Китай включив «друкарський станок»: оцінка економічного порятунку КНР та ризиків для України

Кредитні стимули Народного банку КНР призвели до істотного зростання кредитної експансії: за останні 8 років активи банківської системи Китаю потроїлися, а їх загальний розмір – 36 трильйонів доларів США – удвічі перевищує показники банків США.

Відтак, банківська система Китаю з  активами в $36 трильйонів, навантажена колосальним корпоративним боргом в і позабалансовими зобов’язаннями, точний розмір яких не врахований, ризикує стати живою ілюстрацією ланцюгової реакції корпоративних дефолтів та, як наслідку, фінансової кризи.

Нагадаємо, в Китаї вперше за останні два десятиліття впав банк. Центральний банк КНР і Комісія з регулювання банків та страховиків оголосили про початок програми фінансового оздоровлення банку Baoshang Bank (з активами на 83 млрд доларів), який здійснює свою діяльність у Внутрішній Монголії. Слідом за банком Baoshang Bank, на межі краху опинився ще один великий банк Bank of Jinzhou - комерційний банк з провінції Ляонін, розмір  активів якого обчислюється в $105 млрд.

За перші чотири місяці 2019 року обсяг дефолтів по корпоративному боргу Китаю в національній валюті досяг 39,2 млрд юанів ($5,8 млрд), що приблизно в 3,4 раза більше, ніж це було зафіксовано в аналогічному періоді 2018 року, зазначають експерти Bloomberg.

Де-факто китайська економіка перетворюється в «фінансову піраміду», зазначають аналітики GNS. Відсотки за зобов’язаннями боргу поглинають близько 20% китайського ВВП, а обслуговування накопиченого боргу відбувається шляхом подальшого збільшення боргу, замикаючи ситуацію в коло невирішених проблем.

По мірі того, як економіка сповільнюється через дію торговельної війни та згасання демографічного вибуху 20 століття, бізнесу обслуговувати накопичені борги приходиться все складніше.

Емісійний шлях порятунку економіки продовжено

Влада Китаю продовжує масштабні вливання кредитів в економіку, темпи зростання якої сповільнюються на тлі торгової війни, старіння населення і безпрецедентного боргового навантаження для країн, що розвиваються. Наразі борги сягнули позначки у 250% ВВП.

Протягом лише червня в економіку Китаю було влито 1,66 трильйона юанів ($240 млрд) нових позик в національній валюті, як свідчать статистичні дані Народного банку КНР.

Достеменніший показник сумарного соціального фінансування (total social financing), що враховує тіньовий банкінг і завуальовані кредитні продукти, за червень підскочив майже на 2,3 трильйона юанів ($327 млрд).

Близько 18% цієї суми було отримано внаслідок збільшення боргу регіонів, що випускають спецоблігації для фінансування інфраструктурних проєктів.

Уряд Китаю використовуючи фінансові стимули допомагає стабілізувати темпи зростання, але потенціал таких заходів є вкрай обмеженим, відзначають аналітики.

За підсумками другого кварталу китайський ВВП виріс на 1,5% відносно січня-березня. Втім, в річному вираженні зростання сповільнилося на 0,2 п.п., ставши мінімальним за весь час офіційної статистики — з 1992 року.

У підсумку зазначимо, Китай закачав 2,26 трильйона юанів в економіку на тлі мінімального зростання з 1990-х.

Кредитні стимули та вливання в фінансову систему змінили статистику з промвиробництва та  інвестицій наступними показниками: зростання промисловості прискорилося з 5% до 6,3%, а зростання капітальних вкладень — з 5,6% до 5,8%.

Проте, така ситуація викликає лише стурбованість, оскільки, це говорить насамперед про те, що економіці потрібні істотні ресурсні вливання для підтримання інвестицій на такому рівні, який би дозволяв забезпечувати зростання вище 6% в умовах скорочення експорту, відзначають експерти.

Перспектива торгових переговорів

На тлі загострення торговельних відносин між країнами, зростають тарифи, що все більше породжує передумови для повномасштабної торговельної війни.

Торгові переговори Пекіна з США не демонструють ознак прогресу. Настав «період затишшя», заявив радник Білого дому Пітер Наварро в п’ятничному інтерв’ю CNBC.

Як раніше повідомляли, Трамп відклав мита і запланував продовження переговорів з Китаєм. Переговори президента США Дональда Трампа і голови КНР Сі Цзіньпіна на саміті G20 завершилися без сенсації, але і не принесли розчарування.

Наразі США утримаються від введення додаткових мит на китайські товари, в той час як Пекін збільшить закупівлі американської сільгосппродукції, повідомив Дональд Трамп журналістам в Осаці.

Відтак, повноцінна торгова угода малоймовірна, солідарні аналітики: в базовому сценарії до кінця року адміністрація Дональда Трампа запровадить 10-процентні мита на не обкладений тарифами залишок китайського імпорту (300 млрд доларів).

Наслідки затягування підписання торгової угоди

Наслідком відсутності торгової угоди буде подальше падіння ВВП. «Це відніме біля 0,8 п.п. ВВП Китаю на горизонті 2019-2020 років», - стверджують експерти.

Відповіддю китайської влади будуть нові спроби вирівняти ситуацію грошовими вливаннями: у другому півріччі кредитні стимули в інфраструктуру зростуть вдвічі: з 2 до 4 трильйонів юанів, як прогнозують експерти.

Одночасно Народний банк КНР піде на пом’якшення монетарної політики. Народний банк вчергове запровадить зниження резервних вимог до банків, щоб звільнити їм ліквідність з метою  надання нових позик — на 0,5 п.п. в третьому кварталі, й на стільки ж у четвертому, наголошують експерти.

Та варто зазначити, що в наслідок песимістичного сценарію, коли США вводять 25-процентні мита на весь китайський імпорт, Китай зіткнеться з новою девальвацією юаня — з нинішніх 6,9 до 7,5 юанів за долар, прогнозують експерти, що посилить падіння економічних показників.

Прогноз для України

Конфлікт ключових глобальних гравців негативно впливає на світову економіку — темпи зростання двох найбільших економік знизяться, що матиме негативний вплив на периферичні економіки. Це призведе до зменшення попиту на сировинні товари, в тому числі й український експорт.

Варто зазначити, промисловий локомотив економіки КНР, який породив економічне диво внаслідок постачання дешевого ширвжитку закордон, продовжує уповільнюватися: в червні експорт скоротився — на 1,3% рік до року. Імпорт зменшився — на 7,3%.

В наслідок відповідних змін, Україна ризикує втратити не лише торгового партнера, а й отримати конкурента по багатьох напрямках експортних позицій.

Серед основних експортних товарних позицій України у торговельних відносинах із Китаєм у 2018 році були чорні метали – 21% від загального обсягу, або $9,9 млрд. На другому місці – зернові культури: 15,3% загальноукраїнського експорту у 2018 році, або $7,2 млрд. Машини, обладнання та механізми займають третю сходинку: 9,8% у структурі вітчизняного експорту за минулий рік, або $ 4,7 млрд. Звісно, йдеться про незначний обсяг для української металургії та ринку зернових, проте зміна кон’юнктури  ринку може спричинити глобальне зростання конкуренції на інших ринках.

Такі зміни обумовлять перегляд бізнес-планів розвитку найбільших експортних компаній України. В перспективі, це може призвести до зменшення привабливості їх інвестиційних програм, скорочення кількості робочих місць та падіння доходів у відповідних галузях. Ланцюгова реакція негативних змін може торкнутися суміжних галузей: фінансових, торговельних та транспортних компаній.