Луганський заколот: варіанти розвитку подій в регіоні

Луганський заколот: варіанти розвитку подій в регіоні
Фото: newsone.ua

З 20 листопада Україна спостерігає за протистоянням угруповань в ОРЛО – глави ЛНР Ігоря Плотницького та глави «МВС ЛНР» Ігоря Корнета. Протиріччя вийшли далеко за межі кабінетів псевдо-чиновників – до Луганська була стягнута військова техніка, вулиці міста патрулюють військові в масках, будівля колишньої облдержадміністрації заблокована озброєними групами.

Події в ЛНР назвали спробою перевороту. Що сталося і який подальший розвиток ситуації – в нашому матеріалі.

Обстановка в ОРЛО

Передумовою протистояння стало звільнення Плотницьким Ігоря Корнета через відкрите кримінальне провадження щодо зловживання службовим становищем. Словесна перепалка та взаємні публічні звинувачення обох сторін про змову, роботу на ДРГ та підрив авторитету органів управління ЛНР, призвели до відкритого та збройного протистояння угруповань.

Ватажок «МВС ЛНР» відмовився підкорятися наказу «зверху» і за допомогою збройних підрозділів контрольованого відомства захопив адміністративний центр Луганська. Допомагали Корнету російські військові, які встали на сторону «міністра МВС».

Як написав заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука, вся справа в грошах і контролі фінансових потоків регіону:

«Конфлікт між Плотницьким, Корнетом та Пасічником тривав протягом останніх півтора років, якщо не більше. Все надзвичайно банально. Це боротьба між бандами за різні фінансові потоки. Ніякою політикою тут і близько не пахне»

За останньою інформацією зі ЗМІ, в ході протистояння Ігор Плотницький покинув Луганськ і вилетів до Росії. Адмінбудинок в Луганську залишається заблокованим. Прокуратура ЛНР також була взята штурмом, а чиновники, в числі яких «генеральний прокурор» Віталій Подобрий та «військовий прокурор» Сергій Разно, заарештовані. Операції проходили за сприяння спецпідрозділів ДНР.

Прес-секретар Путіна Пєсков заперечує причетність Росії до «перевороту» в ЛНР.

Реакція України

Держприкордонслужба України посилила заходи безпеки в зоні розмежування сторін. У відомстві не виключають ескалації військового протистояння:

«У зв’язку із загостренням внутрішньої ситуації в окремих районах Донецької і Луганської областей, як наслідок не виключається можливість ескалації конфлікту або будь-яких провокаційних дій з боку російських найманців. Щоб запобігти і не допустити провокацій, посилені заходи у всіх контрольних пунктах в’їзду-виїзду. Зокрема, збільшено кількість прикордонних нарядів, активно використовуються технічні засоби контролю, до перевірок залучаються службові собаки»

ВСУ також посилило свої позиції в напрямку Луганська, повідомили в штабі АТО, з метою оборони:

«Для поліпшення умов спостереження за противником і оборонного вогню у відповідь на провокаційні обстріли»
ОБСЄ повідомила про обмеження спостережень в Луганську через зростання напруженості з метою безпеки співробітників місії.

Радник міністра внутрішніх справ України Зорян Шкіряк повідомив, що ситуацію в Луганську також контролюють російські військові:

«Зараз в Луганську перебувають підрозділи регулярної російської армії в кількості близько 1000 військовослужбовців з важкою технікою (танки, БТР, артилерія)»

Експерти називають кілька шляхів подальшого розвитку подій.

Варіант №1: «зміна еліт» в псевдо-республіці

Луганська НР завжди виглядала слабшою в політичному сенсі в порівнянні з ДНР. Ігор Плотницький – фігура одіозна та суперечлива, він не користувався таким авторитетом на місці, як Олександр Захарченко в Донецьку. Відхід першого з самого спочатку був неминучим, вважає Володимир Фесенко. Як і очевидним є те, що сюжет з переворотом розкручується з Кремля:

«У самій Росії зараз йде боротьба між трьома групами кураторів Донбасу: політичним крилом на чолі з Сурковим, ФСБ і військовими. Але оскільки Луганськ був «слабкою ланкою», то там цей конфлікт вийшов з-під контролю. Якщо оцінювати саму перспективу того, як буде розвиватися конфлікт, вважаю, що відхід Плотницького – справа часу. Він дійсно викликає багато нарікань. Його вважають слабкою фігурою в Москві. І можливо, зараз слушний момент його прибрати»

Якщо це банальна боротьба за владу, яка вийшла з-під контролю, тоді у Кремля є «проблемна зона» в ОРДЛО. І її, судячи з усього, захочуть врегулювати. Якщо ж конфлікт Плотницького та Корнета – відгомін протистояння в самій Москві, то результат «перевороту» тим більше залежить від рішень у Росії.

Політолог Петро Олещук вважає, що події в Луганську можуть означати готовність Путіна домовлятися по ОРДЛО, а зміна керівництва ЛНР – підготовчий етап:

«Можливо те, що відбувається – просто частина перезавантаження незаконних політичних утворень ЛДНР з метою виключити з керівництва найбільш одіозні фігури, перезавантажити це керівництво і таким чином продемонструвати готовність до проведення виборів, як це передбачено Мінськими угодами»

Такі висновки аналітик робить, виходячи з озвученої обіцянки Путіна провести переговори з бойовиками про обмін полоненими за принципом «всіх на всіх». Якщо це станеться, можна говорити про рух в сторону виконання Мінська. Україна зі свого боку також просунулася в питанні виконання політичної частини домовленостей і підготувала законодавчу базу для проведення виборів в ОРДЛО: закон про особливий статус, який проголосувала Верховна Рада, проект про амністію і закон про місцеве самоврядування в окремих регіонах Донбасу.

Нагадуємо, гальмування Мінського процесу було викликано небажанням сторін йти на поступки. Можливо, зараз відбувається зближення позицій Києва і Москви в питанні врегулювання ситуації з ОРДЛО в цілому.

Читайте думку експерта: Політолог Олександр Палій: події у Луганську – наслідки конкуренції всередині Кремля

 

Варіант №2: об’єднання ОРДЛО

Об’єднання псевдореспублік в одну. А точніше – посилення ДНР за рахунок ЛНР. Про це періодично заявляли і самі ватажки, і такі спроби вже здійснювалися, але зупинялися рукою Москви. Якщо згадати події цього року, то координація дій ОРДЛО між собою припинялась, а протиріччя навпаки підживлювалися ззовні з Росії. «Тактика сепаратного контролю», як називають експерти. Чи буде ставка на об’єднання, також вирішують в Кремлі.

Варіант №3: ескалація військової обстановки

Це ще один варіант, про який можна почути в Києві від окремих чиновників. Такі висновки напрошуються виходячи з кількості стягнутої в Луганськ бойової техніки і кадрових резервів. Аналітики вважають, що мета концентрації зброї інша – не для ескалації, а для контролю протистояння груп Плотницького та Корнета. Коментує Володимир Фесенко:

«Ймовірно, Москва побоювалася, що посилення нестабільності в Луганську може спровокувати наступ українських військових. Ось тому вирішили посилити військову присутність в Луганську і навколо нього. Але я не думаю, що військове посилення означає підготовку до наступу Росії. Москві для початку потрібно розібратися з конфліктами в тилу. Тому з точки зору внутрішніх російських інтересів, навряд чи можна очікувати масштабних військових дій в зоні конфлікту»

Хоч як би розвивалися події, центром управління залишається Кремль. Маріонетки на кшталт Плотницького і того ж Корнета будуть виконувати те, що скажуть зверху. Ніякої самостійності або самодіяльності Москва не допустить, так як будь-який «розбрід і хитання» гратиме на користь ВСУ і Києва. Імовірність ескалації невисока і це радує. Якщо таким способом, як переворот, Росія вибудовує шлях до врегулювання і виконання Мінська – ми змушені вітати і це. За принципом Цицерона: «поганий мир кращий за добру війну».

Марія Гелюх

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Теги Запису
Слідкуйте за UA.News в Telegram. Дізнавайтеся важливі новини першими.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: