Ліквідація підприємств, банкрутства і рейдерство: нові «досягнення» керівництва «Укроборонпрому»

Ліквідація підприємств, банкрутства і рейдерство: нові «досягнення» керівництва «Укроборонпрому»

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

В умовах продовження російської агресії для України все більшого значення набуває теза, що наголошує:  будь-який народ, який піддається агресії, має право захищати себе всіма наявними засобами. Для більш змістовного сприйняття, слід процитувати Декларацію Прав людини та громадянина (Франція, 1789 р.), в якій йдеться, що «мета будь-якого політичного об’єднання полягає у збереженні природних і невіднятних прав людини. Ці права: свобода, власність, безпека і протидія гнобленню.

Відтак, ми не можемо бути осторонь не реагуючи на кричущу ситуацію в Укроборонпромі, яка розпочалася зі скандальних призначень та зарплат керівництва держконцерну.  Адже, погодьтеся, якщо в минулому політику, депутату ВР, журналісту Мустафі Найєму делеговано повноваження заступника генерального директора з питань взаємодії з органами державної влади концерну «Укроборонпром», то у багатьох виникає цілком логічне запитання: як таке можливо, і чи може радник з питань комунікації отримувати такий посадовий оклад, і чи достатній рівень знань в галузі оборонної промисловості? Цим питанням переймалися багато українських ЗМІ.  Багато хто  тоді навіть висловлював побоювання, що таке призначення може свідчити про корупцію в оборонній галузі.

Але ситуація набула стрімкого розвитку, і вже через п’ять місяців кожен із нас на вдповідне запитання здатен дати  цілком конкретну відповідь.

Відтак, у своєму розслідуванні ми наведемо деякі факти, які спростують побоювання суспільства, або навпаки, їх підтвердять.

Руйнівна схема банкрутства підприємств оборонпрому

Окремої уваги заслуговує так званий тріаж-аналіз, який запроваджено реформаторами  «Укроборонпрому».

Як зазначає заступник директора «Укроборонпрому» Бондар: «Тріаж-аналіз – це модель комплексної оцінки 137 підприємств концерну, який здійснюється за 9 параметрами.  Аналіз показує реальний стан підприємств оборонної галузі. Він дозволяє виділити функціональні підприємства і визначитися з пріоритетністю реорганізації тих, які є проблемним».

Але, такі підходи призводять до того, що підприємство, яке виробляє стратегічний товар (наприклад вибухову речовину, чи порох) з тих чи інших причин може бути віднесено до збиткових і, згідно з аналізом (тріажем), потрапляє до розряду підприємств, які не варті уваги (закриття, перепідпорядкування, приватизація). Але без виробництва палива до ракет, чи українського пороху, компанії, що виготовляють боєприпаси не зможуть виготовляти продукцію. Вони змушені будуть здійснювати закупівлі сировини за кордоном та залежати від такої специфічної категорії імпорту.

Варто наголосити, йдеться про загрози національній безпеці країни.

І  найголовніше, причиною всіх цих трансформацій полягає не в реальній економічній реформі, а в бажанні заволодіння земельними активами, які знаходяться на балансі оборонних підприємств.

Слід наголосити, що до реформи Найєма, скуповувати ласі земельні активи Укроборонпрому не вдавалося робити відкрито. Адже підприємства оборонно-промислового комплексу були захищені законом про стратегічні підприємства. Але все можуть змінити законодавчі зміни, які готуються під уявну реформу.

Варто зазначити, РНБО висловило стурбованість таким планом нового керівництва Укроборонпрому.

Практика реалізації схеми банкрутства підприємств оборонки

Наглядною схемою, якою озброїлися «реформатори», є приклад  «віджиму» офісних приміщень. Маючи фінансові проблеми, фактично перебуваючи в стані банкрутства, керівництво заводу «Маяк» під управлінням «Укроборонпрому» здійснюють спроби привласнення майна підприємства, яким було інвестовано в реконструкцію будівель та будівництво та території відповідного заводу. Тоді це відбувалося на взаємовигідних умовах. Дохід від оренди приміщень та вартісна земля в столиці — це те, що наразі цікавить керівництво державного концерну, але ніяк не оборонні замовлення підприємства, пише видання у своєму розслідуванні подій навколо заводу.

Що цікаво, як зазначає автор, ключовою фігурою кураторства питання «віджиму» офісних приміщень є помічник глави держконцерну з налагодження зв’язків – Мустафа Найєм.

Саме Мустафа Найєм разом з директором заводу «Маяк», тричі намагався скасувати реєстрацію, попри те, що право власності «Агат» на приміщення було зареєстровано згідно з чинним законодавством. Для цього він неодноразово звертався з заявами до державних реєстраторів КМДА, проте отримав офіційну відмову.

Нагадаємо, у 2004 році підприємство «Агат», яке здійснює надання приміщень в оренду, уклало інвестиційний договір із заводом «Маяк», що входить до концерну. В результаті, непридатна до експлуатації триповерхова будівля корпусу (пр-т Степана Бандери, 16А), реконструйовано коштом інвестора-підприємства «Агат» для подальшого надання в оренду.

Після відмови КМДА, Мустафа Найєм, як представник «Укроборонпрому», звернувся вже до Міністерства юстиції із заявою про блокування права розпорядженням майном «Агата» за адресою м. Київ, пр-т Бандери, 16А.

Варто зазначити, що «Маяк» є боржником «Агату», і сума боргу наразі досягла близько 120 млн гривень. На всі звернення і прохання про переговори та співпрацю, з метою врегулювання заборгованості, що виникла, керівництво відбивається обіцянками щодо розв’язання даного питання. Але по факту нічого не робиться, й руками своїх помічників намагаються вивести з держвласності ліквідну нерухомість.

Як руйнується оборонна промисловість

Все вказує на те, що нинішнє керівництво ДК «Укроборонпром» абсолютно не зацікавлене в завантаженні вітчизняних оборонних підприємств. Адже, якщо завод працюватиме на міжнародних контрактах, то «приватизація» земельних активів матиме величезний резонанс і відразу зрозумілою буде справжня мета нового керівництва.

Нагадаємо, станом на 1 квітня,  Укроборонпром не отримав державного оборонного замовлення на 2020 рік. Відтак ситуація в держконцерні «Укроборонпром» є вбивчою й продовжує лише погіршуватися, як наголошує журналіст Юрій Бутусов.

«Ситуація в оборонній промисловості катастрофічна — бездіяльність влади, яка нищить державні підприємства під час війни! Я не перебільшую, на жаль», – наголошує Юрій Бутусов. – Складається враження, що роботу держконцерну попросту саботують.   Навіть більше, на сьогодні держава заборонила експорт за контрактами із зарубіжними покупцями, і вже виконану техніку не випускають закордон під різними приводами».

Одним із прикладів є ситуація навколо ДАХК «Артем». Історія стосується індійського контракту укладеного 26 липня 2019 року, коли  компанія «Спецтехноекспорт» підписало контракт з Індією на постачання ДАХК «Артем» продукції на суму $221 млн.

Згідно з умовами контракту, протягом 2 місяців з дати підписання, необхідно було забезпечити банківську гарантію авансового платежу та  банківську гарантію щодо виконання контракту. Минуло 10 місяців, а банківські гарантії немає, а відтак, авансового платежу з боку Індії також.  Слід наголосити, що банківська гарантія – це сфера відповідальності «Спецтехноекспорту» і «Укроборонпрому».

Наразі контракт під загрозою зриву, з ризиками послідуючих наслідків – міжнародного скандалу та  штрафних санкцій. Під цим приводом достроково розривають контракт з президентом ДАХК «Артем» і призначається інша людина. Таким чином, цинічно, під виглядом реформ, руйнується оборонка країни й вивільняються сотні гектарів землі, які продаватимуть під забудову.

Нагадаємо, як зазначає Михайло Морозова, заступник генерального директора з маркетингу та збуту, до «Укроборонпрому» надходять досить привабливі пропозиції  з боку забудовників. «Існують пропозиції для Укроборонпрому, щоб започаткувати спільні інвестиційні проєкти по забудовах, на територіях заводу. Якщо від заводу лише одна назва, то земельна ділянка є і вона може приносити кошти. І тому, за моєю інформацією, звичайно, на таких заводах будуть розглядати в першу чергу проєкти, які принесуть кошти – це столиця, це забудова», – зазначає він.

Поки влада розмірковує над існуванням можливості відновлення великого вітчизняного виробництва, ділянкою заводу почали цікавитися столичні забудовники, — розповідає голова експертної організації StateWatch Гліб Канєвський, — пише «Радіо свобода».

Ситуація, яка розвернулася навколо захоплення землі, стурбувала й колектив ДП «Антонов»: «Можливо відповідь проблем підприємства у найбільш цінних активах держкорпорації – це земля», йдеться у листі до Президента.

Нагадаємо, представники державного підприємства «Антонов» письмово звернулися до Глави держави: керівництво «Укроборонпрому» нищить оборонний комплекс України, пише інформаційно-консалтингова компанія Defense Express. «Це призведе до втрати контролю з боку держави за ОПК, його руйнації, банкрутству підприємств та зростанню соціальної напруги в країні», – попереджають «Антонівці» у зверненні до президента Володимира Зеленського.

У «Укроборонпромі» прикладають максимум зусилля, щоб дискредитувати ДП «Антонов». Чого лише варта історія, коли концерн «Укроборонпром», виграв тендер на постачання літака ДП «Антонов» Ан-178 у Перу. Однак не зміг виконати замовлення через відсутність відповідного літака. Як з’ясувалося — угода не була узгоджена з самим виробником — ДП «Антонов».

Згідно з умовами договору, «Спецтехноекспорт» повинен забезпечити банківську гарантію для замовника, але минуло 9 місяців з часу підписання контракту, а гарантія досі відсутня, виробництво так і не запущено, фінансування відсутнє.

Проте були вимоги до ДП «Антонов» щодо здійснення для концерну внеску за перший квартал 2020 року в розмірі 41 млн. грн. Вимоги припинилися лише після згаданих публічних заяв колективу ДП «Антонов».

Як стало відомо, на цьому ДК «Укроборонпром» не зупинився і 9 червня 2020 року було ухвалено рішення про припинення повноважень президента підприємства ДП «Антонов» Олександра Донця. Про це повідомляється на сайті «Укроборонпрому».

Підсумки «досягнень» нового керівництва

Мустафа Найєм є не лише екс-депутатом і заступником генерального директора ДК «Укроборонпром» з питань взаємодії з органами державної влади, а  одним з ідеологів та піарником трансформування – де факто, знищення – українського оборонпрому. Його діяльність як і реформа «Укроборонпрому» матиме жахливі наслідки. Адже, ситуація в держконцерні продовжує лише погіршуватися. Як зазначали вище, станом на 1 квітня 2020 року,  держконцерн не отримав державного оборонного замовлення на поточний рік, і ситуація фактично є вбивчою, про що пише журналіст Юрій Бутусов.

До «Укроборонпрому» Мустафа Найем потрапив у листопаді 2019 року, після того як держконцерн очолив Айварас Абромавичус.

Його призначення полягало у налагодженні зв’язків з органами держвлади, профільними неурядовими організаціями та міжнародними партнерами «Укроборонпрому».

Окрім карколомних призначень, у колишнього нардепа різко почало поліпшуватися матеріальне становище, а місячний дохід зріс – до 0,5 млн гривень.

Відразу, після призначення в «Укроборонпром» ЗМІ відреагували на розмір його зарплатні. Адже лише за грудень 2019 року його дохід склав 310 521 грн. – сума у 7 разів перевищила його місячний посадовий оклад (43 тис. грн.). Крім того, додатково нараховано премію у розмірі 176 тис. гривень.

Голова правління ГС «Ліга оборонних підприємств України», говорить про ключові проблеми оборонного комплексу, наголошуючи на необхідності розв’язання проблемних питань фінансування.   Як зазначає Олег Висоцький, державне оборонне замовлення на 2020 рік не підписане. За 2019 рік деякі контракти оборонного замовлення були «підписані» з виконавцями лише у грудні. Фактично вже за нової команди кошти були поділені в авральному режимі. У 2020 році за напрямком «Розвиток озброєння та військової техніки» Міноборони виділений найбільший фінансовий ресурс за всю історію незалежної України —21 млрд грн., а також – 9,1 млрд грн — під державні гарантії. Тобто загалом сума перевищує 30 млрд грн. Але варто зазначити, що чим пізніше державне оборонне замовлення буде погодженим та ухваленим, тим більші ризики його невиконання, відтак тим більше спрямовується на «відкати» та «в приватні кишені», – зазначає експерт виданню «Бізнес».

Керівництво Укроборонпрому демонструє мовчазну згоду і в іншій ситуації, яка розвернулася навколо унікальної програми побудови радару артилерійської розвідки.  Заблокувано роботу НВО «Іскра»: під загрозою знищення програми радару ППО 80К6КС1, існування колективу у 2500 осіб, побудова радару артилерійської розвідки «Зоопарк-3», – пише у Фейсбук на своїй сторінці журналіст Юрій Бутусов.

«Цьому просто немає слів. Зрив бюджетної програми призведе до припинення роботи підприємства і за іншими проєктами. Зокрема, по одному з ключових для нашої оборони проєкту радара артилерійської розвідки «Зоопарк-3» і всім іншим перспективним розробкам, — наголошує Юрій Бутусов. – Як можна завдавати удару найбільшому виробнику радарів в Україні?», – пише він.

До історії з радарами  Юрій Бутусов  закликав звернути увагу на проблеми Павлоградського хімічного заводу. В результаті зупинення заводу з початку 2020 року під звільнення потрапило 687 осіб. Директор заводу зазначив, якщо гроші не надійдуть найближчим часом – буде звільнено ще 190 осіб. «Ми володіємо технологією виробництва твердого ракетного палива, необхідного для виробництва всіх наших серійних і перспективних ракет. Без функціонування Павлоградського хімічного заводу випуск ракет «КБ Луч» неможливий, оскільки ми працюємо в кооперації. Зупинка нашого заводу — це зупинка всієї ракетної галузі, ми ж залежимо один від одного», – зазначив він.

Апогеєм  п’ятимісячного діяльності є  сьогоднішнє повідомлення Служби безпеки.  Стало відомо, що контррозвідка СБУ викрила високопосадовця державного оборонного підприємства на розголошенні державної таємниці, повідомляє прес-служба відомства. В повідомленні зазначається, що контррозвідники Служби безпеки України викрили генерального директора одного з державних підприємств концерну «Укроборонпром».

 

 

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!