Китай і нові тригери світової економічної кризи

Китай і нові тригери світової економічної кризи

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Для економіки Китаю, бурхливе зростання якої супроводжувався рекордним збільшенням боргу в 250% ВВП, викристалізовується ще один суттєвий передвісник кризи.

Після «епідемії» дефолтів за облігаціями у минулому році, коли обсяг прострочених виплат підскочив вчетверо, до 120 млрд юанів, криза неплатежів перекинулася на сектор фінансів.

Як повідомляє Bloomberg, наразі на межі банкрутства опинився China Minsheng Investment Group – найбільший приватний інвестфонд Китаю.

Не так давно, компанія з активами на 310 млрд юанів, або 45,5 млрд доларів, у лютому не змогла погасити облігації на 3 млрд юанів, відтак, згідно з положенням про перехресний дефолт, компанія зобов’язана невідкладно здійснити виплати на суму 800 млн доларів утримувачам євробондів.

Борг фонду перевищує 35 млрд доларів, а ресурси на його погашення у компанії відсутні. Фонд повідомив Гонконгську біржу, що компанія наймає юристів Kirkland & Ellis, а банки зізвали комітет кредиторів – процедура, яка зазвичай передує банкрутства з обміном боргу на акції.

Криза навколо China Minsheng Investment Group, яку називали китайським JPMorgan, посилиться, а кредитори будуть прагнути заморозити її активи, якщо вона оголосить дефолт за бондами, зазначають в Qingdao Rural Commercial Bank.

Проблема може вирішитися у випадку, якщо China Minsheng Investment Group знайде зацікавлених інвесторів. Наразі інвестиції неможливі: доларові бонди компанії торгуються по 40% від номіналу — на рівні вартості держоблігацій Венесуели.

Проблема китайського фінансового сектора, так і економіки в цілому — в тому, що вся модель зростання останніх 10 років побудована на хронічному збільшенні боргу, пишуть аналітики GNS Economics.

З часом, ефективність кредитного «допінгу» постійно знижується: якщо до 2008 року борг зростав дещо швидше, ніж ВВП, то за останнє десятиліття ця розбіжність має триразове перевищення. З 2007 року зростання боргу відбулося на 25 трильйонів доларів, а економіка — лише на 7,6 трлн.

Влада Китаю різко збільшили вливання кредитів в банківську систему та економіку в надії підтримати зростання, що гасне на тлі торгового конфлікту з США.

На тлі експортного падіння на 4,4% з КНР у грудні, а також сповільнення темпів зростання ВВП до мінімуму за 28 років, китайські банки, що фінансуються Народним банком, закачали в економіку безпрецедентний обсяг нового боргу.

Як повідомляє Bloomberg з посиланням на дані Народного банку КНР, в січні в країні було видано 3,23 трильйона юанів нових позик. Це абсолютний рекорд за весь час офіційної статистики (з 1992 року).

Опубліковані центробанком цифри — це «безглуздя», наголошує стратег Rabobank Майкл Евері: за місяць борг економіки підскочив на 5% ВВП. У перерахунку на рік це 60% ВВП — швидкість, яка у світі спостерігалася лише після Другої світової війни, коли на кредитні гроші в рамках плану Маршалла відбудовували Європу.

Рисунок 1 – Динаміка зростання боргу Китаю

Масштабне зростання грошової маси — це «привід нервувати за юань», – з квітня минулого року, коли американські мита набули чинності, китайська валюта подешевшала на 7,9%, а забезпеченість юаневої грошової маси золотовалютними резервами упав до 10,9%.

Лише рік тому китайська влада публічно говорили про необхідність приборкати кредитну експансію, яка виходить далеко за межі офіційної банківської системи. Але торговий конфлікт з США і напруга, яка супроводжує переговори з адміністрацією Дональда Трампа, схоже, змусили Пекін переглянути жорстку позицію.

Представляючи жахливі цифри за кредитами, директор департаменту статистики та аналітики Народного банку КНР повідомив, що позабалансові кредити в системі будуть знижуватися, але швидкість цього процесу уповільнюватиметься. Це означає, що боротьба проти тіньового банкінгу, отримає тимчасово паузу.

Проблема для Китаю, втім, набагато глибше, ніж торговельну суперечку, пишуть аналітики GNS Economics: вся економічна модель КНР останніх 10 років побудована на хронічному збільшенні боргу, розмір якого вже практично втричі перевищує китайський ВВП.

Наразі на кожен долар нового боргу в Китаї створюється лише 33 центи нового ВВП.

Де-факто китайська економіка перетворюється в «фінансову піраміду», категоричні аналітики GNS: відсотки за обслуговування  боргу з’їдають близько 20% китайського ВВП, а обслуговування накопиченого боргу відбувається шляхом подальшого збільшення боргу, зациклюючи ситуацію в  коло невирішених проблем.

Головний сенс кількісного пом’якшення – нарощування платоспроможного попиту в економіці Китаю з одночасним розширенням оптимальної зайнятості в Китаї. Влада намагається в умовах торговельного протекціонізму, активно наростити темпи розвитку внутрішньої економіки.

Але реальність є такою, якщо китайський кредитний міхур лопне, під ударом опиниться вся світова економіка, попереджають в GNS.

Держави, економіка яких залежить від зовнішніх ринків, схильні до серйозних ризиків взагалі, та в періоди кризових явищ глобальної економіки особливо. А в Україні ситуація досить складна: експорт та імпорт складає близько 50% ВВП. Відношення держборгу в Україні наближається до 80%.

В контексті впливу глобальної економіки на Україну, то варто зазначити, що тема співпраці з МВФ залишається однією із найбільш чутливих тем.

Досвід багатьох криз показує, що стратегія економічного розвитку, яка базується на  розвитку лише сировинного сектору – це шлях до занепаду в стратегічному вимірі. Історія показує приклади, в яких довгострокові успіхи в розвитку економіки обов’язково були пов’язані з реалізацією політики по організації виробництва високотехнологічної продукції, випуску товарів з високою доданою вартістю, що необхідно враховувати в рамках формування політики економічного розвитку України.

загрузка...
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!