права, законності, підзвітності, прозорості органів сектору безпеки і оборони, сприяння їх ефективній діяльності та виконання покладених на них функцій»
— Закон про нацбезпеку

Система цивільного контролю включає контроль, який реалізується президентом, Верховною Радою, РНБОУ, Кабінетом Міністрів, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, а також – судовий і громадський контроль.

Принцип прозорості цивільного контролю означає повне розкриття фінансової інформації щодо функціонування сектора безпеки і оборони з метою забезпечення ефективного використання фінансових ресурсів з урахуванням вимог Закону України «Про державну таємницю».

Громадський контроль означає можливості для громадян:

  • отримувати в установленому порядку інформацію з питань діяльності складових сектору безпеки і оборони, крім інформації з обмеженим доступом;
  • проводити дослідження з питань нацбезпеки і оборони, публічно представляти їх результати, створювати для цього громадські фонди, центри, колективи експертів;
  • проводити громадську експертизу проектів законів, рішень, програм, представляти свої висновки і пропозиції для розгляду відповідним державним органам;
  • брати участь в громадських дискусіях та відкритих парламентських слуханнях з питань діяльності та розвитку сектора безпеки і оборони, правового і соціального захисту військовослужбовців та працівників розвідувальних та правоохоронних органів.

Цивільний контроль сектора безпеки передбачає реформування Міністерства оборони та Збройних сил. Призначення вищого керівництва Міноборони відбувається голосуванням Верховної Ради за поданням президента із числа цивільних кандидатів: міністра, першого заступника і заступника міністра.

Цей принцип діє в НАТО і зафіксований у Стратегічному оборонному бюлетені. В Україні норма почне працювати з 1 січня 2019 року.

«Міністр оборони здійснює керівництво Міністерством оборони України, військово-політичне та адміністративне керівництво ЗСУ безпосередньо і через першого заступника Міністра оборони, заступників Міністра оборони, а також через Головнокомандувача ЗСУ»
— Закон про нацбезпеку

Склад сектора безпеки і оборони

Сектор безпеки та оборони України складається з 4 взаємопов’язаних складових:

  • сили безпеки;
  • сили оборони;
  • оборонно-промисловий комплекс;
  • громадяни і громадські об’єднання, що беруть участь у забезпеченні національної безпеки добровільно.
«До складу сектора безпеки і оборони входять: Міністерство оборони, Збройні Сили, Державна спеціальна служба транспорту, МВС, Національна гвардія, Національна поліція, Державна прикордонна служба, Державна міграційна служба, Держслужба з надзвичайних ситуацій, СБУ, Управління держохорони, Держслужба спецзв’язку і захисту інформації , Апарат РНБОУ, розвідувальні органи, центральний орган виконавчої влади, який забезпечує державну військово-промислову політику»
— Закон про нацбезпеку

Керівництво в сфері нацбезпеки і оборони реалізує президент, а координацію – РНБОУ. Міністерство оборони відповідає за реалізацію держполітики сектора.

Реформування ЗСУ

«Збройні Сили України забезпечують стримування і відсіч збройної агресії проти України, охорону повітряного простору держави та підводного простору в межах територіального моря України, у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом»
— Закон про нацбезпеку

Закон розмежовує посади начальника Генерального штабу і Головнокомандувача ЗСУ. Пост Головнокомандувача – найвища військова посада. Кандидат призначається і звільняється президентом, підпорядковується президенту та міністру оборони. У його повноваженнях – керівництво ЗСУ через Генштаб і територіальною обороною. Нові правила почнуть діяти з 1 січня 2021 року.

«Генеральний штаб ЗСУ – головний орган військового управління із планування оборони держави, стратегічного планування застосування Збройних Сил України та визначених сил і засобів інших складових сил оборони, координації та контролю за виконанням завдань у сфері оборони органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та силами оборони»
— Закон про нацбезпеку

Генеральний штаб очолює начальник Генштабу, який підпорядковується Головнокомандувачу ЗСУ.

«Об’єднаний оперативний штаб ЗСУ є органом управління міжвидовими та міжвідомчими угрупованнями військ (сил)»
— Закон про нацбезпеку

Керуватиме Об’єднаним оперативним штабом ЗСУ Командувач Об’єднаних сил, який також призначається і звільняється президентом і підпорядковується Головнокомандувачу ЗСУ. Останньому будуть підкорятися Генштаб, Об’єднаний оперативний штаб, командування видів військ і сил, інші органи військового управління.

Розробка стратегії цивільної оборони України покладається на МВС. Розвиток оборонної промисловості має реалізовуватися відповідно до «використання механізмів державно-приватного партнерства із залученням міжнародної консультативної, фінансової, матеріально-технічної допомоги»

Нове визначення повноважень і підзвітності СБУ

Служба безпеки України є державним органом спеціального призначення із правоохоронними функціями. СБУ реалізує:

  • протидію розвідувально-підривної діяльності проти України;
  • боротьбу з тероризмом;
  • контррозвідувальний захист державного суверенітету, конституційного ладу та територіальної цілісності, оборонного та науково-технічного потенціалу, кібербезпеки, економічної та інформаційної безпеки, об’єктів критичної інфраструктури;
  • охорону державної таємниці.

Вона буде виведена із загальної системи правоохоронних органів в окрему структуру. Це зроблено для того, щоб зберегти автономність СБУ і вивести її із прямого підпорядкування Об’єднаного оперативного штабу.

Планування у сфері безпеки

Планування у сфері нацбезпеки і оборони поділяється на довгострокове (більше 5 років), середньострокове (до 5 років) і короткострокове (до 3 років).

«Стратегія національної безпеки України є основним документом довгострокового планування, яким визначаються основні напрями державної політики у сфері національної безпеки»
— Закон про нацбезпеку

Стратегія є основою для усіх інших документів, що відповідають за планування сектора безпеки.

Кібербезпека

В законі передбачена Стратегія кібербезпеки, яка повинна схвалюватися РНБО і затверджуватися президентом. Йдеться про захист державних об’єктів і ресурсів та критичної інфраструктури. У цьому напрямку Україна також переймає досвід і спирається на підтримку НАТО і союзників.

Закон також регулює багато аспектів оборонного сектора відповідно до прийняття закону про реінтеграцію Донбасу, зокрема, щодо Об’єднаного оперативного штабу ЗСУ.

Значення закону

На прийнятті закону про національну безпеку наполягали західні партнери України. Закладені у законі принципи застосовуються в НАТО. Поки що багато ключових норм викладені тільки на папері, а деякі положення набудуть чинності з відстрочкою. Цей час необхідний Україні на приведення норм, що регламентують сектор оборони, у відповідність із новими правилами.

Андрій Парубій,
глава Верховної Ради
«Це рішучий крок України на шляху до НАТО. Важливо відзначити, що закон є рамковим, але дуже важливим. Він дає загальну систему реформування, але далі нам важливо прийняти новий закон про СБУ, новий закон про розвідку. Потрібно створити комітет у Верховній Раді з контролю за розвідкою. Це один із стандартів НАТО, який передбачає збільшення парламентського контролю над сектором безпеки»

Документ проголосований напередодні саміту НАТО. Що є сигналом для Альянсу з боку України. Головним же висновком закону про національну безпеку є те, що Україна готується до складних реформ у оборонній сфері.

Автор: Марія Гелюх
Фото: nv.ua
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!