Медична реформа в Україні втілюється непрофесійно і становить небезпеку для людей, а Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) не пропонує і не бере до уваги альтернативні методи впровадження необхідних перетворень. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів голова громадської організації «Платформа громадського здоров’я», асистент кафедри соціальної медицини та громадського здоров’я НМУ ім. Богомольця Максим Іонов.
Експерт охарактеризував реалізацію медичної реформи в Україні трьома словами: безальтернативно, непрофесійно та небезпечно для людей. На думку аналітика, МОЗ неправильно обрало формулу системних перетворень і не розтлумачило її зміст ані професійній спільноті, ані громадянам.
«З точки зору економіки формула може виглядати як: «гроші ходять за пацієнтом» = «держава усувається від обов’язку виконувати 49 статтю Конституції» + «громадянин платить двічі» (податки + медичні послуги). Сучасні реалії: країна в стані війни, жебрацька зарплата медичних працівників, напіврозвалені заклади охорони здоров’я (або взагалі їхня відсутність), зависокі тарифи за комунальні послуги, величезна криза медичних кадрів та виражений правовий нігілізм. Висновок: ані населення, ані медичні заклади, ані медики, до таких змін не готові. При тому, що альтернативний варіант реформи охорони здоров’я існує і він походить не від економістів чи банкірів, а від професійних медиків-управлінців у галузі охорони здоров’я»
асистент кафедри соціальної медицини та громадського здоров’я НМУ ім. БогомольцяМаксим Іонов також зазначив, що останнім часом Мінохорони здоров’я презентує багато нормативних документів і концепцій, які виносить на громадське обговорення. Однак, за словами аналітика, він та більшість його знайомих лікарів відмовляються брати участь в таких обговореннях і надавати свої пропозиції, оскільки безальтернативність відомства у політиці впровадження реформи не сприяє конструктивному мисленню.
Впровадження інституту сімейних лікарів експерт вважає механізмом заощадження коштів, оскільки в Україні досі не знайдено альтернативу амбулаторно-поліклінічній системи закладів.
«Навіть у розвинених країнах схиляються до думки, що концентрація декількох спеціалістів в одному закладі, плюс базова діагностична лабораторія є набагато ефективнішим, ніж біганина пацієнта «від лікаря до лікаря». Чомусь усі приватні клініки пропонують пацієнтам послуги вузьких спеціалістів одразу, а не після відвідання сімейного лікаря загальної практики. Тому краще було б вдосконалювати поліклінічну службу і впроваджувати відповідні фінансово-економічні відносини, а не змінювати цілу потужну систему на «одного воїна у полі» в особі сімейного лікаря. Тим паче, що ці лікарі усі сумнівні питання в більшості випадків усе одно вирішують через направлення на шпиталізацію у стаціонар. І це в ситуації, коли, наприклад, у Києві стаціонари сьогодні (особливо терапевтичні) скорочені та переповнені пацієнтами»
Максим Іонов також переконаний, що ефективність та доцільність реформи, а особливо її фінансово-економічні механізми, набагато краще було б відпрацювати на вторинному рівні, а первинний з часом автоматично б адаптувався під нові реалії. Концепція реформи у нинішньому вигляді, на думку експерта, сприяє втраті стаціонарної допомоги, однак підсилює інститут «сімейників», що потребує чималих бюджетних коштів. Однак найгіршим аналітик вважає той факт, що ефективність реформи наразі перебуває під великим питанням, оскільки держава стрімко прагне відсторонитися від медичного забезпечення населення.
Нагадаємо, Міністерство охорони здоров’я до кінця поточного року планує запровадити професійне ліцензування лікарів на законодавчому рівні. Тим часом Уляна Супрун назвала міста, в яких виникли складнощі з впровадженням інституту сімейних лікарів.
