Це був неспокійний рік для світової енергетичної системи. В умовах глибоких потрясінь і невизначеності, викликаних пандемією, з’явилася необхідність в добре продуманій енергетичній політиці, щоб спрямувати світ на шлях створення сталої енергетичної системи, яка може відповідати кліматичним цілям.
Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) прогнозує, що епоха зростання світового попиту на нафту закінчиться в найближчі 10 років. Про це йдеться в доповіді МЕА.
Криза COVID-19 та її вплив на майбутнє енергетики
Криза Covid-19 спричинила більше потрясінь, ніж будь-яка інша подія в новітній історії, залишивши на шрами на багато років. Проте, чи буде цей переворот в кінцевому підсумку сприяти або заважати зусиллям щодо прискорення переходу до чистої енергії та досягнення міжнародних цілей в галузі енергетики та клімату, буде залежати лише від того, як уряди відреагують на сьогоднішні виклики.
Прогноз Міжнародного енергетичного агентства
Доповідь Міжнародного енергетичного агентства (The World Energy Outlook 2020), фокусується на переламному періоді послідуючих 10 років, досліджуючи різні шляхи подолання кризи.
У новому звіті МЕА зроблено аналіз впливу пандемії: глобальний попит на енергію скоротиться на 5% у 2020 році, викиди CO2, пов'язані з енергетикою, на 7%, а інвестиції в енергію — на 18%. Встановлений в ПРМЕ підхід — порівняння різних сценаріїв, які показують, як може розвиватися енергетичний сектор, — більш цінний, ніж будь-коли в це невизначений час.
Нова політика та сценарії
В сценарії заявленої політики, який відображає оголошені сьогодні політичні наміри та цілі, глобальний попит на енергію відновиться до докризового рівня на початку 2023 року. Однак це відбудеться не раніше 2025 року в разі затяжної пандемії й значно глибшого спаду ніж припущено у базовому сценарії відкладеного відновлення. Уповільнення зростання попиту знижує перспективи цін на нафту і газ в порівнянні з докризовими тенденціями. Але різке падіння інвестицій збільшує ризик волатильності ринку в майбутньому.
Поновлювані джерела енергії відіграють головні ролі у всіх сценаріях МЕА, в центрі уваги яких знаходиться сонячна енергія.
Підтримуюча політика і технології, що розвиваються, відкривають дешевий доступ до капіталу на провідних ринках. Сонячні фотоелектричні системи наразі генерують дешевшу енергію ніж вугільні або газові електростанції в більшості країн, а сонячні проєкти пропонують історично низькі ціни на електроенергію.
Згідно зі сценарієм державної політики, протягом наступного десятиліття поновлювані джерела енергії забезпечать 80% зростання світового попиту на електроенергію. Гідроенергетика залишається найбільшим поновлюваним джерелом, але основним джерелом зростання є сонячна енергія, за якою слідують наземні та морські вітри.
«Я бачу, що сонячна енергія стає новим королем світових ринків електроенергії. Виходячи з сьогоднішніх параметрів політики, він буде встановлювати нові рекорди по розгортанню щороку після 2022 року », - сказав д-р Фатіх Бірол, виконавчий директор МЕА. «Якщо уряду й інвестори активізують свої зусилля в області екологічно чистої енергії відповідно до нашого Сценарію сталого розвитку, зростання як сонячної, так і вітрової енергії буде ще більш вражаючим і надихаючим для подолання світових кліматичних проблем».
Інвестування в електричні мережі
У WEO-2020 відображено, що стрімке зростання поновлюваних джерел енергії повинно поєднуватися з активними інвестиціями в електричні мережі. Без достатніх інвестицій мережі виявляться слабкою ланкою в трансформації електроенергетичного сектора, що позначиться на надійності та безпеці електропостачання.
Викопні види палива відходять у минуле
Викопні види палива зіткнулися з різними проблемами. Попит на вугілля не повертається до докризового рівня в сценарії державної політики, при цьому його частка в структурі енергоспоживання 2040 року вперше після промислової революції зазнає падіння нижче 20%. Але попит на природний газ значно зростає, в основному в Азії, в той час, як нафта залишається вразливою перед серйозною економічною невизначеністю, викликаною COVID-19.
«Епоха зростання світового попиту на нафту закінчиться в наступному десятилітті», - сказав д-р Бірол. «Але без внесення суттєвих змін до державної політики немає ніяких ознак швидкого спаду. З огляду на поточну політику, відновлення світової економіки незабаром відновить попит на нафту до докризового рівня».
Інвестиції в екологію
Глобальні викиди відновлюватимуться повільніше, ніж після фінансової кризи 2008-2009 років, проте світ все ще далекий від стійкого відновлення. Покрокове інвестування в екологічно чисту енергію вагомим стимулом економічного зростання, створення робочих місць й скорочення викидів. Цей підхід ще не фігурував в планах, запропонованих на сьогодні, за винятком Європейського Союзу, Великобританії, Канади, Кореї, Нової Зеландії та кількох інших країн, — зазначають в МЕА.
Нагадаємо, в МВФ зазначають, що криза зумовила глибокі структурні перетворення, і уряди повинні зіграти свою роль в перерозподілі капіталу і трудових ресурсів для підтримки цього переходу. Йдеться про стимули для створення робочих місць, особливо у сфері «зелених» інвестицій.
У «Сценарії сталого розвитку», який показує, як направити світ на шлях до повного досягнення цілей стійкої енергетики, повна реалізація Плану сталого відновлення МЕА переводить світову енергетичну економіку на інший посткризовий шлях. Крім швидкого зростання технологій підвищення ефективності використання сонячної енергії, вітру й енергії, в послідуючі 10 років ми побачимо значне збільшення обсягів нагромадження, використання та зберігання водню й вуглецю, а також новий імпульс ядерної енергетики.
«Попри рекордне падіння глобальних викидів у 2020 році, світ робить замало, щоб привести викиди до рішучого зниження. Економічний спад тимчасово знизив викиди, але низьке економічне зростання — це не стратегія з низьким рівнем викидів — це стратегія, яка обумовить лише подальше зубожіння найбільш вразливих груп населення у світі», - сказав д-р Бірол. «Тільки більш інтенсивні структурні зміни в способах виробництва і споживання енергії можуть назавжди переламати тенденцію викидів. Уряду мають здатність і відповідальністю вживати рішучих заходів для прискорення переходу до чистої енергії й поставити світ на шлях досягнення наших кліматичних цілей, включаючи нульові викиди».
Значна частина цих зусиль повинна бути зосереджена на скороченні викидів від існуючої енергетичної інфраструктури, такої як вугільні, сталеливарні й цементні заводи. В іншому випадку міжнародні кліматичні цілі будуть недосяжні, незалежно від дій в інших галузях.
Етапи реалізації стратегії
Достеменний новий аналіз у WEO-2020 показав, якщо сьогоднішня енергетична інфраструктура продовжить працювати так же, як і сьогодні, вона вже зафіксує підвищення температури на 1,65 °C.
Попри наявні серйозні проблеми, бачення світу з нульовими викидами стає все більш актуальним. Амбіційний шлях, намічений в Сценарії сталого розвитку, заснований на тому, що країни й компанії своєчасно і повністю виконають оголошені цілі за нульовими викидами, в результаті чого до 2070 року весь світ буде нульовим.
Досягнення цієї точки двома десятиліттями раніше, як у випадку з новим нульовим рівнем викидів до 2050 року, потребують низки суттєвих додаткових заходів протягом наступних 10 років. Щоб зменшити викиди приблизно на 40% до 2030 року, необхідно, наприклад, щоб джерела з низьким рівнем викидів забезпечували майже 75% світового виробництва електроенергії у 2030 році в порівнянні з менш ніж 40% у 2019 році — і щоб більше ніж 50% проданих легкових автомобілів у всьому світі у 2030 році були електричними, в порівнянні з 2,5% у 2019 році.
Електрифікація, інновації, зміни в поведінці й значне підвищення ефективності — все це зіграє свою роль. Жодна частина енергетичної економіки не може відставати, оскільки малоймовірно, що інша зможе діяти досить швидко, щоб компенсувати різницю.
Нагадаємо, проведений фахівцями МВФ аналіз сценаріїв на основі моделювання показує, що комплексна стратегія політики щодо пом’якшення наслідків зміни клімату може збільшити зростання світового ВВП в перші 15 років економічного відновлення в середньому приблизно на 0,7% світового ВВП та рівня зайнятості приблизно за половину цього періоду, що призведе до появи робочих місць для близько 12 млн осіб у всьому світі.
