Вивіз російського лісу в Китай досяг нового рекорду, пишуть ЗМІ країни-агресора. Триває практика експорту простої сировини, товарів низького переділу. Найчастіше все це йде через різноманітні «сірі» або відверто кримінальні схеми вивезення продукції. Простіше кажучи йдеться про контрабанду.
Експерти відзначають, що площа «втрачених» лісів можна порівняти з територією Бразилії.
Останнім часом різко збільшився вивіз лісу на експорт. За останні п'ять років щорічні продажі лісоматеріалів за кордон підскочили на 20% - з 34 до 41,2 млн тонн. У перерахунку на обсяг це 50 мільйонів кубометрів, або 200 стандартних олімпійських басейнів.
Лідером вивезення залишається Китай, частка якого досягає 42% (17,2 млн тонн), в рази перевищуючи показники інших великих клієнтів.
Друге місце займає Фінляндія, але на її частку припадає 6,5% російського лісового експорту, на Японію - 5,8%, на Узбекистан - 5,4%.
Вивіз лісу за кордон торік принесли 8 млрд доларів й складалися майже виключно з необробленого лісу.
Чиновники нарікають: близько 85% становить продукція з низькою доданою вартістю — кругляк, лісоматеріали, отримані розпилюванням, і паливна деревина.
Крім того, 97% вивезених за кордон лісоматеріалів має грубу обробку і тільки 3% - це стругані та шліфовані пиломатеріали.
Але експерти абсолютно переконані, в реальності точних даних про рух лісового фонду в країні просто немає. Про це також заявила Рахункова палата за підсумками перевірок ефективності витрачання коштів на лісовпорядкування в країні.
Експерти для порівняння відзначають, що площа «втрачених» для держобліку лісів можна порівняти з територією Бразилії. Давність 84,4% матеріалів з лісовпорядкування перевищує 10 років, відсутня єдина інформаційна база про використання лісових ресурсів, так само як і достовірна інформація про обсяг заготівлі, обороту та експорту лісоматеріалів в країні.
Чиновники «втратили» мільярд гектарів лісу
Як зазначено вище, близько 84% лісового фонду не мають достовірного відображення в державних базах обліку лісових ресурсів. До такого висновку прийшла Рахункова палата за підсумками перевірок ефективності витрачання коштів на лісовпорядкування.
При тому що загальна площа лісів в країні, за даними Рослєсхоза, оцінюється в 1,145 млн га, а про стан лісового фонду на площі 967 млн га у держави просто «немає достовірної інформації», йдеться у звіті Рахункової палати.
Площа «втрачених» для держобліку лісів можна порівняти з територією Бразилії. Особливо ця проблема актуальна для суб'єктів Сибірського і Далекосхідного федеральних округів, де давність лісовпорядкування на землях лісового фонду понад 10 років становить 93,3% і 96,6%, відповідно, — йдеться в доповіді Рахункової палати.
Законодавством не передбачено вимогу, згідно з яким об'єктом оренди з метою заготівлі деревини можуть бути тільки лісові ділянки, щодо яких є актуальні матеріали лісовпорядкування. В результаті виникають ризики незаконної рубки.
І незаконна вирубка процвітає. Протягом останніх 10 років зберігається кількість випадків незаконних рубок в межах 16-17 тис. одиниць в обсязі 1,3 млн кубічних метрів на рік. Сума завданих збитків — в середньому 11-12 млрд рублів щорічно, — зазначила Рахункова палата торік.
Половина площі незаконно вирубаних лісів у 2018 році зафіксована на території Іркутської області - 0,6 млн кубометрів зі збитком 4,4 млрд рублів. До такої ситуації призвели низький рівень контролю з боку правоохоронних органів, недотримання нормативів патрулювання співробітниками лісової охорони, недостатнє врегулювання діяльності пунктів прийому, зберігання та відвантаження деревини, відсутність достовірного обліку лісоматеріалів та інформаційного обміну між контролюючими органами, зазначає відомство.
Для актуалізації відомостей про ліси в повному обсязі буде потрібно від 14,5 млрд рублів при виконанні робіт дешифрованим способом (15 рублів за га в середньому) до 83,2 мільярда рублів при виконанні робіт окомірним способом (86 рублів в середньому), пише у звіті Рахункова палата.
Безконтрольна вирубка призвела до того, що було запропоновано заборонити експорт необробленої деревини хвойних і цінних листяних порід з 1 січня 2022 року.
Масштаби проблеми
П'ята частина світового лісу припадає на територію країни-агресора, майже 70% площі якої складають землі лісового фонду - 1,18 млрд га. З них, за даними Мінприроди, 770 млн га покрито рослинністю.
Щорічно на законних підставах вирубується суцільним методом близько 1 млн га лісу. Крім цього, за оцінками експертів, ще близько 40% офіційного обсягу вирубують нелегально. Значно більше лісу гине в пожежах: у 2018 році згоріло 3,2 млн га, а у 2017-му - 1,4 млн. Частина лісів втрачається через видобуток корисних копалин, будівництва інфраструктури, шкідників. У 2017 році хворобами й шкідниками пошкоджені 4,8 млн га лісу.
Таким чином, загальна втрата лісів (не рахуючи пошкоджених) у 2018 році могла скласти близько 4,6 млн га. У 2017 році фахівці Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) оцінювали загальні втрати у 2,4-3,5 млн га.
Відновлюється, за офіційними даними, близько 1 млн га, проте, на думку експертів, значна частина нових посадок гине через відсутність належного догляду. При цьому загальна площа необхідного лісовідновлення — це вирубки, згорілі та загиблі лісу, які вимагають відновлення.
При цьому ліси також деградують якісно. Величезні площі цінних хвойних і широколистяних лісів в результаті десятиліть безгосподарного ставлення до них змінилися березняками та осичняки, або зовсім пустками.
Це підтверджують в Рахунковій палаті, яка проаналізувала стан лісів: «У результаті експлуатації лісів, в основному спрямованої на вилучення запасів хвойної деревини, без проведення необхідних лісовідновлювальних заходів, відбулася заміна хвойних насаджень листяними породами, що значною мірою знижує лісосировинний потенціал лісів».
