В основі реформування сфери охорони здоров’я лежить принцип «гроші йдуть за пацієнтом» – людина сама обирає заклад та лікаря чи лікарку для обслуговування, а держава має сплатити за надані послуги. Минуло три роки реформування цієї сфери, а питання залишається актуальним: то ходять гроші за пацієнтом чи ні? Що відбувається із сімейною медициною насправді?
Відповідь на це питання ми можемо отримати в аудиторському звіті Рахункової палати. Відтак якими є проблеми сімейної медицини, і чи працює наразі принцип «гроші йдуть за пацієнтом» нижче у наших матеріалах.
Упродовж трьох років реформи фінансування первинної медичної допомоги за принципом «гроші ходять за пацієнтом» не забезпечено. Про це свідчать результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, йдеться у повідомлення пресслужби Рахункової палати.
Національна служба здоров'я України у 2018 – 2020 роках на оплату медпослуг, пов’язаних з первинною медичною допомогою, за програмою медгарантій отримала з бюджету понад 38,6 млрд гривень, йдеться у повідомленні відомства. Утім, як зазначають аудитори, попри те, що кошти надійшли, виникла проблема їх цільового використання.
У відомстві зазначають, Міністерство охорони здоров’я належного контролю за використанням коштів не забезпечило. Зокрема, протягом 2018 – 2020 років не було підготовлено програми медичних гарантій для первинної меддопомоги, яка визначає перелік та обсяг медичних послуг (у т. ч. медичні вироби) та лікарських засобів, які повністю фінансуються коштом держбюджету у випадку їх надання, що гарантується державою кожному громадянинові України. Фактично, реалізація державних гарантій медобслуговування для первинної медичної допомоги проходила в умовах відсутності такої програми, а громадяни не мали інформації щодо переліку та обсягу медичних послуг, гарантованих коштом держбюджету.
Крім того, упродовж трьох років фінансування зазначених послуг коштом держбюджету здійснювалося Національною службою здоров'я України шляхом перераховування коштів надавачам первинної меддопомоги – медичним закладам усіх форм власності та фізичним особам-підприємцям на підставі укладених договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій з використанням капітаційної ставки на одного пацієнта, з яким укладено декларацію про вибір лікаря, та кількості таких декларацій відповідно згідно з даними електронної системи охорони здоров’я.
В Рахункові палаті зазначають, розмір оплати медпослуг первинної медичної допомоги її надавачам упродовж 2018 – 2020 років абсолютно не залежав ні від обсягу наданих пацієнтам послуг, ні від ступеня забезпечення населення комплексними та інтегрованими послугами зі всебічної, безперервної та орієнтованої на пацієнта первинної меддопомоги, спрямованої на задоволення потреб українців щодо відновлення та збереження здоров'я, запобіганню розвитку захворювань, зменшення потреби у госпіталізації та покращення якості життя населення. При цьому у 2020 році проти 2018 року показники захворюваності на деякі хвороби, які можуть бути проліковані/контрольовані на рівні первинної медичної допомоги — зросли.
Отримані кошти надавачі первинної меддопомоги переважно спрямовували на виплату зарплат: у 2018 році – 89,2%, у 2019 році – від 69% до 100%, у 2020 році – від 71,4% до 93,9%.
Крім того, обладнання, яке закуповувалось для оснащення закладів первинної медичної допомоги — не передбачене. Йдеться про придбання легкових автівок та мобільних телефонів на загальну суму
4,4 млн грн. Водночас 33 такі надавачі не забезпечені необхідним обладнанням, устаткуванням та засобами для надання відповідної медичної допомоги.
Тарифи на медичні послуги та порушення
Тарифи на медичні послуги, які пов’язані з наданням первинної меддопомоги, були встановлені Міністерством охорони здоров’я та Національною службою здоров’я України за відсутності затвердженої методики їх розрахунку, йдеться в аудиторських висновках.
Без належного обґрунтування та розрахунків також було встановлено оптимальний обсяг практики первинної медичної допомоги: на одного лікаря загальної практики – сімейного лікаря – 1800 осіб, лікаря-терапевта – 2000 осіб, лікаря-педіатра – 900 осіб. Водночас оптимальний обсяг практики первинної медичної допомоги – це кількість осіб, яким відповідний лікар може забезпечити якісну медичну допомогу.
У відомстві зазначають на існуванні ризиків надання неякісної первинної меддопомоги пацієнтам. Оскільки, фактична кількість укладених між пацієнтами та лікарями 45-ти надавачів первинної меддопомоги декларацій станом на 1 січня 2021 року перевищує визначений оптимальний обсяг практики первинної медичної допомоги на 28 – 87,5%.
Національною службою здоров’я України також залишилося без контролю виконання надавачами первинної меддопомоги умов укладених договорів. Аудитори встановили, що 16 надавачів порушили вимоги Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики. Також аудитом було виявлено порушення в частині надання меддопомоги за лікарськими спеціальностями та місцями провадження господарської діяльності з медичної практики, які не зазначені в документах, що додавалися МОЗ до заяви для отримання відповідної ліцензії, та в повідомленнях про зміни до них. Це призвело до порушень умов укладених на 2018 – 2020 роки договорів в розмірі 42 млн грн використаних Національною службою здоров’я України. Такі дії містять ознаки кримінальних правопорушень і потребують оцінки правоохоронних органів, зазначають у Рахунковій палаті.
Механізм забезпечення безперервності надання первинної меддопомоги
Міністерство охорони здоров’я не визначило механізму забезпечення безперервності надання первинної меддопомоги, що є однією з вимог до її організації. Реалізація відповідної вимоги проведена лише шляхом створення чергових кабінетів для обслуговування населення поза годинами приймання пацієнтів лікарями, а також для надання допомоги у вихідні, святкові та неробочі дні. Утім, створення таких кабінетів є рекомендацією, а не вимогою.
Міністерство охорони здоров’я також не контролює якості медичних послуг, які належать до переліку забезпечення первинної меддопомоги. Також відомство не проводить систематичного аналізу їх результатів та ефективності: у 2018 році перевірки МОЗ не здійснювались через заборону, а у 2019–2020 роках проведено 6 таких перевірок із 26 запланованих, зазначають у Рахунковій палаті.
Національною службою здоров’я України та надавачами медичних послуг не забезпечено ефективної співпраці спрямованої на забезпечення виконання умов договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, підвищення якості та доступності медичного обслуговування. Варто зазначити, водночас кількість скарг пацієнтів на неналежну організацію надавачами медичного обслуговування щороку збільшується.
Крім того, Національна служба здоров’я України неналежно забезпечила верифікацію даних, які містяться в реєстрах центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я, для забезпечення їх точності та правдивості. Верифікацію розпочали тільки в жовтні 2019 року й здійснили лише за трьома критеріями: припинення трудових відносин з лікарем первинної медичної допомоги або його смерть; смерть пацієнта, який уклав декларацію з лікарем первинної меддопомоги; звернення пацієнтів, їх законних представників та надавачів для внесення змін до даних, наявних в електронній системі охорони здоров’я.
Відтак, перевірка виявила, що упродовж 2018 - 2019 років встановлена зайва сплата надавачам первинної меддопомоги становить майже 37 млн гривень. У 2020 році верифікація таких даних не проводилась.
Водночас за результатами проведеного аудиту виявлено випадки оплати Національною службою надавачам первинної меддопомоги за деклараціями з лікарями, які припинили трудові відносини або померли; за деклараціями пацієнтів, які померли, а також оплата за деклараціями з лікарями первинної меддопомоги, які змінили лікарську спеціальність; за деклараціями пацієнтів, які досягли 18-річного віку, укладеними з лікарем-педіатром; за дубльованими деклараціями.
Загалом упродовж 2018-2020 років зайвих виплат здійснено у розмірі 3,3 млн гривень. Як наслідок, у лютому 2021 року Національною службою здоров’я України, з урахуванням нововиявлених фактів, забезпечила проведення додаткової верифікації зазначених даних. В результаті перевірки встановлено зайву сплату надавачам первинної меддопомоги в обсязі 19,8 млн гривень.
Нагадаємо, у Держбюджет-2021 на забезпечення охорони здоров’я українців закладено 156,1 млрд грн (4,2% ВВП). Обсягу фінансування в розмірі 5% ВВП планують досягти у 2023 році.
В підсумку варто зазначити, згідно з даними Національної служби здоров'я України, станом на 1 січня 2021 року понад 30,91 млн (або 77%) українців вільно обрали сімейних лікарів та лікарок без прив’язки до місця реєстрації. Національної служби здоров'я України за одного пацієнта перераховує цим спеціалістам по 600 гривень.
