Макроекономічні та фіскальні ризики коронакризи: економічні підсумки й очікування

Макроекономічні та фіскальні ризики коронакризи: економічні підсумки й очікування

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Україна зайшла в поточну економічну кризу зі збалансованою макроситуацією, зазначають в Нацбанку. З ключових факторів для такого твердження можна виокремити декілька, зокрема, відносно низький рівень захворюваності на COVID-19, внаслідок чого  уряд отримав змогу поступово знімати карантинні обмеження у більшості регіонів. Також завдяки подальшому послабленню інфляційного тиску НБУ швидше пом’якшував монетарну політику та заклав передумови для відчутного зниження вартості кредитів.

Однак масштаби зниження економічної активності у 2020 році будуть значними, а відновлення може зайняти більше часу, ніж передбачалося раніше. Продовження співпраці з МВФ зняло значну частину ризиків, відкрило доступ до фінансування від інших донорів.

Зростання простору для монетарних та фіскальних стимулів

Економіка України стабільно зростала протягом останніх чотирьох років, що забезпечило добрі макропоказники на початок кризи. Відтак  за минулого року відношення державного і гарантованого державою боргу до ВВП мало істотне зниження – до 50% з 81% у 2016, інфляція сповільнювалася, дефіцит поточного рахунку був одним із найменших за останнє десятиліття. Обсяг міжнародних резервів перед кризою (на початок березня) становив 27 млрд дол., що було еквівалентно п’ятьом місяцям майбутнього імпорту.

Стійке макроекономічне середовище в поєднанні зі значним здешевленням імпортованих енергоносіїв дали змогу пройти гостру фазу кризи без помітних шоків для валютного ринку.

Низькі інфляційні ризики сприяють зниженню банківських ставок

Інфляція стрімко сповільнилася від початку року – до 1.7% р/р у травні – і залишається нижчою від цільового діапазону НБУ.

Рисунок 1 – Індекси споживчих цін та облікова ставка НБУ, % р/р

Джерело: НБУ.

Це дало змогу НБУ істотно пом’якшити монетарну політику – облікова ставка знизилася з початку року на 7.5 в. п. до 6%. Така ситуація є унікальною для України – усі попередні кризи супроводжувалися сплеском інфляції, внаслідок чого НБУ змушений був застосовувати жорсткішу монетарну політику. Цього ж разу НБУ має змогу діяти в унісон з іншими центральними банками, використовуючи монетарні методи стимулювання економіки. З огляду на низьку інфляцію, заякорені інфляційні очікування, стабільність фондування та нижчу облікову ставку банки почали знижувати ставки за депозитами та кредитами. Ставки за позиками бізнесу є загалом чутливими до зміни облікової ставки.

Падіння ВВП та імовірні втрати банків

Падіння ВВП України у другому кварталі та за підсумками 2020 року може бути більшим, ніж прогнозувалося НБУ, а відновлення економіки – тривалішим.

Значне скорочення спостерігалося в усіх ключових сферах. Водночас, як свідчить останнє опитування підприємств України, у травні очікування бізнесу стали менш песимістичними через поступове зняття карантинних обмежень. Найоптимістичнішими стосовно відновлення обсягів виробництва були будівельні компанії, найпесимістичніші – підприємства сфери послуг, які найбільше постраждали від запровадження карантинних обмежень.

Рисунок 2 – Економічна динаміка та очікування

Джерело: НБУ.

Серед основних побоювань, відзначених усіма респондентами, – зниження обсягів виробництва і реалізації продукції та послуг, нових замовлень, а також скорочення чисельності працівників.

Криза в реальному секторі вже негативно позначилася на обсягах виробництва, капітальних інвестиціях та зайнятості. Це погіршило фінансовий стан значної частини підприємств і домогосподарств. Наслідком стали перші проблеми з обслуговуванням кредитів та зниження попиту на послуги фінансових установ.

Загалом, за оцінками НБУ, поточна криза може призвести до втрати банками понад 10% працюючого кредитного портфеля.

Доступ до зовнішнього фінансування

Доступність зовнішнього фондування для України критично важлива, адже необхідно рефінансувати зовнішні борги та фінансувати дефіцит бюджету (табл. 1).

Таблиця 1 – Основні показники Державного бюджету України станом на травень 2020 року

Джерело: НБУ.

Варто зазначити, графік обслуговування валютних зобов’язань залишається напруженим. У найближчі півтора року уряд та НБУ мають сплатити за державним і гарантованим державою боргом близько 15 млрд дол. Схвалення в червні Радою директорів МВФ нової 18-місячної програми стенд-бай на суму, еквівалентну 5 млрд дол., відчутно знизило ризики рефінансування держборгу. Адже, крім коштів МВФ, Україна впродовж нинішнього та наступного років має отримати ще близько 4 млрд дол. від інших міжнародних донорів — ЄС, Світового банку, урядів держав-партнерів (рис. 3).

Рисунок 3 – Валютні виплати за державним та гарантованим державою боргом, екв. млрд дол.

Джерело: НБУ.

В підсумку слід також зазначити, отримання наступних траншів за програмою стенд-бай залежатиме від проведення важливих реформ у сфері енергетики, боротьби з корупцією, впровадження змін для посилення стійкості фінансового сектору та системи державних фінансів. Співпраця з МВФ підвищує ймовірність розміщення суверенних єврооблігацій у поточному році. Досі воно було значно ускладненим через фактичне закриття зовнішніх ринків капіталу в березні. Водночас таке розміщення є бажаним, оскільки дасть змогу знизити обсяги запозичень на внутрішньому ринку, які є амбітними.

 

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!