Зростання тіньового сектору економіки призводить до скорочення державних доходів, що створює проблему дефіциту державного бюджету. Незважаючи на значні зусилля з боку влади у боротьбі з тіньовим сектором в Україні, що спрямовані на детінізацію економіки, протидію корупції, профілактику злочинності, здійснення банками фінансового моніторингу, подолання кризових явищ в економіці та соціальній сфері, боротьбу з нестабільністю на валютному сегменті ринку тощо, рівень тіньового сектора, порівняно з іншими країнами, залишається ще значно високим.
В контексті скорочення тіньового сектору, цікавим є досвід Китаю щодо комплексних підходів подолання кризових явищ в економіці, зокрема зменшення тіньового банкінгу.
Нагадаємо, влада Китаю істотно нарощує кредитну експансію в надії підтримати економіку та забезпечити зростання виробництва, яке почало згасати на тлі торгового конфлікту з США.
Внаслідок того як відбулося падіння експорту з КНР у грудні 2018 року на 4,4%, а темпи зростання ВВП сповільнилися до мінімуму за 28 років, китайські банки отримали рефінансування, закачавши в економіку країни безпрецедентну за обсягом суму нового боргу.
Зазначимо, що лише за січень в Китаї було отримано нових позик на 3,23 трильйона юанів. Це абсолютний рекорд за весь час офіційної статистики Народного банку Китаю із 1992 року
Більш широкий показник сумарного соціального фінансування (total social financing), що враховує тіньовий банкінг і замасковані кредитні продукти, в місячному діапазоні зріс на 4,64 трильйона юанів, що в 1,5 рази перевищує рівень січня 2018 року.
У перерахунку на долари китайська економіка отримала кредитний стимул у сумі 685 млрд доларів – суму, яка прирівнюється до річного ВВП таких країн, як Саудівська Аравія або Швейцарія. Випуск китайськими компаніями боргових зобов’язань у вигляді облігацій прискорився на третину – за січень вони залучили на ринку 500 млрд юанів проти 375 млрд в грудні 2018 року.
Опубліковані Народним банком цифри вражають – за місяць борг економіки підскочив на 5% ВВП. У перерахунку на рік це 60% ВВП – темп зростання, який в світі спостерігався лише під час реалізації плану Маршалла в післявоєнні часи в Європі.
Раніше було обґрунтовано експертне бачення видання The Economist щодо майбутнього економіки Китаю. Експерти вважають малоймовірним настання широкомасштабної економічної кризи в КНР (інтенсивність ризику – 10 балів). Однак не виключають, що здійснюючи заходи з підтримки економіки країни в торговому конфлікті з США, можуть обумовити помилки нарощуючи фінансові ризики. Найбільш вразливим місцем економіки КНР експерти вважають обсяг внутрішніх кредитів.
Відтак, результат мінімізації тіньового кредитування, для Народного банку Китаю в контексті ефективності його регуляторних функцій – це гарна статистика, оскільки додає фінансовій системі країни більшої стійкості.
Та попри звичне негативне сприйняття тіньового банкінгу, для компаній, які потребують активного фінансування – тенденції виявилися негативними.
Moody's Investors Service оцінює скорочення розміру тіньового банківського сектора у Китаї приблизно на 6,5% до 61,3 трлн юанів ($ 9,1 трлн) що указує на найнижчий рівень з того часу, як Пекін почав боротьбу з тіньовим банкінгом на кінці 2016 року.
Як зазначає Financial Times, показник рівня тіньового банкінгу вперше, більш ніж за 10 років, демонструє зниження за підсумками 2018 року. Наразі цей показник еквівалентний 23,5% всіх банківських активів і 68% ВВП Китаю. Максимальне пікове значення показника спостерігалося у 2016 році на рівні 87% ВВП.
Moody's стверджує, що у 2018 році Китай таки домігся прогресу в скороченні боргового навантаження та зниження ризиків у фінансовій системі. Але це породило нову проблему, яка призвела до того, що «доступ приватного бізнесу до кредитної підтримки зменшився, і це відчутно вплинуло на темпи економічного зростання».
Варто зазначити, що у 2018 році, в умовах невизначеності результатів торговельного протистояння між США та КНР, Китайська економіка зросла лише на 6,6%, що стало найгіршим результатом за останні 28 років. Аналітики прогнозують її подальше уповільнення, і в березні урядом Піднебесної було переглянуто цільове значення зростання ВВП до 6-6,5% у 2019 році.
Надалі влада КНР має намір стимулювати економічне зростання за допомогою зниження податків, інфраструктурних проектів та підтримки середнього та малого бізнесу. Як наголошують в Уряді, шлях економічного порятунку бачать в скороченні фіскального тиску, знижуючи у 2019 році податкове навантаження компаній більш ніж на 2 трильйони юанів ($ 298 мільярдів). Поруч з тим, влада має намір збільшити кредитування середнього та малого бізнесу на 30%, продовживши знижувати норми резервування для невеликих і середніх банків.
Уряд продовжує кредитування приватного сектора, попри те, що сукупний борг в Китаї наближається до 300% ВВП.
У Держкомітеті з розвитку і реформи КНР наразі заявляють, що будуть працювати над стабілізацією авторинку і стимулюванням продажів побутової техніки. Нагадаємо, за підсумками 2018 року продажі автомобілів в КНР скоротилися вперше більш ніж за 20 років.
JPMorgan Chase наголошує, що ефект всіх етапів масштабного зниження податків в Китаї може бути еквівалентний 2 трлн юанів (або 300 млрд дол.), що рівноцінно 1,2% китайського ВВП. Передбачається, що зниження податків може посилити зростання ВВП на 0,46 процентного пункту (п.п.) в цьому році.
Скоригований бюджетний дефіцит (до обліку доходів від випуску спеціальних облігацій та продажу земельних ділянок) підніметься з 10,7% ВВП у 2018 році до 11,3% ВВП у 2019-му, вважають в JPMorgan. Влада КНР прогнозує бюджетний профіцит на рівні 2,8% ВВП.
Головний сенс пом’якшення податкового навантаження – нарощування платоспроможного попиту в економіці Китаю з одночасним розширенням оптимальної зайнятості в Китаї.
У 2019 році, як і 2015 році, коли ризик рецесії китайської економіки став вагомим ризиком для глобальних фінансових ринків, актуалізувалися питання щодо її реального розміру, який, як підозрювали, є менше офіційно опублікованого.
У недавньому дослідженні американського Інституту Брукінгса йшлося про те, що в 2008-2016 рр. зростання номінального ВВП КНР завищували на 1,7 процентного пункту в рік. Відтак, розмір економіки в 2016 році у реальності був на 12% менше, ніж повідомлялося.
Це може свідчити про те, що борговий тягар має бути ще більшим, якщо економіка менше, ніж досі вважалося. Статистичні дані засвідчують про наростальну кількість корпоративних дефолтів.
Згідно Natixis, у 2018 їх було приблизно на 20 млрд юанів ($ 3 млрд) за облігаціями. Це майже вдвічі більше, ніж роком раніше, причому понад 75% дефолтів припало на частку приватних компаній. Влада намагається виправити ситуацію, і в березні Народний банк Китаю заявив, що у співпраці з іншими регуляторами спробує зробити кредитування більш доступним для приватних компаній. Без доступу до тіньового банківського сектору вартість позик для них була б набагато вище, — стверджують в Natixis.
Стосовно українських реалій антикризових заходів, то варто зазначити, у 2018 році економічне зростання в Україні дещо уповільнилось, зокрема через жорстку монетарну та фіскальну політику, що було необхідним для збереження макроекономічної та фінансової стабільності в умовах пікового боргового навантаження.
Оцінюючи кумулятивний ефект від зусиль полегшення життя бізнесу в аспекті дерегуляції у 2018 році зазначимо, що на початку 2019 року Україна посіла друге місце за темпами зростання у рейтингу Doing Business. Це є переконливим свідченням передумов розвитку бізнесу в країні.
Нагадаємо, починаючи з 2014 року Україна виросла у рейтингу Doing Business на 41 позицію. Дана динаміка поставила Україну в цьому рейтингу на 2 місце за темпами зростання з 2009 року.
Наразі в Уряді України говорять і про інші полегшення, які мають і далі «просувати» країну в престижному рейтингу Doing Business.
Запроваджується одразу кілька новацій, які, за твердженням урядовців, забезпечать полегшення в житті вітчизняних підприємців. Йдеться про спрощення, варіативність та пришвидшення процедури реєстрації «ТОВок» – товариств з обмеженою відповідальністю, полегшення декларування готовності об’єктів будівництва до експлуатації, надання банкам доступу до держреєстрів з інформацію про осіб, які звертаються по кредити, спрощення порядку присвоєння поштових адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна, зазначають у відомстві.
Згідно з інформацією, Міністерство економічного розвитку і торгівлі зазначає, що завдяки дерегуляції вдалося досягти щорічної економії бізнесу в розмірі понад 1 млрд грн. За останні 3 роки Кабмін скасував близько 1300 застарілих актів, які створювали непотрібний тиск на бізнесменів.
