Окрім обумовлення кризи в системі охороні здоров’я, пандемія COVID-19 істотно посилила боргове навантаження на країни. Проти показників кінця 2019 року прогнозується підвищення середніх коефіцієнтів заборгованості на 20% ВВП в країнах з розвиненою економікою, 10% ВВП в країнах, з ринками, що формуються і приблизно на 7% в країнах з низькими доходами. Про це повідомляє Міжнародний валютний фонд.
Оптимальним розв’язанням боргової проблеми є термінове реформування міжнародної архітектури боргу, зазначають в МВФ. Як зазначала директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва, проблема глобального боргу буде одним із пріоритетних питань зустрічі групи провідних економік G20.
Крім того, Казначейство США закликало членів G20 погодитися на прийняття так званої «Загальної концепції» для врегулювання боргів, ймовірно, до початку робочої зустрічі G20 в листопаді 2020 року. Це, ймовірно, дозволить адаптувати право на отримання DSSI тільки для тих країн, які перебувають під тиском високого рівня боргового тягаря, а МВФ переведе такі країни з надзвичайного фінансування з обмеженими умовами на офіційні програми, які передбачають більш традиційні бюджетні та структурні реформи.
Угода G20 щодо списання боргів
Угода «Великої двадцятки» щодо списання боргу (DSSI) для офіційних і двосторонніх кредиторів було продовжено на шість місяців до кінця червня 2021 року, хоча участь приватних кредиторів дуже обмежена та добровільна. В доповнення до надзвичайних фондів МВФ міністри фінансів G20 погодилися 14 жовтня на шість місяців продовжити мораторій на офіційне погашення двосторонніх і багатосторонніх боргів, який наразі триватиме з 1 травня по 30 червня 2021 року для всіх позичальників Міжнародної асоціації розвитку (МАР) і Анголи, йдеться в повідомленні IHS Markit.
Наразі заявки подано 46 з 73 держави, які відповідають критеріям країн з низьким рівнем доходу. Списання боргу було узгоджено з 35 країнами в рамках DSSI, і G20 заявила, що знову збереться до червня 2021 року, аби ухвалити рішення щодо нових списань.
Однак DSSI значною мірою не вдалося залучити приватних кредиторів, враховуючи, що участь є добровільною, координація залишається складною за відсутності встановлених правових основ врегулювання боргів, а приватні кредитори мають переважно фідуціарні зобов'язання перед своїми клієнтами.
Як наслідок, зберігається істотний розрив в розмірах боргів, особливо від офіційних двосторонніх кредиторів в рамках DSSI, що становить 21,7 млрд доларів США для всіх 73 країн, які відповідають критеріям, в порівнянні з 447 млрд доларів США в загальному державному зовнішньому боргу.
Середня економія витрат для учасників DSSI становить менш як 1% ВВП, хоча існує великий розрив: наприклад, економія Бутану на обслуговуванні боргу збільшуються з 5,9% ВВП у 2019 році до 10,1% у 2020 році.
Рисунок 1 – Топ-20 учасників DSSI, % ВВП
Джерело: Світовий банк, IHS Markit.
Згідно з запропонованими «Загальною рамковою угодою» врегулювання боргу Казначейство США настійно закликає МВФ перевести проблемні країни з низьким рівнем доходів з надзвичайних програм в офіційні програми, які здатні забезпечити більш традиційні форми фіскальних і структурних умов.
Рисунок 2 - Розширення фінансування. Топ-20 абсолютних бенефіціарів DSSI
Джерело: Світовий банк, IHS Markit.
На організаційному засіданні МВФ та Світового банку 14 жовтня глава казначейства США Стів Мнучін закликав МВФ відновити «двостороннє спостереження для надання таких необхідних політичних рекомендацій».
Реконструкція боргу
Стів Мнучін також запропонував членам G20 узгодити «Загальну структуру» для реструктуризації боргу та реструктуризації з країнами з низькими доходами серед всіх офіційних і приватних кредиторів, ймовірно, до робочої зустрічі країн 20 листопада 2020 року. Згідно із запропонованою схемою, бенефіціари, швидше за все, будуть за контрактом зобов'язані домагатися полегшення боргового тягаря в осіб, які не є членами Паризького клубу, відповідно до його принципів сумісності режиму. Ключовою суперечкою для G20 очікується те, як китайська влада кваліфікуватиме Китайський банк розвитку (CDB).
МВФ наразі отримав запити від більш ніж 100 країн з низьким і середнім рівнем доходу щодо надзвичайного фінансування з мінімальними умовами, що більш ніж удвічі перевищує кількість, схвалене під час глобальної фінансової кризи 2008-2009 років.
У відповідь на зростаючу кількість запитів щодо фінансування під час пандемії коронавірусу COVID-19, з 5 жовтня 2020 року МВФ збільшує на шість місяців річну квоту, доступну для країн, які отримали право на фінансування в рамках надзвичайної однорічної термінової програми. Це інструмент фінансування (RFI) і трирічна прискорена кредитна лінія (RCF). Тепер це означає, що 100% річної квоти в МВФ країни можуть використовувати для доступу до фінансування в рамках коштів надзвичайної допомоги до 6 квітня 2021 року.
